ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ГОРМОНАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ ТА КРОВІ, ОПРОМІНЕНОЇ УФ-ПРОМЕНЯМИ НА ВІДТВОРНУ ФУНКЦІЮ СВИНОМАТОК.

Краткое содержание

Експериментальна частина роботи виконана у лабораторії фізіології і патології відтворення тварин Інституту біології тварин УААН та СГВК “Агрофірма Оршівська” Кіцманського району і племзаводі “Мамалига” Новоселицького району Чернівецької області протягом 2002-2005 років.

З метою вивчення питань, які випливали із завдань дисертаційної роботи, проведено п’ять дослідів на свиноматках великої білої породи. Загальна кількість їх становила 110 голів. Виробничу перевірку завершених досліджень проведено на 150 свиноматках вказаної породи.

У першому досліді вивчали ефективність дії комплексного гормонального препарату при гіпофункції яєчників у основних свиноматок. Для цього у племзаводі “Мамалига” було сформовано за принципом аналогів (вік, жива маса) три групи свиноматок (по 10 голів у кожній), які більше 30 днів після відлучення поросят не приходили в охоту. Свиноматкам першої групи внутрішньом’язово в ділянку шиї вводили КГП у дозі 5 мл на голову з вмістом ГСЖК в 5% розчині  диметилсульфоксиду 300 І.О., інозину – 10 мг, метіоніну – 30 мг, інсолвіту – 2 мл, унітіолу – 0,2 мл, цинку – 20 мг. Свиноматкам другої групи ін’єкували КГП без гормону – ГСЖК. Третій групі тварин вводили тривітамін в дозі 5 мл. На 5 добу після осіменіння у свиноматок відбирали кров з вушної вени для гематологічних і біохімічних досліджень. У цьому та в наступних дослідах репродуктивні якості піддослідних свиноматок визначали за такими показниками: багатоплідність, великоплідність, молочність, жива маса поросят при відлученні у 45-добовому віці, збереженість поросят на час відлучення.

Наступні дослідження проведені в СГВК “Агрофірма Оршівська”. Другий дослід проведений з метою вивчення дії КГП на обмінні процеси в організмі ремонтних свинок, розвиток статевих органів та їх функціональний стан. Для цього за принципом груп-аналогів (вік, жива маса) було сформовано 2 групи свинок по 10 голів у кожній (дослідна і контрольна). Для них з 4- до 6-місячного віку було підвищено рівень годівлі на 20% більше існуючих норм. Дослідній групі ремонтних свинок у 180-добовому віці внутрішньом’язово вводили КГП, контрольній – фізрозчин. На 5 добу після введення препарату відбирали кров для гематологічних і біохімічних досліджень. Для вивчення функціонального стану яєчників і матки на 5 добу після осіменіння (240 діб) проводили забій свинок (по 5 голів з кожної групи). У тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового  та вуглеводного обміну. Після опоросів визначали репродуктивну якість першоопоросок.

Метою третього досліду було вивчення дії КГП на стимуляцію статевої циклічності  основних свиноматок після відлучення поросят. Було сформовано, за принципом аналогів, дві групи тварин (по 10 голів у кожній). Свиноматкам дослідної групи вводили КГП на другу добу після відлучення поросят. Контрольній групі – фізрозчин. На 5 добу після введення препарату в крові визначали окремі гематологічні і біохімічні показники. Після опоросу визначали репродуктивні якості за вищезгаданими показниками.

У четвертому та п’ятому дослідах вивчали вплив гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на відтворну функцію свиноматок. Для вивчення біохімічних процесів та розвитку матки і яєчників під дією ГУФОК на  ремонтних свинках провели дослід, аналогічний другому досліду. За принципом груп-аналогів було сформовано дві групи свинок у 4 місячному віці по 10 голів у кожній (дослідна і контрольна). З 4-до 6-місячного віку їм було підвищено рівень годівлі на 20% більше існуючих норм. Дослідній групі ремонтних свинок у 180-добовому віці, живою масою 70-75 кг внутрішньом’язово, в ділянці шиї, одноразово вводили ГУФОК у дозі 0,04 мл на 1 кг живої маси. Контрольним – фізрозчин.

Основою ГУФОК є гетерогенна кров, опромінена ультрафіолетовими променями з додаванням в певних пропорціях димексиду, фурациліну, залізного купоросу. До введення та на 5 добу після введення ГУФОК у свинок дослідної та контрольної груп відбирали кров для гематологічних і біохімічних досліджень. Після штучного осіменіння свинок, на 5 добу проведено забій (по 5 свинок з кожної групи) для вивчення морфологічних і гістологічних показників матки та яєчників. У тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового та вуглеводного обміну. Після опоросу визначали репродуктивні якості свиноматок.

П’ятий дослід провели на основних свиноматках. Дослідній групі тварин (10 голів) на 2 добу після відлучення поросят внутрішньом’язово в ділянку шиї одноразово вводили ГУФОК у дозі 0,05мл на 1 кг живої маси. Контрольній (10 голів) – фізрозчин. В усіх дослідах свиноматок дослідних та контрольних груп осіменяли штучно спермою одних і тих же кнурів-плідників, двічі в одну охоту. Перший раз – після виявлення статевої охоти і другий – через 24 години після першого осіменіння. Виявляли свиноматок в охоті за допомогою кнура-пробника. Перегули враховували протягом періоду, який відповідає двом статевим циклам після осіменіння.

Гематологічні, біохімічні, фізіологічні, гістологічні показники визначали за наступними методами: в крові – загальний білок за біоретовою реакцією, описаною І.П.Кондрахіним та ін.(1985); вміст білкових фракцій сироватки крові методом електрофорезу на плівках із ацетату целюлози, описаним М.Д.Базарновою та ін. (1986); вміст загального кальцію сироватки крові за методом Де-Варда (1969); вміст неорганічного фосфору за Брігсом в модифікації А.Т.Усовича (1976); суму цукрів за методом W.Е.Tuweiуon у модифікації І.Д.Головацького (1961); вміст глюкози за допомогою ортотолуїдинового реактиву; вміст циркулюючих імунних комплексів за методом Ю.Л.Гриневич у модифікації Б.А.Лемперта, (1988); загальну кількість імуноглобулінів за методом В.П.Литвина, І.М.Табаря (1979); фагоцитарну активність лейкоцитів за методом В.С.Гостева (1950); бактерицидну активність сироватки крові за модифікованим методом Ю.М.Маркова (1968); загальний холестерин за методом Ілька, описаним В.Й.Скороходом, М.Б.Стефаник (1983); кількість лейкоцитів і лейкограму за підрахунками в камері Горяєва, метод описаний І.П.Кондрахіним та ін. (1985); вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів – фотоколориметрично, за методом Е.С.Гаврилець, М.В.Демчука (1965); вміст SH-груп, за методом M.Staron та ін. (1961); активність ферментів переамінування АсАТ, АлАТ за методом Капетанакі та ін. (1962).

У тканинах стінки матки і яєчників визначали показники білкового, вуглеводного обміну: вміст розчинних білків за біуретовою реакцією; глюкозу за методом Хултмана (1959); пептози за методом Віаля (1961); активність АсАТ, АлАТ за методом К.Г.Капетанакі (1962); SH – групи за методом M. Staron та ін. (1961); вміст фосфору нуклеїнових кислот ДНК, РНК за методом А.С.Спіріна (1958); вміст суми цукрів за методом W.Е.Tuweiуon у модифікації І.Д.Головацького (1961). Гістологічні дослідження стінки рогів матки проводили відповідно до загальноприйнятих методик. Фіксацію матеріалу проводили в розчині Карнау з наступним заливанням у парафін і виготовленням гістозрізів. Фарбували одержані препарати гематоксилін – еозином. Статистичний аналіз одержаного цифрового матеріалу проводили методом варіаційної статистики з використанням таблиці Стьюдента користуючись програмою Microsoft Offісе Excel. Різницю між значеннями середніх величин вважали статистично вірогідною при * – Р<0,05;                        ** – Р<0,01; *** – Р<0,001.