УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РИНОПНЕВМОНІЇ КОНЕЙ



Название:
УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ РИНОПНЕВМОНІЇ КОНЕЙ
Альтернативное Название: СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ДИАГНОСТИКИ И ПРОФИЛАКТИКИ ринопневмонии ЛОШАДЕЙ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Наукові дослідження виконували протягом 2003–2006 рр. в науковій лабораторії кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології факультету ветеринарної медицини Державного вищого навчального закладу „Державний агроекологічний університет” та на базі ЗАТ НВП “Райз-Агро” (Ягільницький кінний завод), с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області. Були досліджені також коні племінних ферм Житомирської області. Імуноферментний аналіз проб сироватки крові коней до ГВК-1 був проведений у відділі імунологічних і моніторингових досліджень Центральної Державної лабораторії ветеринарної медицини. Всього було досліджено 855 проб сироватки крові коней.


У дослідах був використаний герпесвірус коней першого типу, культуральний (вакцинний) штам “СВ-69” та “Буковина”. Штам “Буковина” виділений Галатюком О.Є. 4.07.94 р. з вагінальних змивів кобили “Буковина” на перещеплюваній культурі клітин трахеї теляти в лабораторії Інституту епізоотології Української академії аграрних наук.


Були використані наступні культури клітин: перещеплювана культура фібробластів шкіри коня (отримана з Варшавського державного аграрного університету, люб’язно надана зав. кафедрою вірусології професором Марчіном Банбурою); перещеплювана культура клітин трахеї теляти (отримана з Обласної державної лабораторії ветеринарної медицини м. Житомира, яка була надана завідуючою вірусологічним відділом Васянович М.О.).


Постановку реакції гемаглютинації (РГА), реакцію гемадсорбції (РГАд) та реакції затримки гемаглютинації (РЗГА) здійснювали з еритроцитами коня у відповідності з “Інструкцією по діагностиці ринопневмонії коней” (Антонов Б.И.,1987). Лейкоцитарну формулу визначали шляхом підрахунку формених елементів білої крові у мазках, пофарбованих за Романовським-Гімза. Диференціацію клітин крові проводили, керуючись гематологічним атласом (Никитин В.Н., 1956). Підрахунок еритроцитів і лейкоцитів здійснювали за допомогою камери Горяєва. Показник гематокриту визначали методом Тодорова. Вміст гемоглобіну визначали гемоглобінціанідним методом. Кольоровий показник і середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті визначали шляхом підрахунку за відповідними формулами (Левченко В.І. та ін., 2002). Загальний білок визначали за допомогою рефрактометра. Загальний кальцій і загальний фосфор визначали фотоколориметричним методом (Левченко В.І. та ін., 2002). Вміст каротину визначали екстрагуванням петролейним ефіром і вимірюванням оптичної щільності зразків за допомогою ФЕК-у (Левченко В.І. та ін., 2002). Вміст імуноглобулінів визначали фотометрично, використовуючи 18% розчин натрію сульфіту (Левченко В.І. та ін., 2002). Імунні комплекси визначали за Ю.А. Греневичем і співавторами (1996). Рівень ізоантитіл і нормальних антитіл визначали згідно рекомендацій В.О. Бусола і співавторів (1996). Статистичну обробку результатів досліджень проводили за загальноприйнятими методами з використанням програмиMicrosoft Ехсеl 2003”.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины