ІМУНОМОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ОРГАНІВ ІМУНІТЕТУ ТА ЗАЛОЗИСТОГО ШЛУНКА КУРЕЙ, ЩЕПЛЕНИХ ВАКЦИНАМИ ПРОТИ ХВОРОБИ МАРЕКА : Иммуноморфологическая ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ОРГАНОВ ИММУНИТЕТА И железистых ЖЕЛУДКА КУР, привитых вакциной против болезни МАРЕКА

Краткое содержание

Дослідження проводились протягом 2003–2008 рр. у лабораторії патоморфології Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини».

Для проведення досліджень було використано 5 вакцин: «Nobilis Rismavac+СА 126» (містить штами CVI‑988 і FC‑126), «Бімарек» (зі штамів SB‑1 і FC‑126), «Nobilis Marec THV lyo» (містить штам PB‑THV1), «Біокмарек» (містить штами SB‑1 і FC‑126), «Пулвак Марек» (містить штам FC‑126), які застосовували згідно настанов. У дослідах використовувались курчата порід Білий Леггорн і Ломан Браун, яких забивали через 10, 20, 45, 60, 90 та 120 діб після вакцинації. Евтаназію курчат проводили згідно норм біоетики. Визначали масу курчат. При патологоанатомічному розтині відбирали бурсу Фабриціуса, тимус, селезінку, печінку, залозистий шлунок разом з ділянками переходу в стравохід та м’язовий шлунок, сліпу кишку в ділянці локалізації цекальної тонзили. Відібрані органи одразу зважували та фіксували в 10 %‑му розчині нейтрального формаліну або в рідині Карнуа. Після фіксації зразки органів заливали в парафін, а отримані зрізи фарбували гематоксиліном і еозином, а також метиловим зеленим та піроніном G за методом Браше для виявлення РНК (А. И. Кононский, 1976). У селезінці та цекальній тонзилі визначали площу серединного поперечного зрізу за формулою визначення площі еліпсу. При оцінці морфофункціональної активності бурси Фабриціуса визначали середню арифметичну або середню статистичну довжину фолікулів, ширину кіркового шару (у рядах клітин), ступінь розвитку строми органа, стан гермінативного шару, морфометричний потенціал фолікулів, клітинний склад кіркової і мозкової речовин.

У селезінці, крім розміру та маси органа, визначали діаметр ретикулярних муфт (еліпсоїдів), кількість лімфатичних вузликів, гермінативних фолікулів і наявність скупчень (тяжів) плазмоцитів.

У тимусі визначали розміри часточок, мозково-кіркове співвідношення (МКС), розміри та кількість тимічних тілець, їх клітинний склад і наявність проявів посиленого розпаду клітин і фагоцитозу, площу поверхневого піронінофільного шару.

У залозистому шлунку визначались його довжина та товщина стінок, кількість і розміри скупчень лімфоїдних клітин у слизовій оболонці, розміри прилеглої езофагальної тонзили, наявність у ній фолікулярних (вузликових) утворень.

У цекальній тонзилі визначали її розміри, площу відносно поперечного січення сліпої кишки, кількість і характер локалізації фолікулів, кількість у них піронінофільних, плазматичних клітин, кількість і загальну площу фолікулів у площині зрізу. Отримані значення оброблялись статистично.

Імуносупресивні властивості досліджених 5 вакцин проти хвороби Марека вивчали за патогістологічними змінами в імунокомпетентних органах курчат у біопробі із застосуванням у порівняльному аспекті епізоотичних штамів вірусу хвороби Марека: Borky 31/12, Merepha, Alexandrovsk PF, Bolshevik, скорочено позначених як Б, М, А та БК відповідно.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення імуносупресивної дії вакцин «Nobilis Marec THV lyo» (штам PB‑THV1), «Nobilis Rismavac+CA 126» (штами CVI‑988 і FC‑126), «Бімарек» (штами FC‑126 і SB‑1) проти хвороби Марека за морфологічним станом імунокомпетентних органів курчат. У першому досліді вивчали зміни органів імунітету через 21, 45, 90 та 120 діб після щеплення вакцин. Установлено, що на 21‑шу добу в імунізованих курчат незначно зменшувались розміри фолікулів бурси Фабриціуса лише у групі щеплених вакциною «Бімарек». Різке пригнічення морфофункціонального стану органа виявлено у групах курчат, щеплених вакцинами «Nobilis Marec THV lyo» та «Бімарек», через 45 діб. Розміри фолікулів у групі курчат, щеплених вакциною «Nobilis Marec THV lyo», зменшувались з 704,8 ± 22,1 мкм до 217 ± 31,3 мкм, а в групі, щепленій вакциною «Бімарек», з 566 ± 39,9 мкм до 306 ± 16 мкм. Кіркова речовина фолікулів бурси Фабриціуса була відсутня або представлена
1–3 рядами клітин. Потенціал фолікулів був майже у 8 разів меншим, ніж на 21-шу добу.

Через 90 діб після щеплення курчат вакциною «Nobilis Rismavac+СА 126» відзначались дуже значні імуносупресивні зміни, які набагато перевищували відомі вікові інволютивні прояви, головним чином у бурсі Фабриціуса. У щепленої птиці фолікули сильно зменшувались, перетворювались на кісти і залозисті структури, поверхня епітелію складок ставала нерівною, бухтоподібною. Фолікули повністю втрачали кіркову речовину. Кількість їх різко скорочувалась, відбувалось заміщення структур органа сполучною тканиною. Розмір фолікулів зменшувався до 78–147 мкм. Потенціал фолікулів знижувався до 2,2–3,6. Лише у деяких курчат цієї групи в бурсі зберігалась невелика кількість активних фолікулів. У той же час у тимусі відбувалось збільшення ширини кіркового шару, що вказує на підвищення його функціональної активності.

На 90‑ту добу в групі курчат, щеплених вакциною «Бімарек», 60 % дослідної птиці мали виражені прояви атрофії 50–90 % фолікулів. Хоча у деяких курчат переважали крупні активні фолікули. Морфометричний потенціал фолікулів у середньому складав 28,5.

На відміну від вакцин «Бімарек» і «Nobilis Rismavac+СА 126» у групі птиці, щепленої вакциною «Nobilis Marec THV lyo», тільки у 15 % курчат бурса Фабриціуса мала чіткі ознаки атрофії. В інших усі фолікули були активними і лише у частини з них спостерігались початкові прояви атрофії.

У селезінці спостерігали ознаки посилення плазматизації, а в тимусі на 90–120‑ту доби відзначалась проліферація клітин кіркової речовини. Якщо у курчат, щеплених вакциною «Nobilis Marec THV lyo», через 120 діб після вакцинації знаходили очевидні регенеративні зрушення, то в усіх курчат після щеплення вакцини «Бімарек» у бурсі Фабриціуса виявляли від 15,0 до 73,2 % атрофованих фолікулів.

Найбільш виражені гістоморфологічні зміни спостерігались на 90‑ту добу у бурсі Фабриціуса курчат, щеплених вакциною «Nobilis Rismavac+СА 126», які проявлялись зменшенням розмірів фолікулів, перетворенням їх на кісти і залозисті структури, втратою кіркової речовини, заміщенням функціональних структур органа сполучною тканиною.

Вакцина «Nobilis Marec THV lyo» викликала найменш виражену супресивну дію. Морфофункціональний стан бурси Фабриціуса, як і після введення вакцини «Бімарек», різко пригнічувався на 45‑ту добу. Розміри фолікулів зменшувались у 2–3 рази у порівнянні з 21‑ю добою, кіркова речовина була відсутня або представлена 1–3 рядами клітин, відбувалась інтенсивна делімфотизація органа. На 90‑ту добу після щеплення вакцини «Nobilis Marec THV lyo» структура бурси Фабриціуса відновлювалась.

Вакцина «Бімарек» викликала постійну супресивну дію на бурсу Фабриціуса, починаючи з 21‑ї доби, коли спостерігали незначні зрушення показників. На 90‑ту добу у бурсі Фабриціуса відзначались прояви атрофії
50–90 %, а на 120‑ту добу 15,0–73,2 % фолікулів.

Слід зазначити, що в усіх досліджених групах особливо сильно уражувалась бурса Фабриціуса. У тимусі посилювалась проліферація клітин кіркової речовини, а в селезінці плазматизація, що вказує на підвищення їх функціональної активності

Вивчення супресивної дії вакцин «Бімарек» (штами FC‑126 і SB‑1) і «Пулвак Марек» (штам FC‑126) проти хвороби Марека за морфологічними змінами органів імунного захисту курчат. У дослідженні було використано 40 курчат породи Білий Леггорн, з яких сформували дві групи по 20 голів. Курчатам першої дослідної групи вводили бівалентну вакцину «Бімарек» проти хвороби Марека з двох вакцинних штамів FC‑126 та SB‑1. Курчат другої групи імунізували вакциною проти хвороби Марека «Пулвак Марек» фірми Форт Додж Енімал Хелз, що виготовлена тільки з одного вакцинного штаму FC‑126.

За застосування обох вакцин у головних органах імунітету курей на 10‑ту добу після їх введення відмічались зміни, що не виходили за межі норми.

Істотні імуносупресивні зміни у бурсі Фабриціуса починали виявлятись лише на 15‑ту добу після введення вакцини «Бімарек». Помітно уповільнювався приріст розмірів фолікулів (табл. 1), який у порівнянні з десятою добою збільшувався лише на 1,39 % і становив 218,50 ± 66,391 мкм. У другій дослідній групі, де курчат щепили вакциною «Пулвак Марек», цей показник підвищувався до 244,875 ± 9,747 мкм (10,8 %). Ширина кіркового шару відповідно складала 5,125 ± 0,515 рядів клітин у першій дослідній групі і 7,375 ± 0,800 — у другій. Морфометричний потенціал фолікулів у курчат, щеплених вакциною «Бімарек», був нижчим і дорівнював 15,260 ± 2,771 у першій та 19,702 ± 3,295 — у другій групах. Морфометричні показники тимуса також були вищими у групі курчат, щеплених вакциною «Пулвак Марек».

Більш значні та інформативні гістоморфологічні зміни в органах курчат спостерігались на 30‑ту добу після щеплення. Вони свідчили про активізацію функції бурси Фабриціуса курчат, імунізованих вакциною «Бімарек». За порівняльного вивчення стану морфоструктур бурси Фабриціуса встановлено, що її маса після щеплення вакциною «Бімарек» становила 1,137 ± 0,163 г та 0,968 ± 0,047 г — після щеплення вакцини «Пулвак Марек», індекс маси дорівнював відповідно 6,732 ± 0,719 та 5,750 ± 0,409, довжина фолікулів 441,662 ± 37,422 і 424,995 ± 23,323 мкм, ширина кіркового шару 8,250 ± 1,030 і 7,625 ± 0,688 рядів клітин. Крім того, на 30‑ту добу відзначались ознаки порівняно слабкого імуносупресивного впливу на бурсу Фабриціуса вакцини «Пулвак Марек», що проявлялось широкою варіабельністю розмірів фолікулів та структур, які їх утворюють. Були зареєстровані фолікули в основному трьох типів та розмірів.

При першому типі змін, що найбільше відповідав ознакам активного нормального стану, довжина фолікулів не перевищувала 450 мкм, їх кірковий шар був щільно заповнений великими та середніми лімфоцитами, нерідко з піронінофільною цитоплазмою (В‑лімфоцити).

Товщина кіркового шару коливалась у межах 5–10 рядів клітин. Мозкова речовина була представлена ретикулярними клітинами, лімфоцитами, пролімфоцитами та бластними формами клітин, що іноді утворювали підкірковий гермінативний шар. Кіркова та мозкова речовини були розмежовані шаром з пласких епітеліальних клітин. Фолікули мали округлу або полігональну форму та були чітко розділені сполучною тканиною.