БІОЛОГІЧНЕ ОБРГУНТУВАННЯ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ВІД ЯБЛУНЕВОГО ПЛОДОВОГО ПИЛЬЩИКА (HOPLOCAMPA TESTUDINEA KLUG.) В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Краткое содержание

В огляді літератури висвітлюється стан вивчення в Україні та за її межами біології, шкідливості та заходів по контролю за розмноженням яблуневого плодового пильщика. На основі аналізу літературних джерел обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи і визначено доцільність проведення досліджень, спрямованих на вдосконалення системи захисту інтенсивних садів від пильщика.

МЕТОДИКА, МІСЦЕ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

         Експериментальні дослідження проводили впродовж 2001-2003 рр. у плодових насадженнях дослідного господарства (ДГ) “Новосілки” Інституту садівництва (ІС) УААН, Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН та агрокомбінату «Тарасівський» Київської області.

Спостереження за початком заляльковування шкідника виконували методом ґрунтових розкопок. Для визначення заляльковування личинок, що перезимували, відмивали та розрізали 10 коконів у чотирьохкратній повторності через день після переходу середньодобової температури ґрунту на глибині 10 см через +5⁰С (нижній поріг розвитку). У пробах підраховували також кількість загиблих личинок у коконах.

Моніторинг вильоту імаго яблуневого плодового пильщика з ґрунту проводили за допомогою білих клейких пластин (Owens E.D., Prokopy R.J., 1978), а також бездонних садків-ізоляторів. Парування, динаміку відкладання яєць, тривалість життя імаго, період ембріонального розвитку та відродження личинок визначали методом спостережень і підрахунків як у природних умовах, так і в садках-ізоляторах на інсектарній ділянці, а плодючість фітофага - шляхом розтину самиць (Добровольський В., 1954).

Заселення сортів яблуні плодовим пильщиком досліджували в садах ДГ “Новосілки” ІС УААН та Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН. Для цього проводили обстеження 200 плодових розеток (по 50 з 4-х боків крони) п’яти модельних дерев кожного сорту і визначали відсоток пошкодженої зав’язі (Омелюта В.П., 1986).

У лабораторії зберігання та переробки плодово-ягідної продукції ІС УААН вивчали вплив живлення несправжніх гусениць фітофага на біохімічний склад зав’язі яблуні. Вміст цукрів, визначали за методикою В.Л. Вознесенського, загальну кислотність – методом титрування, кількість сухих речовин – арбітражним методом, вітаміну С – фотоколориметричним, дубильних речовин - методом Левенталя (1987), амінокислотний склад плодів - за методикою S. Moore, W.W. Stein (1958).

Шкідливість пильщика встановлювали методом моделювання пошкоджень (Танський В.І., 1988). Розроблено нові елементи визначення порогової чисельності фітофага на основі сезонної динаміки його чисельності та шкідливості.

Обробки інсектицидами проводили вручну за допомогою ранцевого обприскувача ОРР – 1А “Ера” та механізовано, використовуючи обприскувач причіпний вентиляторний ОПВ – 2000.

Ефективність дії хімічних засобів захисту рослин на розмноження фітофага вивчали за загальноприйнятими методиками (Трибель С.О., ред, 2001). Економічну ефективність застосування засобів захисту визначали за методикою М.О. Глєбова та О.Ф. Ченкіна (1969).

Статистичну обробку експериментальних даних виконували за загальноприйнятою методикою (Доспехов Б.О., 1985).

Кількість залишків пестицидів визначали методом тонкошарової та газорідинної хроматографії в лабораторії “Моніторинг пестицидів у технологіях захисту рослин” № ПТ – 0063/02 Національного аграрного університету.

Ідентифікацію видового складу пильщиків провів доктор біологічних наук В.М. Єрмоленко в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості розмноження і шкідливості пильщика в насадженнях яблуні

Яблуневий плодовий пильщик (Hoplocampa testudinea Klug.) за своєю кормовою спеціалізацією є монофагом. Його географічне розміщення тісно пов’язане з яблунею - кормовою для нього рослиною.

Поширення і середня щільність імаго шкідника в різних зонах України складає 1-14 екз./дерево (рис. 1). Порівняно висока (7-14 екз./дерево) чисельність фітофага спостерігається в Закарпатській, Чернівецькій, Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Житомирській областях. У Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Харківській, Сумській, Кіровоградській областях і передгірському Криму кількість його становить 3-7 екз./дерево. Низьку чисельність пильщика (1-3 екз./дерево) відмічено у посушливих регіонах – Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Херсонська області.

          Розвиток і розмноження яблуневого плодового пильщика залежать від вологості ґрунту, температури і відносної вологості повітря та інших факторів.

          Цей вид пильщика розвивається в одному поколінні за рік, але частина личинок (19-26,4 %) залишається в діапаузі і зимує в ґрунті у коконах протягом двох років.

          Більша частина коконів (48%) залягає в ґрунті на глибині 0-5 см, 34,8% - на 5-10 см, 15% - на 10-15 і 2,3% - на 15-20 см.

          Нерівномірно розміщуються личинки і в проекції крони. Так, на відстані 0,5 м від штамба концентрується 20,9% личинок, на 1 і 2 м - відповідно 33,2 і 25,5 і 3-4 м - 14 - 5,6% (схема садіння 9 x 4,5 м).