СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ У ПОРОСЯТ НЕОНАТАЛЬНОГО І МОЛОЧНОГО ПЕРІОДІВ



Название:
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ У ПОРОСЯТ НЕОНАТАЛЬНОГО І МОЛОЧНОГО ПЕРІОДІВ
Альтернативное Название: Структурно-функциональные особенности Лимфатических узлов поросят неонатального и молочный период
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

На органному рівні структурної організації лімфатичні вузли свині свійської безпосередньо з моменту народження мають вигляд конгломератів, як результат часткового зрощення декількох окремих вузлів із формуванням загального сполучнотканинного остова. Морфометричні абсолютні показники лімфатичних вузлів у новонароджених поросят є мінімальними і характерні для кожного окремого органа. У новонароджених поросят абсолютна маса лімфовузлів коливається від 0,02±0,003 г до 0,2±0,01 г, причому в досліджуваних соматичних лімфовузлах вона більша, ніж у вісцеральних. Відносна маса лімфатичних вузлів у новонароджених поросят не перевищує соті і тисячні частки відсотка – 0,0019– 0,0219 %. Довжина лімфовузлів у новонароджених поросят коливається від 2,8±0,5 мм до 14,0±0,8 мм, а ширина – від 2,5±0,2 мм до 7,0±0,4 мм.


Динаміка морфометричних показників лімфовузлів поросят упродовж неонатального та молочного періодів характеризується певною послідовністю і періодичністю. Всі, без винятку, морфометричні параметри лімфатичних вузлів у поросят найбільш суттєво зростають у неонатальний період і, особливо, у перші п’ять діб життя. Абсолютна маса лімфатичних вузлів у 5-добових поросят, порівняно з новонародженими, збільшується на 88,2–333,3 % (р<0,001), а відносна – до 0,0016–0,0370 %. Довжина лімфатичних вузлів у 5-добових поросят збільшується на 36,3–161,5 % (р<0,001). Одночасне зростання абсолютної і відносної маси лімфовузлів у поросят протягом перших п’яти діб життя в сукупності з аналогічними змінами їхніх лінійних промірів свідчить про більш високі темпи росту цих органів, порівняно з органами інших систем організму і, насамперед, апарата руху (Шмальгаузен І.І., 1982).


У подальшому, до кінця неонатального періоду (15-добового віку), абсолютна маса та лінійні показники лімфатичних вузлів поросят мають тенденцію до помірного збільшення: на 11,1–68,8 % – абсолютна маса (р<0,01), 7,8–20,2 % – довжина (р<0,05) і на 2,8–19,4 % – ширина, а їх відносна маса залишається без суттєвих змін.


Упродовж молочного періоду (до 60-добового віку) абсолютні морфометричні показники більшості лімфатичних вузлів поросят суттєво не змінюються, а відносна маса поступово і помітно знижується (до 0,0061–0,0004 %). Враховуючи, що більша частина (80–85 %) об’єму лімфатичних вузлів поросят у неонатальному і молочному періодах припадає на лімфоїдну тканину (Оліяр А.В., 2004; Шахов П.А., 2005), динаміка їх морфометричних показників на цьому етапі онтогенезу зумовлена передусім характером кількісних змін лімфоїдної складової досліджуваних органів.


Структурно-функціональні особливості тканинних компонентів


лімфатичних вузлів поросят


Паренхіма лімфатичних вузлів новонароджених поросят представлена лімфоїдною тканиною, а сполучнотканинна строма (капсула, трабекули і ворітне потовщення) – щільною волокнистою неоформленою сполучною тканиною з характерним клітинним складом та структурою міжклітинної речовини. Ступінь розвитку (відносна площа) паренхіми або лімфоїдної тканини в лімфатичних вузлах новонароджених поросят практично не відрізняється від відповідного показника у тварин старших вікових груп. Відносна площа лімфоїдної тканини у різних лімфатичних вузлах новонароджених тварин коливається від 81,2±0,8 % до 84,6±3,4 %, а строми – від 10,3±0,3 % до 14,3±0,2 %. При цьому відносна кількість лімфоїдної тканини більша у вісцеральних вузлах, а сполучної тканини – у соматичних. Сполучнотканинний остов серед лімфатичних вузлів новонароджених поросят розвинений краще в соматичних вузлах, ніж у вісцеральних. У результаті ширина (товщина) капсули і трабекул у соматичних лімфатичних вузлах новонароджених поросят перевищує ці показники вісцеральних вузлів (46,7–58,3 мкм і 39,7–70,0 мкм та відповідно 30,3–49,0 мкм і 33,6–37,3 мкм). Така закономірність є характерною рисою будови лімфатичних вузлів більшості видів (Сапин М.Р., 1982; Флоренсов В.А., Пестова И.М., 1990), що пов’язано із загально-біологічною закономірністю переважного розвитку сполучнотканинного остова в органах апарату руху порівняно з паренхіматозними внутрішніми органами.


У паренхімі лімфатичних вузлів новонароджених поросят чітко виявляються всі основні структурно-функціональні зони зі специфічною для кожної з них архітектонікою сіток ретикулярних волокон, у тому числі й лімфатичні вузлики з центрами розмноження, причому ступінь розвитку відносної площі та особливості локалізації функціональних зон у паренхімі лімфатичних вузлів новонароджених поросят мають багато відмінностей від відповідних характеристик поросят наприкінці молочного періоду.


Більша частина лімфоїдної тканини у лімфатичних вузлах новонароджених поросят припадає на кіркове плато з паракортикальною зоною (сукупність одиниць глибокої кори) – 30,6±1,3–49,7±3,0 % і мозкові тяжі – 43,9±2,9–57,1±1,9 %. Відносна площа лімфатичних вузликів у лімфовузлах новонароджених поросят мінімальна – 1,6±0,1–4,3±0,2 %. Так, відносна площа лімфатичних вузликів без центрів розмноження у різних лімфатичних вузлах коливається від 1,3±0,1 % до 3,3±0,1 %, а з центрами – від 0,3±0,1 % до 1,7±0,3 %. Абсолютні розміри (діаметр) лімфатичних вузликів у новонароджених поросят не перевищують 104,4±2,2–140,0±4,8 мкм. Як відносні, так і абсолютні характеристики лімфатичних вузликів вісцеральних вузлів поросят більші, ніж відповідні показники соматичних (табл. 1). Відносна площа синусів у лімфатичних вузлах новонароджених поросят коливається від 3,2±1,2 до 4,9±0,4 %.


Отримані результати показують, що в поросят до моменту народження морфологічні ознаки імунокомпетентності на тканинному рівні структурної організації більш виражені у вісцеральних лімфатичних вузлах. Різний ступінь структурно-функціональної зрілості паренхіми вузлів у новонароджених поросят може бути зумовлений особливостями взаємодії організму плода з факторами внутрішньоутробного середовища (амніотичною рідиною, вмістом травного каналу та інших трубкоподібних органів) (Емельяненко П.А., 1987). Ймовірно, що більш сформовані у новонароджених ссавців вісцеральні вузли відіграють провідну роль у формуванні гуморальних факторів імунітету у плідному періоді онтогенезу за умови практично непроникної для імуноглобулінів матері плаценти епітеліохоріального типу (Лясота В.П., 1999).


Співвідношення лімфоїдної і сполучної тканин у цілому, а також відносний об’єм лімфатичних синусів у лімфатичних вузлах поросят протягом перших двох місяців їхнього життя вірогідно не змінюються.


Кількісна динаміка відносної площі лімфоїдної тканини у лімфовузлах поросят упродовж неонатального та молочного періодів зумовлена явно вираженою тенденцією до її перерозподілу між мозковою і кірковою речовинами на користь останньої, що відповідно супроводжується суттєвим зменшенням відносної площі мозкових тяжів. Процес перерозподілу лімфоїдної тканини у лімфатичних вузлах поросят відбувається поетапно з характерною на кожному етапі інтенсивністю збільшення відносної площі окремих функціональних зон кіркової речовини вузлів.


На першому етапі, до 5-добового віку, відносна площа лімфоїдної тканини у більшості лімфатичних вузлів поросят зростає за рахунок збільшення відповідного показника усіх функціональних зон кіркової речовини вузлів і, особливо, лімфатичних вузликів, відносна площа яких зростає у 1,5–5 разів, що більше виражено в соматичних вузлах. У вісцеральних лімфовузлах поросят темпи збільшення відносної площі лімфатичних вузликів як без, так і з центрами розмноження за даний період є практично рівнозначними, а в соматичних – більш інтенсивно розвиваються вузлики з центрами розмноження, відносна площа яких в окремих вузлах зростає у 5–7 разів (р<0,001). Відносна площа кіркового плато з паракортикальною зоною у лімфатичних вузлах 5-добових поросят, порівняно з новонародженими, зростає на 18,0–66,0 % (р<0,01), що більше виражено в соматичних вузлах.


На другому етапі, до 15-добового віку, переважний розвиток кіркової речовини вузлів поросят відбувається за рахунок лімфатичних вузликів з центрами розмноження і кіркового плато з паракортикальною зоною на тлі відсутності у більшості вузлів суттєвих змін відносної площі вузликів без центрів розмноження. У результаті – сукупна відносна площа лімфатичних вузликів з центрами розмноження перевищує відносну площу вузликів без гермінативних центрів у вісцеральних вузлах поросят, починаючи з 10, а в соматичних – з 15-добового віку. На відміну від 5-добових, у 15-добових відносна площа лімфатичних вузликів з центрами розмноження у соматичних лімфатичних вузлах зростає в 1,9–2,8 рази, а у вісцеральних – 1,6–2,2 рази. Відносна площа лімфоїдної тканини кіркового плато з паракортикальною зоною збільшується в лімфатичних вузлах обох груп від 3,0 до 29,0 %.


На останньому етапі, до кінця молочного періоду (60-добового віку), суттєве зростання відносної площі характерне лише для єдиної функціональної зони паренхіми вузлів – лімфатичних вузликів з центрами розмноження, відносна кількість яких, як і на попередньому етапі, зростає в 1,5–2 рази. При цьому відносна площа лімфатичних вузликів без центрів розмноження зменшується в соматичних вузлах і залишається без суттєвих змін у вісцеральних (див. табл. 1). Відносна площа кіркового плато з паракортикальною зоною в поросят має тенденцію до помірного зростання тільки до 20–30-добового віку, а в подальшому (до 60-добового) у лімфовузлах обох груп цей показник майже не змінюється. Діаметр (ширина) лімфатичних вузликів у лімфатичних вузлах поросят упродовж всього неонатального та молочного періодів зростає: до 5-добового віку на 35,5–72,0 % (р<0,05), без суттєвої різниці в соматичних і вісцеральних лімфовузлах; до 15-добового – лише на 5,0–30,0 %, більш інтенсивно – в соматичних вузлах; до 60-добового – на 10,0–63,0 % у соматичних вузлах і 102,0–109,0 % – вісцеральних. Порівняно з новонародженими поросятами, в 60-добових діаметр лімфатичних вузликів зростає в 2,1–3,7 рази і досягає в соматичних вузлах – 216,6±35,6–431,2±35,3 мкм, у вісцеральних – 322,6±10,4–467,5±29,1 мкм.


Динаміка відносної площі мозкових тяжів у лімфовузлах поросят протягом неонатального та молочного періоду має зворотний характер, порівняно з відповідним показником кіркового плато з паракортикальною зоною і лімфатичних вузликів з центрами розмноження. До 5-добового віку відносна площа мозкових тяжів у лімфатичних вузлах поросят зменшується на 10,0–22,0 %, крім вузлів черевної порожнини, де вона залишається без суттєвих змін; до 15-добового – на 8,0–33,0 %, відносно рівномірно у лімфовузлах обох груп; до 60-добового – на 24,0–36,0 %, більш виражено у вісцеральних вузлах (див. табл. 1).


Структура сполучнотканинного каркасу лімфатичних вузлів у поросят протягом неонатального і молочного періодів змінюється менше. Спостерігається лише деяке потовщення капсули і, особливо, ворітних трабекул за рахунок збільшення кількості колагенових та еластичних волокон, що більше виражено в соматичних вузлах у 60-добових поросят і супроводжується появою в синусах окремих із них скупчень жирових клітин.


З віком у поросят спостерігається тенденція до незначного зростання об’єму всіх синусів, особливо кіркових, у місцях розгалуження ворітних і кіркових трабекул, а також мозкових синусів, що в соматичних лімфовузлах більшою мірою виражено в 15- і 30-добових поросят, а у вісцеральних – у 5- і 20-добових.


Отримані нами результати підтверджують, що формування в поросят у перші дні після народження колострального імунітету (Скибицкий В.Г., Борисевич Б.В., 1984) не є перешкодою для становлення антигенреактивних структур у периферійних лімфоїдних органах. Характер морфологічних змін, встановлений у паренхімі лімфатичних вузлів поросят у неонатальний період, узгоджується з гіпотезою Б.В. Криштофорової (1999) про стимулювальний вплив материнських антитіл на розвиток лімфоїдних органів і тканин новонароджених.


 


Зниження інтенсивності розвитку структурних маркерів імунного статусу в поросят 15–20-добового віку може бути наслідком природного зниження стимулювального впливу колостральних антитіл на відповідні функціональні зони периферичних лімфоїдних органів на тлі становлення власних адаптивних механізмів системи органів кровотворення та імунного захисту щодо факторів позаутробного існування, з відповідною стабілізацією морфологічних показників її функціональної активності.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины