ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ рослинних препаратів ЗА АЕРОЗОЛЬНОГО ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ РЕСПІРАТОРНИХ ХВОРОБАХ ТЕЛЯТ І ПОРОСЯТ

Краткое содержание

Експериментальна частина роботи виконана у 2003–2006 рр. на базі кафедри епізоотології та інфекційних хвороб Національного аграрного університету (нинішня назва – Національний університет біоресурсів і природокористування України), клінічної лабораторії Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя та сільськогосподарських підприємств ВАТ “Антонов-Агро” і ПСП “Шевченківське” Києво-Святошинського району Київської області.

Епізоотичну ситуацію у означених господарствах вивчали шляхом аналізу статистичних даних ветеринарної звітності Київського обласного управління ветеринарної медицини, Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, Київської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини за 1999–2005 рр. а також результатів власних досліджень. Досліджували: вплив умов утримання і годівлі тварин; зоогігієнічні показники з обліком загального бактеріального забруднення повітря тваринницьких приміщень; вплив стрес-факторів та рівень ветеринарного обслуговування на виникнення і характер прояву гострих респіраторних захворювань тварин.

Етіологічний спектр збудників респіраторних хвороб телят і поросят встановлювали шляхом аналізу епізоотичної ситуації в неблагополучних господарствах, дотримуючись ”Рекомендацій з методики епізоотологічного дослідження (Литвин В.П., Поліщук В.В., 1997р.), спостереження за клінічним проявом захворювання, вивчення патолого-анатомічної картини у загиблих і вимушено забитих тварин, та на підставі результатів лабораторних досліджень.

            Антимікробну ефективність протефлазіду, флавосмолону і хвойної хлорофіло-каротинової пасти відносно до найбільш поширених збудників інфекційних хвороб телят і поросят вивчали in vitro за загальноприйнятою методикою, шляхом дворазових послідовних серійних розведень їх у рідкому поживному середовищі, внесенням добових агарових тест-культур та інкубуванням у термостаті.

Дослідження загальної бактеріальної забрудненості повітря тваринницьких приміщень здійснювали за допомогою апарата Кротова, використовували поживні середовища Ендо, Плоскірєва – для ентеробактерій; МПА з вмістом 5% крові – для коків, ентерококів та гемолітичних штамів бактерій; жовтково-сольовий агар Чистовича – для стафілококів; середовища Сабуро, Чапека, сусло-агар – для грибів.

Препарати, які при визначенні чутливості до них збудників найбільш поширених хвороб молодняку проявляли найвищу активність, порівнювали із протефлазідом, флавосмолоном і хвойною хлорофіло-каротиновою пастою. Ефективність аерозолетерапії вивчали шляхом аерозольних лікувально-профілактичних обробок хворих телят і поросят.

Лікувально-профілактичні заходи здійснювали у неблагополучних за респіраторними хворобами телят і поросят господарствах на поросятах великої білої породи і телятах чорно-рябої породи 2–3-місячного віку. Для вивчення лікувально-профілактичної дії експериментальних препаратів у кожній серії дослідів формували по три групи хворих тварин за принципом аналогів – дві дослідні і контрольну. Телят дослідних груп обробляли аерозолями 0,5 %-х розчинів протефлазіду і хвойної хлорофіло-каротинової пасти. Хворих поросят обробляли аерозолями 0,3 і 0,5 %-х розчинів флавосмолону і хвойної хлорофіло-каротинової пасти, відповідно. Тварин контрольних груп обробляли 40 %-м водним розчином молочної кислоти, в дозі 0,1 мл на 1м³; аерозольну обробку хворих тварин проводили щоденно, впродовж 7 діб з повторенням через 7 діб.

Для одержання аерозолей використовували компресор СО-7А і аерозольний розпилювач АР-10, що створює аерозоль з оптимальним розміром часток 2–5 мкм (95 % аерозольних частинок) і 9–15 мкм (5 %). Для стабілізації аерозолю додавали глюкозу із розрахунку 5,0 г на 1л робочого розчину. Дозу, що розпиляється, та концентрацію аерозолей визначали методом Ю.В. Головізіна, описаного Р.П. Пушкаревим, Я.Н. Глуховим (1987), та А.А. Усаченком, В.І. Левченком (1991).

Стан здоров’я телят і поросят оцінювали щоденно за клінічними показниками, за загальноприйнятою схемою. Ефективність аерозолей означених препаратів оцінювали за станом збереження телят і поросят у дослідних групах, оцінкою їх загального стану, показниками температури тіла, припиненням кашлю, виділень з носа й очей, нормалізацією дихання, травлення і гематологічних показників. Для дослідження гематологічних та біохімічних показників кров у телят брали з яремної вени, у поросят – з орбітального венного синусу через кожні 7 діб. При цьому визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну та загального білка за загальноприйнятими методами. Для визначення фагоцитарної активності нейтрофілів використовували опсоно-фагоцитарну реакцію за методикою С.П. Плященка, В.Г. Сидорова (1979); реакцію з визначення бактерицидної активності сироватки крові – за О.В. Смирновою, Т.А. Кузьміною, (1996). Лізоцимну активність сироватки крові визначали за В.Г. Дорофійчуком (1968); кількість Т- і В-лімфоцитів – методом розеткоутворення за І.І. Понякіною, К.О. Лебедєвим (1983).

Використовуючи програму Excel пакета Microsoft Office проводили статистичну обробку отриманих результатів за методиками – “Константні методи математичної обробки кількісних показників” (1997) і “Комп’ютерні методи у сільському господарстві та біології” (2000).

Економічний ефект від аерозольного застосування протефлазіду, флавосмолону та хвойної хлорофіло-каротинової пасти в умовах виробництва розраховували згідно з “Методичні вказівки з визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів”, (Бусол В.О. зі співавт., 2006).