РЕО- ТА АДЕНОВІРУСНА ІНФЕКЦІЇ І ЇХ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНОГО БРОНХІТУ ПТИЦІ

Краткое содержание

Роботу виконано в Науково-виробничому центрі ветеринарної медицини птахівництва  Луганського національного аграрного університету. Окремі дослідження проведено в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ (м.Харків) та  Національному науковому центрі “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” (м.Харків).

 У роботі використано аденовіруси птиці: референтний штам - Phelps 1 серотипу, ембріональний, титр 10⁵ ЕІД₅₀ /см³ та  ізоляти аденовірусу - А-1, А-2, А-3, А-4, А-5, А-6;  референтний штам реовірусу  – СП-73, культуральний, титр 10^6,5 ТЦД₅₀/см³ та ізоляти R-1, R-2 реовірусу, що отримані при виконанні роботи;  вакцина проти ІБК  CEBAK BROW, штам Н120, серія 0102 № 1S1A; виробництва CEVA Phylaxia, Угорщина.

Для ізоляції штамів реовірусу та аденовірусу патологічний матеріал (нирки, печінка, уражені суглоби) відбирали від курей з ознаками синдрому малоабсорбції та артриту, ураженнями респіраторних органів, а також від ембріонів-задохликів.

В дослідах з визначення інфекційної активності ізолятів рео- та аденовірусів використали 965 курячих зародків 9-11-добової інкубації,  40 гусячих зародків 11-добової інкубації, перещеплювану культуру клітин нирки зеленої мавпи –VERO та 25 курчат 5-10 добового віку.

Серологічний моніторинг птиці щодо виявлення антитіл до рео-, адено- та вірусу ІБК проведено в промислових птахогосподарствах різного напрямку продуктивності, а також серед синантропної, дикої та свійської птиці 17-ти районів Луганської області з використанням РНГА. З  господарств яєчного напрямку продуктивності досліджували птицю у ВАТ “Сімейкінське”, СТОВ“Авіс”,  ВАТ “Червоний прапор”, м¢ясного напрямку -   ВАТ “Агроукрптаха”  та ВАТ “ПП Перевальський” протягом 2003-2005 років. У перших трьох птахогосподарства вирощується птиця   кросів  Хайсекс коричневий, Ломан-браун, Хай-Лайн, а  ВАТ “Агроукрптаха” та ВАТ “ПП Перевальський”, з 2005 року – ЗАТ “Лантгут Бройлер“ -  кросу Арбор-Айкерс та Хаббарт.

Вірусовиділення ізолятів R-1 та R-2 проводили із використанням різних біологічних систем. Проведено по 2 пасажі у курячих та гусячих зародках шляхом зараження досліджуваним матеріалом на хоріоналантоїсну оболонку (ХАО), в об’ємі 0,2см³.  Інкубували  за температури 37 °С  протягом 4 діб, після чого оцінювали зміни зародку,  хоріоналантоїсної оболонки.

Проведено 4-х і 8-разове пасажування відповідно ізолятів R-1 та R-2 в перещеплюваній культурі клітин VERO. Поживне середовище містило рівні об’єми середовищ Ігла, 199 та 10% сироватки крові великої рогатої худоби. Титр вірусу визначали за методом Ріда і Менча. Патогенність ізоляту R-1 визначали на курчатах 5-добового віку. Інфікування проводили інтраплантарно в об’ємі 0,2 см³.

Ізоляти аденовірусу А-1, А-2, А-3 та А-5 пройшли по 2 пасажі на курячих зародках. Визначено репродуктивні властивості ізоляту А-1 у перещеплюваній культурі клітин  VERO з наступною його  індикацією на курчатах 6-ти добового віку.  

  Електрофоретичні  профілі вірусних білків ізолятів R-1 та R-2 реовірусу та  А-1, А-2, А-5 та А-6  вивчали за  методом гельелектрофорезу у поліакриламідному гелі.

Ідентифікацію ізолятів рео- та аденовірусів проводили у реакції нейтралізації з специфічними гіперімунними сироватками до референтних штамів СП-73 та Phelps, відповідно. Специфічні гіперімунні сироватки до референтного штаму СП-73 реовірусу та Phelps аденовірусу отримували шляхом гіперімунізації кролів  протягом 5 тижнів. В перші 4 тижні антигени вводили  внутрішньовенно три рази через добу в об´ємі 2, 3, 4 та 4 см³. На 5-тому тижні однократно - в об´ємі 10 см³.

Імуносупресивні властивості  рео- та аденовірусів вивчали на курчатах, для чого було сформовано 7 груп  по 5 голів, яких за 5 тижнів до вакцинації проти вірусу інфекційного бронхіту інфікували польовим ізолятом (R-1) – група 1; референтним штамом (СП-73)  реовірусу – група 2; польовим ізолятом аденовірусу (А-1)- група 3; референтним штамом аденовірусу (Phelps)- група 4. Одночасно інфікували курчат групи 5 штамами СП-73  реовірусу  та Phelps аденовірусу, курчат групи 6 – ізолятами R-1 реовірусу  та А-1 аденовірусу. Сьома група курчат  залишалася не інфікованою. Через 2 та 5 тижнів після вакцинації проти вірусу інфекційного бронхіту проводили  серологічні дослідження курчат, через 10 тижнів - гістологічні дослідження бурси Фабриціуса.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати серологічного моніторингу птиці промислових птахогосподарств, синантропних і диких птахів щодо адено- і реовірусної інфекцій, ефективність вакцинопрофілактики інфекційного бронхіту курей. Ефективність вакцинопрофілактики вірусних інфекцій в промисловому птахівництві залежить як від правильного підбору програм вакцинації, так і врахування  епізоотичної ситуації у  регіоні. Для цього необхідним є впровадження моніторингових досліджень птиці щодо визначення спектру латентних вірусів, що циркулюють у господарстві.

Проведений  нами серологічний моніторинг синантропної, дикої та свійської птиці виявив наявність у неї антитіл у титрах різного рівня  до адено-, рео- та вірусу ІБК. До  80-100% синантропних птахів (горобці, голуби, ворони), що реагували  до адено-, рео- та вірусу ІБК, встановлено у Сватівському, Станично-Луганському, Краснодонському та Перевальському районах Луганської області.

Високий титр антитіл (4,0 log₂)  до реовірусу та аденовірусу виявлено у свійської  птиці (кури, гуси) у Біловодському районі Луганської області, серед синантропних птахів (3,6 log₂ і 3,4 log_2, відповідно), які мешкають на території промислових птахогосподарств Краснодонського району, ВАТ “Агроукрптаха” та ВАТ “Сімейкінське”. Аналогічна  ситуація спостерігалася також серед синантропних птахів ВАТ “Червоний прапор” Перевальського району та СТОВ “Авіс” Лутугінського району Луганської області (титр антитіл до рео- та аденовірусів - 3,0 log₂).

Серед диких птахів (граки, качки) антитіла до зазначених вірусів на рівні 3 log₂ реєстрували у Станично-Луганському, Марківському та Попаснянському районах Луганської області.

Найбільш високий рівень антитіл до вірусу ІБК встановлено у  Станично-Луганському, Кременському та Попаснянському районах.

У птиці яєчного напрямку продуктивності ( ВАТ “Червоний прапор”,  СТОВ “Авіс”, ВАТ “Сімейкінське”) антитіла щодо адено- та реовірусів реєструвалися впродовж трьох років (2003-2005 рр.). При цьому титр антитіл коливався від 1,5 до 5,0 log₂ у різні періоди вирощування. Антитіла виявляли фактично у 100% досліджених проб сироватки крові. Середні показники серопозитивної птиці з діагностичним титром (3,0 log₂) по господарствах наведено на рисунках 1 та 2.