ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ТЮТЮНУ ВІД ТЮТЮНОВОГО ТРИПСУ В ЗАХІДНІЙ ПЕРЕДГІРНО-ПРИМОРСЬКІЙ ЗОНІ КРИМУ

Краткое содержание

Аналітичний огляд наукової літератури присвячений питанням вивчання особливостей біології та шкідливості тютюнового трипсу й вірусу бронзовості томатів на тютюні та відомих, широко використовуваних методів боротьби з даними шкідливими організмами. Розглядається природа стійкості різних сортів тютюну до вірусу бронзовості томатів, її фізіолого-біохімічні показники. Проведений аналіз свідчить про те, що для захисту тютюну від тютюнового трипсу та вірусу бронзовості томатів необхідні вивчання та підбір нових хімічних і біологічних інсектицидів, завдяки яких можливо уникнути резистентності шкідників.

Умови, об'єкти і методи проведення досліджень

Дослідження проводили в умовах Кримської дослідної станції тютюнництва (КДСТ); ІВіВ «Магарач», с. Табачне Бахчисарайського району АР Крим в 1999-2003 рр. у парниках, на дослідних ділянках в полі, виробничих посадках тютюну згідно з «Методика полевого опыта» (Доспехов, 1985) і методичних вказівок «Испытание пестицидов при возделывании табака» (Москва, 1995).

Оцінку ефективності дії інсектицидів проводили на дослідних ділянках тютюну з однаковими ґрунтовими умовами, на фоні сучасної агротехніки обробки. Розмір дослідних ділянок – 21 м², повторність 3 кратна. Кожна дослідна ділянка включає 6 рядків тютюну (схема посадки 70 см х 17 см) довжиною 5 м, із яких 4 рядки облікових і 2 рядки захисних. Обліки чисельності тютюнового трипсу проводили на 3, 7, 15, 21 дні після обприскувань препаратами. Схема дослідів включала варіанти: 1. Контроль (без обробок), 2. Еталон – захист за допомогою інсектициду децису, інші варіанти – досліджувані препарати.

Поширення захворювання ВБТ визначали способом підрахунку хворих рослин на кожному варіанті на початку вегетації та у фазу інтенсивного росту тютюну відповідно до методичних вказівок «Испытание пестицидов при возделывании табака» (Москва, 1995).

У розсадний період підрахунок чисельності тютюнового трипсу проводили до обробки препаратом і на 3, 7, 10 дні після обробки на 25 рослинах кожної ділянки на одному листі нижнього ярусу в чотирикратній повторності.

Виробничі випробування проводили на ділянках розміром 0,5 га, повторність 3 кратна. Обробки проводили обприскувачем ОПВ-2000. Обліки шкідника – способом маршрутних обстежень по діагоналі поля або в шаховому порядку на 100 рослинах кожного варіанту.

Суму фенолів у листі визначали модифікованим колориметричним методом по Фоліну-Чокальтеу (Єрмаков, 1972). Загальний вміст білків визначали за Бредфордом (Bradford, 1983).

Математичну обробку експериментальних даних проводили за загальноприйнятими методиками з використанням дисперсійного аналізу (Доспехов, 1985), за допомогою пакетів статистичної програми Statistika V 5.5 і пакета аналізу даних електронної таблиці Excel