УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ І ПРОФІЛАКТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ ЛЕПТОСПІРОЗІ ТВАРИН

Краткое содержание

Матеріали і методи. Дослідження виконано в лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин з музеєм штамів мікроорганізмів Інституту ветеринарної медицини УААН  у період з 1999 по 2002 р.

У дослідженнях використовували референтні діагностичні штами лептоспір: Veldrat Bataviae 46, HS 26, Szwajizak, 493 Poland, Kabura, Perepelicyni, Pomona, Moskva V, Hond Utrecht IV, M 20, LSU, LT 821, CZ 214 K, Patoc 1, Whitcomb, Jez 1, Akiyami A, Vleermuis 3868, Salinem, Mus 127 та вакцинні штами лептоспір ВГНКИ-3, ВГНКИ-2,  Hardjoprajtno, ВГНКИ-6, ВГНКИ-4, Bataviae,  Усольцев, ВГНКИ-1.

Для культивування лептоспір використовували живильні середовища Терських, Кортгофа з вмістом 10% сироватки крові овець  або 7-10% сироватки крові кролів, EMJH.

Сироватки лептоспірозні групоспецифічні аглютинуючі готували методом гіперімунізації кролів. Імунізацію тварин проводили в крайову вену вуха. На 19, 31 або 35 добу, залежно від титрів сироваток, кролів повністю знекровлювали. Після перевірки на стерильність, активність і родоспецифічність сироватки крові піддавали сублімаційному висушуванню. Активність та специфічність імунних сироваток контролювали в реакції мікроаглютинації.

При виділенні патологічного матеріалу гомогенізат печінки, нирок, головного мозку, легень висівали на середовища Кортгофа, Флетчера та модифіковане середовище EMJH. Для очищення культури лептоспір від сторонньої мікрофлори використовували 5-фторурацил у дозі 125 мг/дм³. Серологічну ідентифікацію збудника виконували, застосовуючи РМА та реакцію дифузної преципітації (реакція Оухтерлоні).

Імуногенну активність лептоспір підвищували 10-ти разовим пасажуванням в організмі морських свинок та 5-ти разовим пасажуванням отриманих ізолятів на щільному живильному середовищі. Для оцінки активності штамів використовували РМА.

Режими інактивації лептоспірозних культур вивчали, застосовуючи як інактиватори 37%-ний розчин формаліну в розведеннях 0,1-0,6%; 8%-ний розчин фенолу в розведеннях 0,1-0,6%; мертіолят у концентраціях 0,00005, 0,0001, 0,0002, 0, 0003%; 2%-ний розчин кристалвіолету в розведеннях 0,005-0,1 %.

Концентрування лептоспір проводили, використовуючи ультрафільтраційну установку колонкового типу з порожніми волокнами АР-0.1, та за допомогою внесення в лептоспірозну суспензію осаджуючої речовини – 10% розчину 75%-ного поліетиленгліколю (ПЕГ- 6000).

Дослідні серії протилептоспірозних вакцин створювали, використовуючи 7-10-денні культури вакцинних сероваріантів лептоспір: серовари monjakov, icterohaemorragiae, canicola, grippotyphosa, а також штами з підвищеною антигенною та імуногенною активністю (серовари monjakov та icterohaemorragiae). Культури інактивували формаліном, фенолом, кристалвіолетом у  концентраціях 0,3, 0,25, 0,05% відповідно. Інактивовану лептоспірозну суспензію концентрували ультрафільтрацією, відстоюванням з внесенням поліетиленгліколю та гідрату окису алюмінію. Отримані дослідні серії вакцин перевіряли на нешкідливість, токсичність, стерильність, імуногенність, повноту інактивації.

Підчас дослідження зразків вакцин проти лептоспірозу тварин від різних виробників токсичність та нешкідливість вакцин визначали на морських свинках і золотистих ховрахах. Досліджували вакцини на ступінь інактивації за допомогою контрольних пасажів. Досліджуючи імуногенні властивості протилептоспірозних вакцин, кролям вводили вакцини внутрішньовенно. В сироватках імунізованих тварин визначали титри антитіл у РМА тричі на 14, 21,35 добу після ін’єкції.