ВЛИЯНИЕ ИЗМЕНЕНИЙ В СТРУКТУРЕ ПОПУЛЯЦИЙ ТУТОВОГО И НЕПАРНОГО ШЕЛКОПРЯДОВ НА ДИНАМИКУ ИХ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТИ И ПРОДУКТИВНОСТИ

Краткое содержание

СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЙ І ЇЇ ВПЛИВ НА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ

 І ПРОДУКТИВНІСТЬ КОМАХ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі розглянуто сучасний стан вивченості питань зв`язку структури популяцій комах з їх життєздатністю і продуктивністю.

Розуміння основних механізмів динаміки екологічної та генетичної структур популяцій комах дають можливість, на нашу думку, використовувати результати аналізу структурних особливостей популяцій і культур комах для розробки науково обгрунтованих методів прогнозу їх життєздатності, що і було основною метою наших досліджень.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ.

Дослідження проводились у 1996-2000 рр. на кафедрі біології Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, на експериментальній базі Інституту шовківництва УААН (м. Мерефа Харківської області).

Об`єктами дослідження були два представники ряду лускокрилих комах (Lеріdоptеrа), які мають велике господарське значення. В експериментах були використані: промислова порода шовковичного шовкопряда (Воmbух mоrі L.), Білококонна 2 покращена (Б-2 покр.), гібриди селекції Інституту шовківництва УААН Укр.21хМер.8, Укр.20хУкр.19 та їх зворотні комбінації, районований стандарт Мер.бхМер.7; лабораторна культура непарного шовкопряда (Осnеrіа dіsраr L.) та біоматеріал з Харківської області Куп`янського держлісгоспу.

Культивували види за прийнятими методиками ентомологічних досліджень (Кожанчиков, 1961; Приставко, 1979; "Рекомендации по инкубации грены..."(Киев, 1986); Злотін, 1989; Дубко, 1995). Статистичний аналіз даних, у тому числі побудову графіків і діаграм, проводили на персональному комп`ютері (програма Microsoft Excel).

ДИНАМІКА ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ КУЛЬТУРИ

ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА ПРИ ЗМІНІ ПАРАМЕТРІВ СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЇ.

Відомо, що всі складові частини культури комах мають певні генетичні особливості та неоднаково реагують на зміни екологічних чинників (Злотин, 1981, 1989). Вивчення особливостей реакції культури комах на ці зміни відкриває нові можливості для пошуку шляхів оптимізації структури культур відповідно цілей програм розведення.

Для будь-яких популяцій комах характерні угруповання особин у популяції за часом настання та тривалістю певних фізіологічних процесів. У технічній ентомології такі угруповання розглядаються з позицій екологічної гетерогенності популяції за темпами розвитку та швидкістю зростання маси.

Мета наших досліджень полягала у вивченні дії різних прийомів впливу на параметри культури шовковичного шовкопряда в умовах оптимального та песимального фонів культивування. Через те що при культивуванні комах у різних екологічних умовах змінюється дія механізмів добору, дослідження являють собою як теоретичну, так і практичну цінність, що дозволяє вивчити ті зміни, які відбуваються в культурах. Дослідження проводили за схемою:

1. Контроль. Культуру шовковичного шовкопряда підтримували без добору.

2. Культуру добирали за темпами розвитку, шляхом вибракування відстаючих гусениць кожного віку (сумарно до 50 %). Використовували яйця 12-годинної відкладки метеликами та імаго-самок першого-третього днів масового льоту з коконів.

3. Культуру добирали за масою шляхом відбору яєць перших порцій відкладки. В папільонаж відбирали кокони з масою, що перевищують середню масу коконів даної статі (по самках і самцях) більше ніж на 0,1 г.

4. У культурі проводили добір певного фенотипу. В породі Б-2 покр. зустрічаються гусениці з помітками на грудних сегментах та без них. У досліді добирали особин, які мали помітки у вигляді півмісяця.

5. Культуру підтримували згідно з агроправилами племінних вигодівель шовковичного шовкопряда (вибракування відстаючих та хворих особин у кожному віці до 10 %, а також тих гусениць, які не завилися на протязі трьох днів.

Добір здійснювали на протязі шести поколінь.

В умовах оптимального фону вигодівель (табл.1), де дія природного добору помітно ослабла, всі прийоми дії на параметри структури культури, що приводять до добору особин певного генотипу і зменшують загальну гетерогенність культури, негативно вплинули на показник життєздатності гусениць.

Незважаючи на те, що життєздатність була нижча, ніж у контролі, по всіх варіантах, усе ж таки варіант добору за масою коконів привів до достовірного підвищення продуктивності культури шовковичного шовкопряда, що зумовлене значним збільшенням середньої маси кокона на протязі поколінь відбору за цією ознакою (2,05; 2,18; 2,32 г відповідно); в інших варіантах на протязі трьох років значення цього показника змінювалося не суттєво.

Проаналізувавши результати досліджень, дійшли висновку, що високий ступінь структурованості популяції за комплексом ознак є важливим показником, що визначає життєздатність популяції. Гетерогенність популяції за часом розвитку, в більшості випадків, гарантує стабільне її виживання в умовах середовища її існування, яке змінюється.