КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЛІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ПЕЧІНКИ І НИРОК В ПАТОГЕНЕЗІ АЛІМЕНТАРНОЇ ДИСПЕПСІЇ ТЕЛЯТ : Клинико-экспериментальное обоснование РОЛИ функциональным и структурным изменениям печени и почек В ПАТОГЕНЕЗЕ алиментарной диспепсии ТЕЛЯТ

Краткое содержание

Зміни гематологічних показників у телят, хворих на диспепсію

Кількість еритроцитів у крові телят дослідної групи на 11 % достовірно зростала,  порівняно з контрольною групою. На 3-ю, 6-у, 10-у добу кількість еритроцитів хоч і зростала у хворих тварин в порівнянні зі здоровими, але не суттєво.

Вміст гемоглобіну в крові телят дослідної групи  знижувався  на 6 %, в той час як  гематокритна величина збільшилась на 24%. На нашу думку, збільшення кількості еритроцитів (еритроцитоз) на 6-у, а особливо на 10-у добу та зростання величини гематокриту свідчать про згущення крові, яке виникає від надмірної втрати води внаслідок профузного проносу у хворих на діарею тварин. При зневодненні у тварин порушується кровообіг, що відбивається на зниження артеріального тиску і добовому діурезі, а це є результатом порушення функції нирок. Зниження вмісту гемоглобіну,  розвивається у хворих тварин також і через зниження процесів гемоглобіноутворення, оскільки останні потребують активності низки ферментів, наявності достатньої кількості енергетичних ресурсів  для гему і глобіну.        

Наші досліди показали, що  в процесі розвитку хвороби кількість незрілих форм еритроцитів збільшується, а вміст гемоглобіну в них знижується.

Так, середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (ВГЕ) контрольної групи телят складає 16,2±0,06 пг, у  дослідній групі телят – 15,6±0,06 пг. Отже, спостерігається тенденція до гіпохромії. Вона поєднується з макроцитозом, який проявляється збільшенням об’єму еритроцитів в крові телят дослідної групи на 11 %.   Напевне, в умовах зневоднення організму та втрати ним надлишку електролітів вода плазми частково переходить в клітини крові, в тому числі і в еритроцити, зумовлюючи збільшення їх об'єму та зниження концентрації  гемоглобіну, що, очевидно, пов’язане із  явищем клітинного набряку.

Достовірне збільшення на 12 % загальної кількості лейкоцитів у крові  тварин дослідної групи, в порівнянні з контрольною, на наш погляд, є наслідком наявності запальних процесів, які мають місце в шлунково-кишковому тракті, та активізації функції ретикулоендотеліальної системи.

Зміни показників вуглеводного обміну

Порушення вуглеводного обміну в новонароджених телят трапляються, без сумніву, частіше, ніж діагностуються.