«Мікрофлора секрету молочної залози та імунологічна реактивність організму корів, хворих на мастит» : «Микрофлора секрета молочной железы и иммунологическая реактивность организма коров, больных маститом»

Краткое содержание

Роботу виконували за період 2005–2007 років на кафедрі мікробіології та вірусології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького та на молочно-тваринних фермах великої рогатої худоби різних форм власності: ТзОВ «Правда» Бродівського району, ТзОВ «Двірцівське» Сокальського району Львівської області та ВАТ «Терезине» Білоцерківського району Київської області. Всі роботи виконувались відповідно до «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», «Європейської конвенції про захист домашніх тварин від 13.11.1987».

Захворювання корів на мастит з клінічно вираженою формою виявляли за допомогою відповідних методів дослідження: оглядом визначали пропорційність чвертей, пальпацією – температуру, консистенцію, болючість, стан надвим’яних лімфатичних вузлів, пробне доїння. Субклінічні форми маститу виявляли фізико-хімічними методами, шляхом дослідження секрету молочної залози з 5 % розчином димастину і в поєднанні з бактеріологічним методом. У молозивний період візуально оцінювали оглядом молозива в пробірках і постановкою реакції із 3 % розчином мастидину.

З метою виявлення етіологічної ролі мікрофлори у виникненні маститів у корів проводили бактеріологічне дослідження секрету із вим’я корів з клінічною та субклінічною формами маститу. Бактеріологічні дослідження включали: відбір проб секрету, охолодження і транспортування, виділення мікроорганізмів, їх ідентифікацію та вивчення антибіотикограм. Видову ідентифікацію виділених культур мікроорганізмів проводили за визначником «Берги», 1997.

Перед взяттям проб секрету вим’я ретельно обмивали, витирали індивідуальною серветкою, дійки протирали 70 % розчином етилового спирту. Здоювали декілька цівок секрету в окрему посудину, а потім з кожної ураженої чверті в стерильні пробірки брали дві паралельні проби по 4–5 мл секрету, які ставили в термос із льодом і доставляли в лабораторію, де проводили бактеріологічні дослідження.

Виділення та ідентифікація стафілококів. З метою виділення стафілококів секрет молочної залози висівали на молочно-сольовий агар з 7,5 % хлористого натрію. Ідентифікацію виділених культур стафілококів проводили шляхом визначення лецитиназної активності, для чого культуру пересівали на жовтково-сольовий агар і на кров’яний МПА з 5 % еритроцитів барана для визначення гемолітичних властивостей. Показники коагуляції плазми крові кроля вивчали за загальноприйнятими методами. Для фаготипування стафілококів використовували набір фагів ВРХ, який включає 78, 102, 107, 117, 118, 119 фаговари. Фаготипування проводили за методикою Івченка В. М., 1989.

Виділення та ідентифікація стрептококів. Виділення стрептококів із секрету вим’я корів проблематичні, оскільки стрептококи вимогливі до живильних середовищ. Для виділення культур стрептококів посіви проводили на кров’яний МПА з 0,5 % глюкози. Ідентифікацію стрептококів здійснювали за визначенням типу гемолізу, ростом на сироватковому МПБ з 10 % жовчі та постановкою САМР-тесту. Постановку САМР-тесту проводили за методикою Карташової В. М., 1973.

Виділення та ідентифікація ентеробактерій. Для виділення E. coli із секрету вим’я корів використовували середовища Ендо, Левіна. При ідентифікації культур вивчали ферментативну активність на середовищах з лактозою, сахарозою, сечовиною і ріст на середовищі Сімонса. Культури, які за морфологічними ознаками, тинкторіальними, культуральними і ферментативними властивостями відповідали E. сoli, ідентифікували в РА з специфічними О-колі сироватками і визначали патогенні серовари.

Методи вивчення імунологічної реактивності організму корів. Для досліду за принципом аналогів підібрали 25 корів української чорно-рябої породи. Корів розділили на 3 групи: перша ― здорові (контрольна група) ― 5 тварин; друга ― хворі маститом з субклінічним перебігом ― 10 корів; третя ― хворі з клінічно вираженими симптомами маститу ― 10 корів.

Для визначення імунологічної реактивності організму корів, брали проби крові із яремної вени вранці до початку годівлі у дві стерильні пробірки, одна з них з гепарином (200 ОД на 10 мл крові), інша ― без гепарину.

Показники імунологічної реактивності корів визначали за комплексом тестів: вміст кількості лейкоцитів ― меланжерним методом, лейкограму, абсолютну кількість лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів за методикою Новикова Д. К., Новикова В. И., 1976, удосконаленою Івченком В. М. з співавт., 2003; опсоно-фагоцитарну реакцію (ОФР) ― за методикою Карпутя И. М., 1993, з використанням тест-культури Staph. aureus штам 209Р; класи імуноглобулінів сироватки крові ― методом радіальної імунодифузії за методикою Маnchini, Carbonara, 1965; циркулюючі імунні комплекси (ЦІК) ― за методикою Ю. Т. Гриневича, 1989.

Бактерицидну активність сироватки крові визначали методом фотонефелометрії з тест-культурою Staph. аureus за методикою В. Є. Чумаченка, 1992.

Лізоцимну активність сироватки крові визначали фотоколориметричним методом з тест-культурою Micrococcus lysodecticus, штам 265 ― за методикою А. С. Козлюка і співавт., 1987.

Статистичну обробку цифрових даних результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми EXCEL. Коефіцієнт вірогідності визначали за Ст’юдентом.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Поширення захворювання корів хворих на мастит. Внаслідок проведеної реформи у сільськогосподарському виробництві з’явилися різні форми господарювання, починаючи від великих ферм громадського сектора, закінчуючи дрібними фермерськими та індивідуальними селянськими господарствами. Розпаювання земель у багатьох населених пунктах позбавило фермерські і селянські господарства пасовищ та літніх таборів, що змусило перевести молочне скотарство на стійлове утримання протягом року. В таких умовах змінюється фізіологічний стан тварин. Тому виникла велика потреба вивчити стан молочної залози корів стосовно захворювання маститом, визначити частоту прояву захворювання в цих умовах.