КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДІАГНОСТИКИ ПАСТЕРЕЛЬОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І СВИНЕЙ

Краткое содержание

Робота виконувалась протягом 1997–2006 рр. у лабораторії ветери-нарно-санітарної експертизи Інституту ветеринарної медицини УААН, лабораторії бактеріології Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, в лабораторії молекулярної діагностики і ІФА ДНКІБШМ.

Епізоотологічні дослідження, клінічні та паталого-анатомічні зміни у ВРХ і свиней, хворих на пастерельоз, у господарствах України  проводили за загальноприйнятими методами (Жаров А. В., Налетов Н. А., 1982; Колосов А. А., 1986).

Для проведення наукових досліджень були використані референтні та епізоотичні штами пастерел.

Для діагностики пастерельозу в ПЛР нами були проведені дослідження із розробленими парами праймерів: для P. multocida серовару А CAPA-FWD CAPA-REV; для серовару В CAPВ-FWD CAPD -REV; для серовару D CAPD-FWD CAPD-REV, також спільну пару праймерів, що кодує рід P. multocida  КМТ-1. ПЛР проводили в три основні етапи: виділення ДНК із біопроби, безпосередньо ПЛР (ампліфікації) та реєстрації результатів за допомогою електрофорезу.

Бактеріологічні дослідження проводили згідно з „Настановою з лабора-торної діагностики пастерельозів тварин та птахів” (Павленко М. С., Манченко В. М., Ображей А. Ф., Завірюха А. І., 1995) і включали в себе мікроскопію мазків та мазків-відбитків із патологічного матеріалу, культуральні (пасажування виділених культур на поживних середовищах (4–5 разів)) та вивчення біохімічних властивостей, трипанофлавінова проба, біопроби та серотипізації на білих мишах (за Картером).

Проводили непрямий варіант твердофазного ІФА з використанням набору діагностикумів. Застосовувалась тест-система НДІ епідеміології та мікробіології ім. М. Ф. Гамалеї (Росія), де використовуються імуноглобуліни проти IgG тварин, мічені пероксидазою. Фон, або рівень порога, вище якого сироватку оцінювали як позитивну для P. multocida, становив 575 (Каширин В. В., 1989).

Реакцію аглютинації (РА) ставили з метою виявлення антитіл до пастерельозного антигену в сироватці крові телят і свиней. Використовували антиген, який виготовляли з референтних музейних штамів P. multocida, одержаних із ВДНКІ  ветпрепаратів МСГ  РФ.

Дослідження персистентних властивостей P. multocida проводилось визначенням антилізоцимної активності (АЛА) за методикою О. В. Бухаріна (1999 р.).

При математичному опрацюванні результатів досліджень використову-вали комп’ютерні програми статистичної обробки  Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Епізоотична ситуація господарств, які обстежувались у процесі виконання дисертаційної роботи. В структурі інфекційних хвороб пастере-льоз тварин в Україні до 1999 року посідав п’яте місце після колібактеріозу, дизентерії, сальмонельозу, бешихи. У період 2000–2004 рр. пастерельоз часто супроводжує респіраторні хвороби і займає серед інфекційних захворювань третє місце. При виконанні роботи нами були досліджені тваринницькі господарства різних областей України, які вважались благополучними щодо пастерельозної інфекції. Але в них реєструються захворювання органів дихання, як вірусної, так і бактеріальної етіології (парагрип-3, респіраторна форма хвороби Ауескі, інфекційний вірусний ринотрахеїт (ІВР), циркові-русна інфекція, мікоплазмоз, гемофільоз, бордетельоз, інфекційний атрофіч-ний риніт (ІАР), легеневий прояв хламідіозу тощо). Тому мета наших подальших досліджень була спрямована на виявлення P. multocida у господарствах, де реєструються інфекційний ринотрахеїт ВРХ, інфекційний атрофічний риніт свиней та інші  респіраторні захворювання цих тварин.

При визначенні специфічності застосованої ПЛР, нами були проведені дослідження із розробленими праймерами для P. multocida сероварів А, В і  D та родовим праймером КМТ–1, із додатковим залученням референтних штамів мікроорганізмів: E. coli, S. tiphymurium, S. dublin, S. choleraesuis та
B. bronchiseptica. У цьому разі позитивний результат було отримано тільки при виявленні ДНК пастерели, що свідчить про специфічність праймерів для діагностики даного збудника.

Виявлення P. multocida у ВРХ, хворої на інфекційний ринотрахеїт (ІРТ). Дослідженнями проб крові (n = 20) від бугайців на відгодівлі за допомогою ІФА, виявлено антитіла до вірусу інфекційного ринотрахеїту в 90,0 % випадках.

Паралельно проби крові досліджувались бактеріологічно і в ПЛР з метою виявлення P. multocida.