Епізоотична ситуація щодо лейкозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області, вдосконалення засобів діагностики та профілактики

Краткое содержание

Робота виконувалась впродовж 2005–2008 рр. на кафедрі мікробіології, вірусології та епізоотології Житомирського національного агроекологічного університету.

На першому етапі досліджень використовували матеріали ветеринарної звітності Головного управління ветеринарної медицини Житомирської області. Збір даних про реєстрацію і розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби проводили в 23 районах Житомирської області. Глибина ретроспективного аналізу склала двадцять три роки (1985–2007 рр.) по Житомирській області і вісім (2000–2007 рр.) – у розрізі районів. При вивченні епізоотичної ситуації використовували комплексний епізоотологічний метод, дотримуючись «Методики вивчення епізоотичної обстановки в районі, області, державі» (Ярчук Б.М. та ін., 2002), рекомендацій «Система мониторинга лейкоза крупного рогатого скота в Российской Федерации» (Гулюкин М.И., 2007) та «Ветеринарної географії (картографії)» (Нуйкин Я.В., 1980).

Особливості розповсюдження інфекції і клініко-гематологічного прояву хвороби в районах встановлювали шляхом визначення таких відносних показників: рівень інфікованості ВЛ ВРХ, індекси неблагополуччя та вогнищевості. Інфікованість вірусом лейкозу визначали за наявністю специфічних антитіл до ВЛ ВРХ за допомогою реакції імунодифузії (РІД). Гематологічні дослідження і реакцію імунодифузії в агаровому гелі з лейкозним антигеном проводили згідно з «Методичними рекомендаціями для лікарів ветеринарної медицини лабораторного профілю» (Паска М.М.,    Шульга П.Г., Бондаренко Д.І., Ярчук Б.М., 2003). Вміст загального білка, гемоглобіну, альбумінів, імуноглобулінів, визначали загальноприйнятими методами згідно “Методов ветеринарной клинической лабораторной диагностики” (под ред. Кондрахина И.П., 2004).

Для визначення біологічної активності ІФН (Єршов Ф.И., 1996) в сироватці крові кролів та корів застосовували модифіковану нами реакцію мікронейтралізації.

Для визначення морфології клітин, тканин і для отримання оглядових препаратів матеріал фарбували гематоксиліном та еозином та вивчали за допомогою світлового мікроскопа (Горальський Л.П., Хомич В.Т.,   Кононський О.І., 2005). Фотографування зрізів тканин проводили за допомогою фотоапарата „canon A650”.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за загальноприйнятими методами (Петухов В.Л., 1984). Для моделювання епізоотичного процесу при лейкозі ВРХ та з’ясування факторів, які затримують оздоровлення господарств, використовували множинний кореляційно-регресійний аналіз (Мармоза А.Т., 2004)

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вивчення епізоотичної ситуації щодо лейкозу ВРХ у господарствах Житомирської області

Нами були проаналізовані результати моніторингових досліджень та проведення оздоровчих заходів від лейкозу великої рогатої худоби з 1985 по 2007 роки. Динаміка наявності поголів’я у Житомирській області протягом 1985-2007 років наведена на рис. 1. З даних, представлених на рис.1 видно, що з 1985 по 1991 роки у Житомирській області утримувалось більше 1 млн голів великої рогатої худоби. За 16 років кількість поголів’я знизилась у 5 разів і у 2007 році становила 147,6 тис. голів. Кількість корів за цей період знижувалась меншими темпами: 233,2–200 тис. корів утримувалось до 1996 року і лише з 1997 року відмічається тенденція зниження поголів’я до 56,7 тис. корів у 2008 році. За останні 23 роки спостерігається тенденція до лінійного зменшення поголів’я великої рогатої худоби у Житомирській області.