ПРАВОВІДНОСИНИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ’ЯЗКУ З ПОРУШЕННЯМ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ВНАСЛІДОК НЕДОЛІКІВ ТОВАРІВ, РОБІТ (ПОСЛУГ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Науково-технічний прогрес та пов'язаний із цим економічний розвиток актуалізували необхідність оновлення юридичних механізмів та засобів захисту прав споживачів від недоброякісних товарів, результатів робіт та послуг. Це завдання вимагає об'єднаних зусиль науки і практики, удосконалювання державної економічної політики. Окремі зміни до законодавства, що в остаточному підсумку зумовили прийняття нової редакції Закону України «Про захист прав споживачів», практично не вплинули на споживчий ринок і суттєво не знизили рівень порушення прав споживачів.

У випадках заподіяння особам шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), застосовуються норми цивільного права, зокрема розрізняють три групи норм, що використовуються у цивільному праві для захисту інтересів споживачів:

1) норми договірного (зобов'язального) права, які надають можливість такого захисту лише за наявності певних умов: контрагентом споживача є зазвичай продавець, якому, як правило, у таких випадках буває що поставити за провину;

2) норми загальної деліктної відповідальності, які встановлюють обов'язок відшкодування заподіяної шкоди всім тим особам, з якими особа, що завдає шкоди, в договірних відносинах не перебувала;

3) інститут «спеціального делікту» - зобов'язання недоговірного типу, побудовані на принципові об'єктивного зобов'язання, що зближає даний вид зобов'язань з відповідальністю за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Цей інститут не скасовує, не заміщає собою норми договірної та загальної недоговірної відповідальності, що зберігають свою силу і діють поряд із правилами про спеціальну деліктну відповідальність. Йдеться про заповнення прогалин правового регулювання стосовно тих суспільних відносин, захист яких не може бути забезпечений ні загальними нормами про відповідальність за порушення зобов'язань, ні загальними правилами про відшкодування заподіяної шкоди.

Слід зазначити, що відносини, пов'язані із захистом прав споживачів, частково були предметом спеціальних досліджень. Разом із тим, у жодному із згаданих досліджень предметом спеціального аналізу не були правовідносини, що виникають при порушенні прав споживачів як категорія цивільних прав. Зокрема, практично поза увагою дослідників залишились такі питання як визначення видів та специфіки таких правовідносин, їх елементи (суб'єкти, об'єкти, зміст). Відтак менше уваги приділялося і механізмові взаємодії елементів відповідних правовідносин, пошуку шляхів підвищення його ефективності у галузі захисту прав споживачів. Зазначені обставини також свідчать на користь актуальності відповідної проблематики та доцільність її дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до напряму досліджень Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195). Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов'язана з планом науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права на 2001-2005 роки за темою «Традиції приватного права України».