БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ВІРУСНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЛІСУ ВІД КОМАХ-ХВОЄГРИЗІВ

Краткое содержание

З комах-хвоєгризів, для яких характерні спалахи масового розмноження у лісових насадженнях України, провідне місце посідають із лускокрилих (Lepidoptera) сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L., Lasiocampidae) та соснова совка (Panolis flammea Schiff., Noctuidae), а з перетинчастокрилих (Hymenoptera: Tenthredinidae) – звичайний (Diprion pini L.) та рудий (Neodiprion sertifer Geoffr.) соснові пильщики (Мєшкова, 2002).

Серед безпечних для довкілля засобів регулювання чисельності шкідливих комах провідне місце посідають вірусні препарати, завдяки їх специфічності, високій вірулентності, здатності викликати епізоотії в популяціях цільових організмів, що утримує їх чисельність на економічно допустимому рівні (Орловская, Шумова, 1980; Митрофанов, Смирнов, 1998).

В Україні вірусні препарати виробляють для захисту лісу від непарного шовкопряда та соснових пильщиків (Meshkova, 1998; Кучерявенко, Давиденко, 2002). Інфекційний матеріал для виробництва ентомопатогенних вірусних препаратів накопичують у сприйнятливих комахах, яких збирають в осередках масового розмноження або вирощують у контрольованих умовах і штучно інфікують. Препарати тестують на безпеку для здоров’я людини та довкілля (Васильева, Лебединец, 2001).

Розглянуто наукові засади вирощування комах у контрольованих умовах для вирішення завдань захисту рослин. Для оцінки якості корму і стану насаджень за виживанням комах після живлення листям з різних за стійкістю насаджень, для оцінки ефективності ентомофагів, мікробіологічних та хімічних препаратів потрібна стандартна культура. Проте за використання препаратів у природній популяції смертність особин може суттєво варіювати залежно від фази спалаху, погодних і лісорослинних умов (Мєшкова, Давиденко, 2000). Для оцінки стану популяцій комах, розмноження ентомофагів або виробництва вірусних препаратів часто достатньо утримувати комах упродовж одного покоління (Goussard, Geri, 1998; Гулий, Рыбина, 1998; Дрозда, 2001).

Вирощування комах у терміни, що відрізняються від природних, вимагає вирішення питань реактивації діапаузи та забезпечення корму потрібного складу (Злотин, 1966; Дрозда, 2001). Кормовим субстратом для фітофагів може бути природний зелений корм, штучне поживне середовище (ШПС) і замінники основної кормової рослини (Злотин, 1982; Дубко, 1995; Андреева, 2002). Більшість вирощуваних комах-фітофагів живляться на однорічних сільськогосподарських культурах, листяних плодових і лісових породах. Утриманню комах-хвоєгризів досі приділялося значно менше уваги.

Аналіз літературних даних свідчить про необхідність досліджень щодо одержання комах у терміни, які відрізняються від природних, а також визначення умов їх утримання, за яких можна одержати з личинок максимальну кількість вірусного матеріалу за мінімальних витрат часу та праці.

ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

У дослідженнях використовували соснового шовкопряда, соснову совку, рудого та звичайного соснових пильщиків. Ці види є поширеними шкідниками сосни, для яких характерні спалахи масового розмноження. Вони є представниками різних груп за типом сезонного розвитку (Мєшкова, 2001), що свідчить про відміни в методиці їх лабораторного утримання у терміни, які відрізняються від природних. І, нарешті, для всіх цих видів відомі ентомопатогенні віруси, але роль вірусної епізоотії в динаміці їх популяцій різна (Orlovskaya, 1998).

Комах для дослідів збирали в лісових насадженнях у терміни, що відповідають біології видів. Експерименти щодо вивчення впливу умов утримання на життєздатність комах проводили у термошафі «Бруве-100» з автоматичним регулюванням температури та фотоперіоду. Визначали тривалість розвитку особин, життєздатність яєць, личинок (гусениць), особин у коконах (для пильщиків), лялечок (для лускокрилих), загальну життєздатність, частку самок імаго, їх плідність і перспективний ріст чисельності (Чепурная та ін., 1995).

Комах інфікували шляхом обприскування хвої вірусною суспензією. Вірусні захворювання діагностували за зовнішніми симптомами та з використанням мікроскопічних методів (Митрофанов, Смирнов, 1998). Вплив вірусної інфекції на популяції комах оцінювали за показниками LD₅₀ (доза поліедрів, при якій відбувається загибель 50% особин) і LT₅₀ (період, за який відбувається загибель 50% особин), що визначали пробіт-методом (Finney, 1964; Slizynski, Lipa, 1973).

Кожну загиблу личинку зважували, визначали у камері Горяєва титр поліедрів, а потім обчислювали їх кількість на особину та на 1 мг її маси. Для інфікування звичайного соснового пильщика використовували суспензію, що містила від 8?10⁶ до 5,12?10⁷ поліедрів/мл.

Щодо рудого соснового пильщика було проведено три серії дослідів. У першій – випробували суспензію вірусу ядерного поліедрозу (від 10³ до 5?10⁶ поліедрів/мл) при температурі 17–19°С. Через три доби хвою заміняли на свіжу. У другій серії концентрація поліедрів в 1 мл вірусної суспензії при інфікуванні личинок становила 10⁵, температура – 17–19°С, а тривалість утримання личинок на інфікованій хвої у різних варіантах – 24, 48 і 72 години. У третій серії – концентрація вірусної суспензії при інфікуванні личинок становила 10⁵ поліедрів/мл, личинок утримували на інфікованій хвої – три доби, а температура у різних варіантах становила від 18 до 30°С.

Статистичну обробку одержаних даних проводили стандартними методами (Лакин, 1990) за допомогою комп’ютерних програм Excel 5.0.