ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ (КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ТА КРИМІНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід від адміністративно-командної системи до ринкових методів управління соціально-економічними процесами в Україні супроводжується низкою негативних явищ, серед яких не останнє місце посідає збільшення питомої ваги суспільно-небезпечних діянь у сфері економіки. Насамперед до них необхідно віднести такі діяння, як: фіктивне підприємництво; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; порушення законодавства про бюджетну систему України; ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів; порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів; незаконна приватизація державного, комунального майна тощо. Так, у 2001 р. було зареєстровано 41779 злочинів у сфері економіки, у 2002  – 42387, 2003 – 43203, 2004 – 44171, а у 2005 р. їх вже було виявлено 45107, серед яких 17535 – проти власності, 17922 – у сфері службової діяльності і, зокрема, 8974 – у сфері господарської діяльності.

Становлення демократичного суспільства і правової держави – процес тривалий та складний. Серед його негативних моментів – створення певної структури та інфраструктури тіньового сектора економіки України, обсяг якого з часом подолав усі припустимі межі. Якщо в 1995 р. частина тіньового сектора економіки України за експертними оцінками в сумарному обсязі валового внутрішнього продукту України становила 35,0%-38,0%, у 1997 р. – 40,0%-45,0%, то за період з 1999 р. по 2005 р. частина тіньового сектора економіки фактично зрівнялася з офіційною і сягала 50,0%-55,0%, а за експертними оцінками – від 40,0% до 80,0%.

Органи державної влади, суспільство в цілому вбачають загрозу у тіньовому секторі економіки України. Для зниження його рівня прийнято чимало законодавчих та інших нормативних актів. Проведено значну реорганізацію правоохоронних органів, в результаті якої створено Державну податкову адміністрацію, департаменти по боротьбі з організованою і економічною злочинністю в системі МВС і СБУ України, Урядову робочу групу з питань відстеження процесів тінізації економіки та розроблення пропозицій і рекомендацій щодо припинення її зростання, Державний комітет фінансового моніторингу України. Здійснено також низку організаційних заходів у митній службі, судовій системі і прокуратурі з метою підвищення ефективності функціонування цих структур. Тривають адміністративна та судова реформи.

І все ж досягнуті результати не можна визнати достатніми, оскільки більшість організаційно-правових заходів спрямовано на подолання наслідків, а не причин виникнення, існування і розвитку тіньового сектора економіки, які на сьогодні ще недостатньо вивчені.

Кримінально-правові та кримінологічні аспекти вчинення злочинів у сфері економіки висвітлювались у роботах провідних вітчизняних вчених-юристів та науковців країн СНД: Ю.В. Александрова, П.П. Андрушко, О.М. Бандурки, Ю.В. Бауліна, А.І. Берлача, П.А. Вороб’я, В.О. Глушкова, Н.О. Гуторової, І.М. Даньшина, Н.П. Дригваля, О.О. Дудорова, О.М. Джужі, А.П. Зака­люка, О.Г. Кальмана, М.І. Камлика, І.І. Карпеця, Я.Ю. Кондратьєва, М.Й. Коржанського, О.М. Костенко, Н.Ф. Кузнєцової, Г.А. Матусовського, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, А.А. Музики, В.О. Навроцького, Ю.В. Опалинського, В.І. Осадчого, В.М. Поповича, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.П. Тихого, А.М. Трайніна, І.К. Туркевич, В.І. Шакуна, Ю.С. Шемшученка, А.М. Яковлєва, С.С. Яценка та ін.

Теоретичне й науково-практичне значення для розроблення методів оцінки розмірів тіньової економіки мають праці таких відомих вчених-економістів, як С.Н. Баліної, А.В. Базилюка, В.Б. Бородюка, В.А. Дедекаєва, Ю.В. Дмитричева, А.К. Ємця, Ю.А. Козлова, С.О. Коваленко, Т.Б. Майбороди, О.В. Мандибури, О.А. Пасхавера, В.Ф. Пріснякова, І.І. Приходька, О.В. Турчинова та інших.

Віддаючи належне їх досягненням та використовуючи їх у своєму дослідженні, автор не тільки певним чином продовжує їх, а й здійснює постановку нових завдань та обґрунтовує шляхи їх розв’язання з метою мінімізації масштабів тіньового сектора економіки та його негативного впливу на соціально-економічну ситуацію в країні загалом. Вищевикладене свідчить про нагальну потребу розробки ефективних комплексних заходів кримінально-правового і кримінологічного забезпечення детінізації економічних відносин в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до Перспективного плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на 2005–2010 рр. Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол засідання Вченої ради №1 від 26 серпня 2005 р.), а також відповідно до Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 рр., затвердженої Указом Президента України 25 грудня 2000 р. №1376; указів Президента України від 05 березня 2002 р. №216 «Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002–2004 рр.» та від 09 лютого 2004 р. №175 «Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції»; Концепції Комплексної програми профілактики правопорушень на 2006–2008 рр., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 березня 2006р. №116-р.

Тема дисертації відповідає плану науково-дослідних робіт кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Київського національного університету внутрішніх справ на 2005–2006 рр.