ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТА САНІТАРНА ОЦІНКА РИБИ ПРИ КУДООЗАХ

Краткое содержание

Дослідження проводили протягом 2003 – 2007 років на кафедрі ветеринарно-санітарної експертизи, в навчально-науково-виробничій клініці ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва НАУ та в умовах ветеринарної клініки факультету ветеринарної медицини ДДАУ; в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК (НАУ); на базі відділу екологічної паразитології Інституту біології південних морів (м. Севастополь); Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини (м. Київ); обласній державній лабораторії ветеринарної медицини і ЛВСЕ № 1 „Центрального ринку” (м. Дніпропетровськ); на складах-холодильниках міст Дніпропетровська, Новомосковська, Севастополя, а також у рибопереробному цеху „Бастіон” (м. Дніпропетровськ).

Матеріалом дослідження була риба, виловлена в Азово-Чорноморському басейні (Керчі, Генічеська, Бердянська, Маріуполя, Кирилівки) та імпортована риба. Досліджено 1744 екземпляри промислової риби, з них азово-чорноморської – 993, імпортованої – 751. Експериментальну частину роботи виконували за схемою, наведеною на рис. 1.

Для виконання роботи використано такі методи:

– паразитологічні – за методикою І.Е. Биховської-Павловської, 1985;

– органолептичні – згідно з ГОСТом 7631–85;

– хімічні – відповідно до ГОСТу 7636–85;

– мікробіологічні – шляхом визначення БГКП, кількості МАФАнМ (Інструкція по санітарно-мікробіологічному контролю виробництва харчової продукції з риби та морських безхребетних. 5319–91); Listeria monocytogenes (ДСТУ ISO 11290–2:2003); бактерії роду Salmonella (ДСТУ EN 12824:2004); Staphylococcus aureus (ГОСТ 10444.2– 94);

– хімічний аналіз: визначення вмісту вологи, білка, жиру і золи (ГОСТ 7636–85);   визначення   наявності    токсичних   елементів –  свинцю,    кадмію, арсену, ртуті (ГОСТ 26929–94, ГОСТ 2693 –86, ГОСТ 26933–86, ГОСТ 26930–86, ГОСТ 26937–86); масової частки гістаміну (за методичними вказівками з кількісного визначення гістаміну в зразках риби та рибного борошна тест-системою РІДА КВІК ГІСТАМІН (RIDA QUІCK HISTAMIN)); амінокислотний (за методом іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії) та  жирнокислотний склад (ДСТУ ISO 5508–2001, ГОСТ Р 51483–99, ГОСТ Р 51486-99) м’язової тканини риби;

– радіологічний контроль – на гамма-радіометрі РУГ-91 „Adani” згідно з ДР– 97;

– біологічну цінність визначали експрес-методом токсико-біологічної оцінки риби та інших гідробіонтів (В.Я. Шаблий, А.Д. Игнатьев,
В.П. Нелюбин и др. – К., 1981);

– токсичність досліджували з використанням тест-організму Tetraсhуmena pyriformis (лабораторний штам WH-14) та щурах-альбіносах (П.В. Микитюк, Н.В. Букалова, В.І. Джміль та ін., 2004);

– гістологічні дослідження – за загальноприйнятими методиками.

Статистичну обробку одержаних результатів здійснювали у програмі Microsoft Office Excel 2003. Ступінь вірогідності оцінювали за критерієм Стьюдента (Мазур Т. В., 1997).