СЕРОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПЕРЕПЕЛІВ ЩОДО ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ТА ВИКОРИСТАННІ КУЛЬТУР КЛІТИН : Серологический МОНИТОРИНГ ПЕРЕПЕЛОВ ПО вирусных инфекций при изготовления и использования культуры клеток

Краткое содержание

Дисертаційна робота викладена на 141 сторінці комп’ютерного тексту і складається з таких розділів: загальна характеристика роботи, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновки, список використаних джерел, додатки.

Роботу ілюстровано 26 таблицями, 3 діаграмами. Список використаних літературних джерел включає 291 найменування, в тому числі 185 – іноземних авторів.

Матеріали та методи досліджень

Робота виконана в період 1999-2003 років на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Харківської державної зооветеринарної академії, кафедрі вірусології, патанатомії та ветсанекспертизи Сумського національного аграрного університету, відділах вивчення хвороб птиці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН та культур клітин Сумської біологічної фабрики.

Епізоотичну ситуацію щодо заразних хвороб перепелів у різних країнах світу вивчали шляхом аналізу спеціальної літератури та даних мережі Інтернет. При особистому епізоотологічному обстеженні 16 птахоферм різних форм власності Харківської, Сумської, Полтавської, Донецької, Луганської, Дніпропетровської і Одеської областей та АР Крим враховували також дані звітності установ ветеринарної медицини.

В ході експериментів використані збудники хвороби Марека (епізоотичний штам герпесвірусу курей “Таганрог-2001” і виробничий штам герпесвірусу індиків FC-126), хвороби Гамборо (виробничий штам Д 78), ньюкаслської хвороби (виробничий штам La Sota), інфекційного бронхіту (виробничий штам Н 120), хвороби Ауєскі (виробничий штам УНДІЕВ 18”в”), міксоматозу кролів (виробничий штам В 82) та авіреовірус (епізоотичний штам ІЕКВМ).

Культивування вірусів здійснювали на первинних культурах фібробластів ембріонів курей та перепелів 10-11- та 7-11-добової інкубації, відповідно. Їх патогенність визначали зараженням ембріонів курей та культури фібробластів перепелів.

Первинні культури фібробластів ембріонів курей і перепелів виготовляли за загальноприйнятою та модифікованою нами методиками (Анджапаридзе О.Г. с соавт., 1962, Дьяконов Л.П. с соавт., 1986; Белоконь В.С. с соавт., 1993). Культури фібробластів із ембріональних тканин птахів вирощували на живильних середовищах Ігла та 199 вітчизняного виробництва з додаванням 10% сироватки крові великої рогатої худоби в матрасах і ролерних посудинах. Для підтримки життєздатності інфікованих досліджуваними вірусами культур клітин використовували суміш цих середовищ у рівних пропорціях без сироватки крові великої рогатої худоби.

Характер цитопатичних змін вивчали за допомогою інвертованого мікроскопу “Біолам П-1” (“Ломо”).

Інфекційну активність вірусу визначали методом титрування на курячих ембріонах і моношаровій культурі фібробластів, а їх ідентифікацію – в серологічних РЗГА та РНГА.

Для статистичної обробки результатів досліджень використовували загальноприйняті в біології методи: константні методи математичної статистики при обробці даних серологічних досліджень (Садовский Н.В., 1975) та метод Ріда і Менча при обчисленні інфекційної активності вірусів.