Иммуностимулирующие свойства чернушки посевной (Nigella Sativa), ее препаратов и их применение при вакцинации против ньюкаслской болезни

Краткое содержание

Представлена робота виконувалася як самостійний розділ теми. Дослідження проводилися на кафедрі мікробіології, вірусології й імунології Харківської державної зооветеринарної академії, крім того, робота виконувалася на кафедрі анатомії і гістології ХДЗВА, у лабораторії біохімії інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН і у відділі патоморфології Інституту медичної радіології ім. С.П.Григор'єва АМН України.

Дослідження проводилися з зернами й олією з насіння чорнушки посівної, доставленими з Палестини.Екстракт насіння чорнушки посівної готували шляхом тривалої екстракції здрібнених зерен.За екстрагент використовували 30% етиловий спирт у співвідношенні 1:10 до маси зерен. Після екстрагування при періодичному перемішуванні впродовж 7-10 днів надосадовий шар зливали і розфасовували у флакони.

Аерозольну обробку курчат водяно-спиртовим екстрактом здійснювали шляхом розпилення її в спеціально обладнаній камері, каркас якої обтягали поліетиленовою плівкою. Розпорошували екстракт розпилювачем спрейметодом. Аерозольну обробку здійснювали впродовж 20 хвилин при повторенні розпилення кожні 5 хвилин. Екстракт застосовували з розрахунку – 1,5 мл/м³ камери.

У дослідах використовувалися курчата яйцевого кросу ломан браун, 2-4-тижневого віку, з яких сформували групи за принципом аналогів, утримували і годували відповідно до існуючих норм.

У роботі застосували живу вірус-вакцину зі штаму Ла-Сота виробництва Сумської

4

біофабрики.

Серологічні дослідження проводили з постановкою реакції гемаглютинації еритроцитів (РГА) і реакції затримки гемаглютинації еритроцитів (РЗГА) за загальноприйнятими методиками.

При оцінці загального імунітету використовували біохімічні дослідження. Визначали вміст загального білка- рефрактометрічно, класи імуноглобулінів визначали за Манчині (G. Manchini,1965), циркулюючі імунні комплекси (ЦИК) - за Ю.А. Гриневичем шляхом осаджування білкових комплексів антиген-антитіло поліетиленгліколем (ПЭГ-6000), серомукоіди визначали за Веймером та Мошиним.

Імуноморфологічні дослідження проводили на макроскопічному рівні.

Зважуванням визначали масу тіла курчати, зважували окремі органи: тимус, бурсу Фабриціуса, селезінку.

Визначали індекси абсолютної маси імунокомпетентних органів за формулою:

 де: I – індекс досліджуваного органу; m – маса органу в мг; M – маса тіла курчати в г.

На мікроскопічному рівні імуноморфологічні дослідження проводили із застосуванням гістологічних і морфометричних методів.

Гістологічні дослідження проводили за участю співробітників кафедри анатомії і гістології і відділу морфології Харківського науково-дослідного інституту медичної радіології МОЗ.

Проводили імуноморфологічні дослідження тимуса, бурси Фабриціуса і селезінки. Відібраний матеріал фіксували 10% нейтральним формаліном і рідиною Карнуа. Готували парафінові зрізи, проводили загальне фарбування гематоксилін-еозином, фарбували метиловим зеленим і піроніном за Браше для виявлення РНК.

Морфометричними вимірами бурси Фабриціуса в п'яти найбільш великих фолікулах визначали середню товщину коркового шару шляхом підрахунку кількості рядів кліток у широкій і вузькій його частинах. Обчислювали морфо-функціональний потенціал (МФП) фолікулів шляхом множення довжини фолікулів на ширину їхнього коркового шару і далі діленням отриманої величини на 100.

При імуноморфологічному дослідженні тимуса враховували розвиненість його коркового шару. Для цього обчислювали співвідношення товщини мозкової речовини з товщиною коркової речовини по обидва боки часточки по її середині. Мозково-коркове співвідношення (МКС) при активному стані тимуса не перевищує 1,5.

На гістозрізах тимуса враховувався стан підкапсулярної зони, що знаходиться по периферії коркового шару і складається з більш світлих піронінофільних кліток. Вираженість цього показника свідчить про посилення проліферативних процесів у корковому шарі. На мікроскопічному рівні враховувалася щільність і рівномірність розташування клітин у корковій і мозковій зонах, однорідність складу і наявність деструктивних ознак у клітин.

У селезінці враховували клітинний склад, розвиненість білої пульпи, наявність гермінативних фолікулів, величину і кількість ретикуло-ендотеліальних муфт.

Вакцинацію проти ньюкаслської хвороби проводили відповідно до діючої інструкції.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили загальноприйнятими методами. Обчислення результатів досліджень проводилося за допомогою персонального комп'ютера методом варіаційного аналізу "Microsoft Excel 2002".

5

Результати досліджень

Імуностимулюючі властивості насіння чорнушки посівної. При вивченні імуностимулюючих властивостей чорнушки посівної дослід був поставлений на курчатах двотижневого віку, яких розділили на три групи, у кожній групі було по 10 курчат. Піддослідній групі внутрішньо давали зерна чорнушки посівної з розрахунку 140 мг/кг живої маси.