РОЗРОБКА БАКТЕРИЦИДНИХ ЗАСОБІВ ПРОЛОНГОВАНОЇ ДІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БОРОТЬБИ З ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ ТВАРИН : РАЗРАБОТКА бактерицидных средств Пролонгированного действия ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ БОРЬБЫ С инфекционных болезней животных

Краткое содержание

Матеріали та методи досліджень. Лабораторні дослідження виконувались у 2001-2004 рр. в Інституті ветеринарної медицини УААН (Київ), лабораторії неінфекційних хвороб тварин і ветеринарної санітарії. Виробничі дослідження дезінфектантів проводили в господарствах з тваринницьким та м’ясомолочним напрямком Броварського району Київської області: ТОВ “Радуга”, молокозавод ВАТ “Бровари – молоко”, боєнський цех СТ “Пайовик”.

Епізоотичну ситуацію у господарствах та підприємствах вивчали шляхом статистичних даних звітності Державного департаменту ветеринарної медицини України за 1999–2003 рр.

Експериментальні дослідження виконувались відповідно схеми (рис. 1)

Рис. 1. Схема проведення експериментальних досліджень

Основний напрямок досліджень – розробити ефективні дезінфікуючі засоби з пролонгованою дією, які б активно впливали на мікроорганізми в приміщеннях тваринницьких, м’ясопереробних підприємств та підприємств по виготовленню молочних продуктів, зокрема на санітарно-показові (бактерії групи E. coli, стафілококи). Наявність цих мікроорганізмів на поверхнях приміщень свідчить про ризик виникнення інфекційних захворювань тварин.

Реальний шлях зниження витрат при одночасному підвищені ефективності знезаражування – застосування дезінфікуючих засобів у формі бактерицидних пін. При цьому методі змішують водяні розчини хімічних препаратів з дезінфікуючими властивостями з аніон-активними піноутворювачами (ПАР) і подають повітряно-механічну піну середньої кратності на оброблювані поверхні за допомогою піногенератора ПГ-1.

Контроль якості дезінфекції проводили в лабораторних умовах згідно з вимогами інструкції “Проведение ветеринарной дезинфекции объектов животноводства” (1989). Для виявлення бактерій E. coli 0,5 см³ змиву висівали в
5 см³ середовища КОДА. Інкубацію посівів проводили при температурі +37^оС протягом 24 год. При зміні кольору середовища до зеленуватого і наявності газоутворювання результат вважали позитивним.

Для виявлення стафілококів 0,5 см³ центрифугату висівали в 5 см³ сольового МПБ. Через 22-24 год. інкубації при +37^оС робили пересівання на сольовий (8,5%) МПА. Після інкубації при +37^оС з колонії готували мазки для мікроскопії. Для тест-об’єктів використовували дерево, кахель, бетон, цеглу у вигляді квадратних форм розміром 10 х 10 см.

Контроль ефективності дезінфекції здійснювали наступним методом: стерильним ватним тампоном, змоченим стерильною водою робили змиви з дослідних і контрольних тест-об’єктів. Тампони старанно віджимали у пробірках з 10 мл стерильної води, рідину центрифугували при 3000 обертах протягом
20 хв. Потім надосадову рідину зливали, а в центрифужну пробірку доливали таку ж кількість стерильної дистильованої води, вмістиме перемішували і центрифугували протягом 20 хв. Після цього надосадову рідину зливали, а із ресуспензованого осаду робили посів на МПА. Посіви поміщали в термостат при температурі +37°С. Оцінку якості дезінфекції тест-об’єктів проводили через 24 і 48 годин.

Визначення гострої інгаляційної токсичності пінних дезінфектантів, резорбтивно-токсичної дії на слизові оболонки очей, сенсибілізуючу дію проводили згідно „Методики по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве” (утв. МЗ СССР, ВАСХНИЛ 14.12.1981 г.) Обробку експериментального матеріалу з визначення (ЛД50) проводили за методом Кербера (1968).

Вивчали окремі фізико-хімічні властивості компонентів, що входили в композицію дезінфікуючого засобу за такими показниками: сумісність глутарового альдегіду, Дезактіну, бензалконія хлориду з піноутворювачами, кратність піноутворювання, час утримання піни на горизонтальній та вертикальній площинах, стабільність піни за методом Р. Г. Алагезян (1981).

Визначення піноутворюючої здатності дезінфектантів проводили за методом Росс-Майлса (1983).

Кратність піни визначали за відношенням об’єму піни до об’єму рідини. Сумісність водних розчинів дезінфектантів та піноутворювачів вивчали по „Методике для оценки качества пенообразователей в лабораторных условиях” (М., ВНИИПО, 1970); В. К. Тихомирова (1983). Стабільність піни визначали виміром часу розпаду 50% об’єму піни, одержаної з різного дослідного об’єму (хв.).

Для визначення придатності піноутворюючих дезінфікуючих композицій визначали бактерицидні властивості: бактерицидне розведення, фенольний коефіцієнт та білковий індекс за методикою А. А. Полякова (“Методика по определению антибактериальных свойств дезинфектантов”, 1960). Бактерицидну активність композицій глутарового альдегіду, Дезактіну, бензалконія хлориду з піноутворювачами визначали на тест-об’єктах з тест-культурами E. со1і, штам 1257 та St. aureus штам 209-Р.

Досліджували поросят на дорощуванні масою тіла 10-14 кг. Клінікофізіологічний стан тварин оцінювали за сукупністю клінічних даних та гематологічних показників. В якості клінічних тестів визначали температуру тіла, частоту пульсу та дихання. Гематологічні показники визначали за методами, що прийняті в ветеринарії: кількість еритроцитів, Т/л та лейкоцитів, Г/л – підрахуванням у камері Горяєва; вміст гемоглобіну, г/л – гемометром Салі.

Параметри мікроклімату вимірювали за загальноприйнятими методиками, що використовуються в ветеринарній зоогігієні: температуру повітря вимірювали ртутним термометром, ^оС; відносну вологість повітря – статичним психрометром,%; концентрацію аміаку приладом УГ-2, мг/м²; мікробну контамінацію повітря приміщення визначали методом осаду по Матусевичу (1964).

Економічну ефективність розраховували згідно з „Методикой определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий”(1980).

Статистичну обробку одержаних цифрових матеріалів проводили на персональному комп’ютері за допомогою програми „ВІОM” та MS Excel 98.

Результати досліджень та їх аналіз

При розробці композицій нових дезінфікуючих засобів брали до уваги їх хімічну структуру, фізичні властивості, клас до якого вони відносяться. Це необхідно для попереднього аналізу сумісності дезінфектанту з ПАР.

Враховували можливість створення піноутворюючих композицій препаратів, до складу яких входить як один активно діючий дезінфектант, так і декілька дезінфектантів, що посилюють свої бактерицидні властивості при взаємодії.

На основі попередніх дослідів та літературних даних були відібрані дезінфектанти і хімічні речовини: глутаровий альдегід, Дезактін, бензалконія хлорид (ЧАС), кокамідопропиламіноксид (катіоноактивний піноутворювач); піноутворювачі ПО-61С, ППЛВ (універсал).

Вивчення фізико-хімічних властивостей нових дезінфікуючих

засобів з пролонгованою дією

Ефективність чищення і дезінфекції за допомогою бактерицидних пін визначали кратністю, стійкістю (стабільністю), нормою витрати піни, адгезією на поверхнях, експозицією, концентрацією ПАР і дезінфікуючої речовини в піноутворюючому розчині.

На першому етапі проводили досліди по визначенню розчинності та сумісності відібраних дезінфектантів. Дезінфектанти вважали сумісними з піноутворювачами, якщо їх введення в розчин в кількості не менше 10% не викликало наявності осаду, опалесценції та зниження кратності піни не більше як на 25% і частково сумісні, якщо максимально допустима концентрація була менше 10%.

В результаті проведених досліджень встановлено, що кратність піноутворення в розчині Глутарпін-1 найбільшою була в 2%-ній концентрації, де вона становила 102,6, а час виділення 50% рідини з піни та розпаду 100% піни був найбільшим в 1%-ній концентрації де він становив відповідно 6 та 14 хвилин (рис.2, 3).