РОЗРОБКА ТА ВИВЧЕННЯ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Краткое содержание

            Дисертація виконана протягом 2004 – 2007 років в лабораторії вивчення туберкульозу Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», в благополучному щодо захворювання на туберкульоз великої рогатої худоби дослідному господарстві «Українка Слобідська» Харківського району Харківської області і неблагополучному щодо даної інфекції СТОВ «Яснозір’я» Черкаського району Черкаської області та Сумській державній біологічній фабриці.

При проведенні досліджень використовували референтні штами збудників туберкульозу, атипових мікобактерій та кишкову паличку: Mycobacterium bovis (штам Vallee), Mycobacterium avium (штам ІЕКВМ УААН), Mycobacterium kansasii (штам 11–Р (1)), Mycobacterium scrofulaceum (штам 31–82), Mycobacterium gordonae (ін. № 47), Mycobacterium intracellulare (штам 78–98), Mycobacterium triviale (ін. № 59), Mycobacterium phlei (ін. № 22), Mycobacterium fortuitum (штам 122) та Escherichia coli (№ 866–11).

Культури атипових мікобактерій і збудника туберкульозу M. avium інкубували протягом 14 – 21 діб, збудника туберкульозу M. bovis – 30 – 45 діб на гліцериновій картоплі Павловського за температури 37 ^оС, а кишкову паличку – протягом 24 годин за температури 37 ^оС на м'ясо – пептонному бульйоні (МПБ) і м'ясо – пептонному агарі (МПА).

В дослідах по визначенню бактерицидної активності дезінфектантів використовували сухе живильне середовище для культивування мікобактерій (ТУ У 46.15.063–95).

Виділення санітарно–показових мікроорганізмів при визначенні якості дезінфекції в господарствах проводили за допомогою 50 % сахарозного МПБ і 8,5 % сольового МПА.

Бактерицидні властивості дезінфікуючих препаратів щодо мікобактерій, а також фенольний і температурний коефіцієнти, білковий індекс та токсичність визначали згідно «Методических рекомендаций о порядке испытания новых дезинфицирующих средств для ветеринарной практики», що затверджені Держагропромом СРСР у 1987 р. і «Методичних рекомендацій з визначення бактерицидної дії дезінфектантів, перспективних для знешкодження збудників туберкульозу в довкіллі», які затверджені Держдепартаментом ветеринарної медицини України 18.12.2002 р.

Біологічне дослідження бактерицидних властивостей дезінфектантів виконували згідно «Настанови по діагностиці туберкульозу тварин та птиці», затвердженою ГУВ МСГП України 26.05.1994 р.

Світлову мікроскопію мазків з культур мікобактерій проводили після фарбування за методом Ціля – Нільсена, а мазків з культури кишкової палички та проб з об’єктів тваринницьких приміщень – за Грамом.

Мікроскопію проводили з використанням мікроскопу фірми «ЛОМО» (Росія), типу «Микмед–1».

Визначення корозійної активності препаратів проводили згідно «Методики испытания моющих и дезинфицирующих средств для санитарной обработки оборудования на предприятиях молочной промышленности», що схвалена рішенням секції науково–технічної ради по молочній промисловості Міністерства м’ясної і молочної промисловості СРСР у 1975 р.

         Обробку експериментальних даних щодо визначення гострої токсичності (ЛД₅₀) дезінфектанту «ДЗПТ–1» проводили за методом Кербера (1968).

         Контроль якості проведення дезінфекції визначали згідно «Методических рекомендаций по дезинфекции при туберкулёзе животных», затверджених ГУВ Держагропрому УРСР, УНДІЕВ у 1987 р.

         Біологічні дослідження культур мікобактерій після дії дезінфікуючих препаратів проводили в дослідах на 105 головах клінічно здорових морських свинок масою 300 – 350 г та 30 кролях масою 2,5 – 3 кг, які не реагували на внутрішньошкірне введення туберкуліну та алергену з атипових мікобактерій. Дослідних тварин заражали суспензією мікобактерій в дозі 1 см³. Алергічне дослідження лабораторних тварин проводили через 30, 60 і 90 діб після початку експерименту туберкуліном ППД для ссавців, а кролів – туберкуліном ППД для птиці та алергеном з атипових мікобактерій (ААМ), виготовлених Сумською державною біологічною фабрикою.

         Вивчення токсичності дезінфектанту «ДЗПТ–1» проводили на 40 головах клінічно здорових морських свинок масою 300 – 350 г, 12 кролях масою 2,5 – 3 кг, 350 головах білих мишей масою 25 – 30 г і 20 білих щурах масою 180 – 200 г.

Порівняльне визначення бактерицидних властивостей щодо мікобактерій здійснювали у 7 потенційних дезінфектантів закордонного («Desu–I», «Desu–Р», «Desu–D», «Desu–S», «Віркон–С», «Віроцид», «Септодор–форте») та 7 дезінфектантів вітчизняного («Біодез–Р», «Бровадез–20», «Ветамін», «Делаксон», «Екомін–супер», «Кристал–1000», «Полідез») виробництв і двох нових, розроблених нами, препаратів («ДЕСУ–СУ», «ДЗПТ–1»).

В якості контролю бактерицидної активності досліджуваних дезінфектантів використовували лужний розчин формальдегіду (3 % їдкого натру і 3 % формальдегіду).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили з використанням методу критерію знаків Z, що відноситься до непараметричних статистичних критеріїв та за допомогою методу Ст’юдента–Фішера (Лакін Г.Ф., 1990).

Проведення дезінфекції у виробничих умовах здійснювали із використанням оприскувачів пневматичних ОП–209 та Matabi Mod. Super AGRO 16.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розробка рецептур нових дезінфікуючих препаратів

Масштабні експерименти, проведені в різних науково–дослідних ветеринарних установах та у виробничих умовах, дозволили установити, що формалін (формальдегід) є одним з найуніверсальніших і найкращих засобів для дезінфекції об’єктів тваринництва (Горбань М.І., 1976; Поляков А.А., 1975). Незважаючи на це, розчини одного формальдегіду не завжди знезаражують мікроорганізми, що перебувають під захистом гною. Так, формальдегід в 3 % концентрації знищує мікобактерії, що зафіксовані на бязевих тест–об’єктах, протягом 10 хвилин, але його 3 – 4 % водні розчини не знезаражують поверхні дощок, цегли, що контаміновані мікобактеріями та забруднені виділеннями тварин (Вранчан З.Е., 1955, 1957). Через це виникає необхідність застосовувати формальдегід у комбінації з іншими хімічними речовинами, які посилюють його бактерицидні властивості.

Для проведення досліджень ми відібрали формалін, з якого були виготовлені водні розчини в концентрації 0,75; 1,5; 2; 3; 4; 5 і 6 % (за формальдегідом), та в дослідах з культурою атипових мікобактерій виду Mycobacterium fortuitum визначені його бактерицидні властивості в розчині та на тест–об’єктах.

За результатами проведених досліджень встановлено, що при дії формальдегіду на мікобактерії у розчині в концентрації 0,75 % при експозиції 5 – 24 години ріст колоній спостерігали на 3 – 4 добу. Колонії мали світло–сірий колір, гладеньку матову поверхню, їх кількість перевищувала 50 – 60 одиниць на поверхні поживного середовища. У результаті збільшення концентрації вищезазначеного препарату до 1,5 – 2 % ріст колоній спостерігали на 12 – 13 добу. Колонії розташовувались поодиноко, мали сірувато–білий колір, їх кількість коливалась від 45 до 15 одиниць, що свідчить про наявність бактеріостатичних властивостей формальдегіду у вищезазначених режимах застосування. При дії 3 % формальдегіду та експозиції 5 – 24 години ріст колоній в дослідних пробірках був відсутній.

         Результати вивчення дії даного засобу щодо Mycobacterium fortuitum на тест–об’єктах (дерево, плитка, батист) з біологічним навантаженням (стерильна гноївка) свідчать, що у концентрації 3 – 5 % при експозиції 5 – 24 години ріст колоній мікобактерій в дослідних пробірках (збірні проби) спостерігали на 10 – 14 день. Колонії розташовувались поодиноко в кількості 35 – 5 одиниць на поверхні поживного середовища, що є доказом його бактеріостатичних властивостей. Девіталізацію атипових мікобактерій на тест–об’єктах формальдегід викликає лише в концентрації 6 % при експозиції 5 – 24 години.

Визначений режим застосування формальдегіду (концентрація 6 %, експозиція 5 – 24 години) є економічно невиправданим при проведенні дезінфекції. Саме тому, до складу нового препарату ми додали хімічні компоненти (диметилсульфоксид, калій йодистий), які підвищують проникність формальдегіду в мікробну клітину, що дозволяє знизити концентрацію діючої речовини.

         При впливі даних компонентів на мікобактерії встановлено, що диметилсульфоксид і калій йодистий діють лише бактеріостатично в концентрації 0,25 – 2,5 % при експозиції 5 – 24 години.

         Після визначення сумісності даних реактивів були сконструйовані варіанти рецептур нового дезінфікуючого препарату з різним вмістом хімічних реактивів та їх концентрацій, а також визначені їх бактерицидні властивості щодо мікобактерій. При попередньому дослідженні встановлено, що бактерицидними властивостями володіє композиція, що містить 3 % формальдегіду 0,25 % ДМСО і 0,25 % калію йодистого. Саме ця композиція була взята для подальшої розробки концентрату нового дезінфікуючого препарату під назвою «ДЗПТ–1».