ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ПАРВОВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ СВИНЕЙ : ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ПАРВОВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ СВИНЕЙ

Краткое содержание

Дослідження проводилися протягом 2002-2006 років на базі кафедри патологічної анатомії Національного аграрного університету, в сільськогосподарському відкритому акціонерному товаристві “Агрокомбінат “Калита” Броварського району Київської області (СВАТ АК “Калита”), а також у Броварській районній державній лабораторії ветеринарної медицини та в патоморфологічному відділі Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.

Клінічний огляд 348 порісних свиноматок і 618 новонароджених поросят проводили загальноприйнятими методами. При цьому звертали увагу на загальний стан свиноматок, характер випорожнень, своєчасність опоросів, кількість поросят у гнізді, відсоток життєздатних, нежиттєздатних і мертвонароджених поросят, наявність муміфікованих плодів, стан та своєчасність відходу посліду, а також довжину, масу тіла, загальний стан новонароджених поросят, ступінь вираженості в них рефлексів. Серед свиноматок, які були обстежені, проводили аналіз на наявність абортів і перегулів.  У 19,16% свиноматок в різні строки супоросності зареєстровано підвищення температури тіла до 40,2 – 40,4 ⁰С, часткову відмову від корму та спрагу. В подальшому в них реєстрували аборти або народження мертвих і нежиттєздатних поросят. У 31,31 % випадків у свиноматок виявлялись муміфіковані плоди, які загинули на різних стадіях розвитку. В 10,42 % свиноматок після опоросу спостерігались ендометрити. Відмічено зсув строків опоросу, неодноразове настання охоти у 64,8 % від загального поголів’я свиноматок, а також збільшення числа малоплідних та дрібноплідних гнізд.

Для виявлення специфічних антигенів у мертвонароджених і нежиттєздатних поросят та в плацентах використовували метод ІФА з моноклональними антитілами (набори фірми “DiaMed AG”, Нідерланди, реєстраційне посвідчення №1084-02 ІВП від 17.10.2002 року). Зразки крові від свиноматок досліджували методами РТГА та ІФА в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини згідно настанов, що додаються до діагностичних наборів (експертизи № 2343-2357).

Проведено аналіз раціонів годівлі на забезпеченість поживними речовинами та їх співвідношення. Встановлено, що раціони в цілому відповідають загальноприйнятим нормам.

Патоморфологічні дослідження

Проведено патолого-анатомічний розтин 7 трупів свиноматок, у яких за життя були зареєстровані перегули, випадки народження мертвих поросят і в плодових оболонках яких були виявлені специфічні антитіла. Як контроль використовували трупи 3 клінічно здорових свиноматок, в яких не були виявлені специфічні антитіла до парвовірусу, а також збудники інших інфекційних хвороб.

 Проведено патолого-анатомічний розтин 19 трупів мертвонароджених поросят і 5 трупів клінічно здорових поросят, народжених від здорових свиноматок, які  знаходились в тих же умовах утримування й годівлі, не мали в крові антитіл до парвовірусу, антигени до парвовірусу не були виявлені в їх плацентах. Розтин проводили методом часткової евісцерації в загальноприйнятій послідовності (Жаков М.С., 1977).

Для проведення гістологічних і гістохімічних досліджень відбирали шматочки кори півкуль великого мозку та мозочка, спинного мозку з попереково-крижового відділу, щитоподібної залози, мигдаликів, шийної та грудної частин тимуса, поверхневих (привушних, нижньощелепних, латеральних заглоткових, поверхневих шийних дорсальних, пахвинних, поверхневих підпахвинних) і глибоких (порожньокишкових, краніальних середостінних і середніх біфуркаційних) лімфовузлів, селезінки, серця, легень, печінки, нирок, надниркових залоз, шлунка (ділянки дна, кардіальної, беззалозистої та пілорічної частин), підшлункової залози, кишечнику (середня частина краніальної й каудальної половини дванадцятипалої, клубової, сліпої й прямої кишок, середня частина краніальної, середньої й каудальної третин порожньої й ободової кишок), сечового міхура, матки, яєчників, яйцепроводів і сім’яників.

Відібрані шматочки фіксували в 10 % нейтральному водному розчині формальдегіду за Р. Ліллі (1969).

Після фіксації шматочки органів промивали, зневоднювали в етанолі зростаючої міцності і через хлороформ заливали в парафін. Зрізи товщиною 5-10 мкм виготовляли за допомогою санного мікротома (Меркулов Г.А., 1969).

Вивчення мікроскопічної будови різних органів і тканин проводили після фарбування зрізів гематоксиліном Караці та еозином.

Для виявлення нуклеїнових кислот, білків, ліпідів, глікогену, глікопротеїдів і протеогліканів використовували гістохімічні методи (Кононский А.И., 1976; Луппа Х., 1980).

Для візуалізації ДНК і РНК зрізи фарбували галоціанін-хромовими галунами за прописом Ейнарсона при pH 1,64 впродовж 48-72 годин. Сумарні білки виявляли розчином амідочорного. Одночасне виявлення основних і кислих білків проводили методом Микель-Кальво. Для виявлення нейтральних ліпідів використовували розчин судану-3. Для виявлення глікогену і глікопротеїдів використовували ШЙК-реакцію за Мак-Манусом. Протеоглікани ідентифікували фарбуванням альціановим синім при рH 1,0 та 2,5.

Морфометричні дослідження проводили за Г.Г. Автандиловим (1990).

Одержані гістопрепарати вивчали за допомогою мікроскопа “Біолам Р-15“ при збільшенні 50х – 1500х та фотографували, використовуючи фотонасадки МФН–10.