ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА ЯЛОВИЧИНИ, ОДЕРЖАНОЇ ВІД ТВАРИН ПОЛІСЬКОЇ М\'ЯСНОЇ ТА СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ПОРІД, ЗА КОРЕКЦІЇ ЖИВЛЕННЯ ДЕФІЦИТНИМИ МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ ТА ЇХ МЕТІОНАТАМИ

Краткое содержание

Експериментальна частина роботи виконана в умовах кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації  Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені с.З.Ґжицького і тваринницької ферми ТзОВ “Літинське” Дрогобицького району Львівської області протягом 2003-2007 років.

Проводили два паралельні досліди на бугайцях поліської м’ясної і симентальської порід. Для досліду було відібрано клінічно здорових бугайців обох порід з врахуванням живої маси і віку. Сформовано 2 контрольні та 2 дослідні групи бугайців-аналогів по 20 голів у кожній. Тварини контрольної групи отримували основний раціон. Бугайці першої дослідної групи як поліської м’ясної, так і симентальської порід отримували, крім основного раціону, мікроелементну підгодівлю солями міді, заліза, цинку, марганцю, кобальту і селену. Тварини другої дослідної групи отримували метіонатну підгодівлю з вищевказаними мікроелементами (табл.1).

Таблиця 1

Схема проведення досліду

Групи	Кількість голів	Характер годівлі
Контроль	20	Основний раціон (ОР)
I дослідна	20	ОР+СuSO4-0,1+ZnSO4-0,1+CoSO4-0,03+NaHSeO3-0,03+FeSO4-0,05+MnSO4 - 0,05 мг/кг живої маси
II дослідна	20	ОР+СuMet-0,1+ZnMet-0,1+CoMet-0,03+SeMet-0,03+FeMet-0,05+MnMet-0,05 мг/кг живої маси

Хімічний склад кормів проводили за загальноприйнятими методами зоотехнічного аналізу. У відібраних середніх пробах кормів визначали: суху речовину – в сушильній шафі при Т 105⁰ C; вміст води – розрахунковим  методом;

золу – спалюванням сухої речовини у муфельній печі при Т 500 ⁰C.

Вміст в кормах заліза, міді, марганцю та кобальту визначали на атомно - абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30 (Прайс Й., 1976; Бріцке М.Є., 1980), вміст селену – флуорометричним методом з розчином 2,3 – диамінонафталіну за допомогою флуорометра ЕФ – 3 МА (Блінова Л.С. та ін., 1979).

Перед постановкою досліду всі тварини проходили двотижневий адаптаційний період до кормів, після чого їх зважували.

У крові бугайців, яку відбирали щомісячно з яремної вени через дві години після ранкової годівлі, визначали такі морфобіохімічні показники: кількість еритроцитів спектрофотометрично на спектрофотометрі типу Specord M 400 (Є.С. Гаврилець, М.В. Демчук, 1966); вміст гемоглобіну (Г.В. Дервіз, А.И. Воробйов, 1959); концентрацію заліза, міді, марганцю та кобальту на атомно – абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30 (Бріцке М.Є., 1980); вміст селену – флуорометричним методом з розчином 2,3 – диамінонафталіну за допомогою флуорометра ЕФ – 3 МА (Блінова Л.С. та ін., 1979); вміст загального білка (Делекторська Л.М. та ін., 1959); активність аспартатамінотрансферази (К.Ф. 2.6.1.1) і аланінамінотрансферази (К.Ф. 2.6.1.2) методом Райтмана і Френкеля в модифікації К.Г. Капетанакі (1962); співвідношення білкових фракцій плазми крові (методом Олла і Маккорда в модифікації Карп’юка С.А.)

Через 270 днів експерименту у господарстві проводили забій (по п’ять тварин з кожної групи). Ветеринарно-санітарну експертизу та якісні показники туш і внутрішніх органів проводили відповідно до „правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів” (2002).

В процесі досліджень визначали: вгодованість туш відповідно до ГОСТу 779-55 „М’ясо – яловичина в напівтушах і четвертинах. Технічні умови”; органолептичні показники м’яса на різних стадіях зберігання відповідно до ГОСТу   7269-79 „М’ясо. Методи відбору зразків і органолептичні методи визначення свіжості”; бактеріологічне дослідження м’яса відповідно до ГОСТу 21237-75 „М’ясо. Методи бактеріологічного аналізу”; фізико-хімічні властивості м’яса відповідно до ГОСТу 23392-78 „м’ясо. Методи хімічного і мікроскопічного аналізу свіжості”; рН екстракту м’яса – рН-метром ЛПУ-01; калорійність м’яса (Макаров В.А., 1987); вміст оксипроліну та триптофану (методом Спайза і Чемберлена в модифікації Геллера); вміст Cu, Mn, Zn, Co і Fe у м’язовій тканині (найдовший м’яз спини) за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра ААS-30 (Прайс Й., 1976, Бріцке М.Є., 1980), вміст Se – флуорометричним методом з розчином 2,3 – диамінонафталіну за допомогою флуориметра ЕФ – 3 МА (Блінова Л.С. та ін., 1979).

Отримані результати оброблені статистично (Плохінський М.В., 1969). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при * – Р<0,05, ** – Р<0,01, *** – Р<0,001.

Результати досліджень та їх аналіз

Дослідження морфобіохімічних показників крові бугайців

поліської м’ясної та симентальської порід

Встановлено, що кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну зростає у всіх групах, проте спостерігається закономірність, що метіонатні форми мікроелементів мають значно вищий стимулюючий ефект порівняно з мікроелементами із неорганічних солей.

При введенні до раціону бугайців поліської м’ясної та симентальської порід солей мікроелементів (I дослідна група) кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну на кінець досліду збільшились відповідно на 3,6 та 8,8% (Р<0,01) і 5,7 (Р<0,001) та 8,9% (Р<0,01) відносно контролю, а у тварин, яким згодовували металоорганічний премікс (II дослідна група), показник зріс відповідно на – 4,0 та 9,6% (Р<0,01) і 7,7(Р<0,01) та 12% (Р<0,001).

Слід зазначити, що на завершення досліду найвищі результати кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну у крові ми встановили у бугайців симентальської породи порівняно з поліською м’ясною, яким до основного раціону додавали метіонатний премікс. Так, кількість еритроцитів була вищою на – 4,7% (Р<0,05), вміст гемоглобіну на 4,0% (Р<0,05) відповідно.

У бугайців поліської м’ясної та симентальської порід застосування сольового і метіонатного преміксів зумовило підвищення вмісту загального білка у сироватці крові відносно контролю відповідно на 5,9% (Р<0,05) та 6,0% (Р<0,05) і 6,1 (Р<0,01) та 7,0 (Р<0,05) протягом досліду.

Аналіз спектра білкових фракцій показує, що при додаванні до раціону сольового та металоорганічного преміксів у тварин поліської м’ясної породи зросла частка альбуміну відносно початкової величини на – 1,2 та 1,8% (Р<0,05), у бугайців симентальської породи відповідно – на 0,8 та 1,1%, (Р<0,01), а фракції α-, β-, γ-глобулінів статистично вірогідно не змінювались.

Активність АсАТ і АлАТ на завершення експерименту у I дослідній групі в бугайців поліської м’ясної та симентальської порід відносно контролю зросла відповідно на 19,6% (Р>0,05) і 25,0% (Р<0,05) та 28,7% (Р<0,001) і 27,3% (Р<0,01); відповідно у II дослідній групі – на 24,5% (Р<0,05) і 32,5 (Р<0,05) та 37,6 (Р<0,001) і 34,1% (Р<0,001).

Підвищення активності АсАТ і АлАТ спостерігали у тварин симентальської породи (II дослідна група), яким до основного раціону додавали метіонатний премікс. Так, на завершення досліду у бугайців симентальської породи активність АсАТ була вища на 9,4% (Р<0,05), ніж у бугайців поліської м’ясної породи та відповідно активність АлАТ на 11,3% (Р<0,05).

Мінеральний склад крові найбільше змінився у II дослідній групі в бугайців поліської м’ясної та симентальської порід. Рівень дефіцитних мікроелементів відносно контролю відповідно зростав: Cu – на 19,8 та 30,6% (Р<0,05-0,01); Mn –  21,6 та 22,5% (Р<0,05-0,01); Zn – 2,4 та 5,7% (Р<0,05-0,001); Co – 22,7 та 28,6% (Р<0,05); Se 33,3 та 48,9% (Р<0,01-0,001); Fe – 22,6 та 27,0% (Р<0,01-0,001).

Отже, додавання до основного раціону бугайцям поліської м’ясної та симентальської порід дефіцитних мікроелементів (заліза, міді, марганцю, цинку, кобальту, селену) у формі метіонатів привело до покращення окисно-відновних процесів, інтенсивнішого проходження процесів енергоутворення, покращення мінерального обміну в організмі бугайців. Слід зазначити, що метіонати мали кращий ефект на обмінні процеси в організмі бугайців симентальської породи порівняно з бугайцями поліської м’ясної породи.