КРИМІНАЛЬНІ ПОКАРАННЯ, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ (теорія і практика їх виконання кримінально-виконавчою інспекцією) :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Інтегруючись у світове співтовариство, Україна взяла курс на розбудову правової держави та створення демократичного громадянського суспільства. У сучасний період розвитку вітчизняної кримінально-виконавчої системи проблема виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, є вельми актуальною. За даними кримінально-виконавчої інспекції (далі – КВІ) на 01.02.06 у неї на обліку перебувало 157 934 особи, з них: засуджені до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю – 6 132 особи, засуджені до покарання у виді громадських робіт – 1 262 особи, засуджені до покарання у виді виправних робіт – 4 411 осіб; звільнені від відбування покарання з випробуванням – 146 129 осіб.

Необхідність дослідження зазначеної проблеми обумовлюється низкою обставин: перевантаженням КВІ надмірною кількістю осіб, які перебувають у неї на обліку; потребою в удосконаленні законодавчої регламентації завдань, принципів, функцій її діяльності; необхідністю покращення стану її матеріально-технічного та фінансового забезпечення; кадровим забезпеченням та професійної підготовкою особового складу щодо застосування засобів виправлення і ресоціалізації засуджених;  необхідністю активного пошуку шляхів впровадження покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, які позитивно зарекомендували себе в країнах Європейського співтовариства; доцільністю застосування відповідних кримінальних покарань з метою скорочення кількості засуджених в місцях позбавлення волі.

Проблеми виконання окремих видів покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, досліджувалися з позицій науки кримінального та кримінально-виконавчого права, кримінології, пенітенціарної педагогіки та психології в роботах багатьох науковців: С.С.Алексєєва, Г.П.Байдакова, О.В.Беци, В.Я.Богданова, І.А.Вартилецької, Р.М.Гури, В.М.Дрьоміна, А.Т.Іванова, О.О.Книженко, С.І.Комарицького, Л.Г.Крахмальника, А.С.Минаєва, С.М.Пономарева, А.Т.Потьомкіної, П.І.Самошина, В.І.Тютюгіна, О.В.Філімонова, В.П.Філонова, Н.Б.Хуторської, С.В.Черкасова, Н.П.Черненка, В.П.Шупілова та інших.

Вагомі здобутки в розробку вищевказаних проблем також внесли Г.А.Аванесов, Ю.М.Антонян, М.М.Бабаєв, Л.В.Багрій-Шахматов, Ю.В.Баулін, М.Г.Вербенський, П.А.Воробей, В.О.Глушков, В.В.Голіна, В.І.Гуськов, Н.О.Гуторова, І.М.Даньшин, Т.А.Денисова, М.Г.Дєтков, О.М.Джужа, А.П.Закалюк, А.Ф.Зелінський, Р.А.Калюжний, Л.М.Карамушка, І.І.Карпець, М.Й.Коржанський, В.О.Корчинський, О.М.Костенко, В.Г.Лихолоб, А.О.Лігоцький, В.Г.Лукашевич, Є.Д.Лук'янчиков, В.А.Льовочкін, М.П.Мелентьєв, М.І.Мельник, В.О.Меркулова, А.С.Міхлін, П.П.Михайленко, А.А.Музика, О.Є.Наташев, І.С.Ной, В.І.Осадчий, В.П.Пєтков, С.Н.Пономарьов, Г.О.Радов, О.Л.Ременсон, В.М.Синьов, А.Х.Степанюк, В.Я.Тацій, В.П.Тихий, В.М.Трубников, В.А.Уткін, С.Я.Фаренюк, О.Ф.Фрицький, В.І.Шакун, І.В.Шмаров, С.С.Яценко і багато інших вчених.

Віддаючи належне їх досягненням у галузі кримінального і кримінально-виконавчого права, кримінології, та використовуючи їх у своєму дослідженні, автор не тільки певним чином розкриває їх, але й враховуючи новий Кримінально-виконавчий кодекс України (далі – КВК України), який набрав чинності з 1 січня 2004 р., здійснює постановку нових завдань та обґрунтовує шляхи їх вирішення. У той же час слід констатувати, що на сьогоднішній день відсутні фундаментальні праці, в яких досліджувалося б виконання кримінально-виконавчою інспекцію покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. Отже, це свідчить про нагальну потребу комплексного дослідження виконання КВІ покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, обумовлює  актуальність обраної для дослідження теми та її наукову розробку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження безпосередньо пов'язаний з основними положеннями Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 рр., затвердженої Указом Президента України від 25.12.2000 №1376, а також Програми реформування та державної підтримки кримінально-виконавчої системи на 2002–2005 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.02 №167. Тема дослідження відповідає тематиці фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995–2005 рр. (п.2, 4, 9 Рішення Колегії МВС України від 28.02.95 №4км/2 та п.1.1.2 Наказу МВС України від 03.09.02 №653), програмі науково-дослідної роботи Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі – ДДУПВП) (Наказ ДДУПВП від 11.07.2000 №5/1-18). Тема дисертації схвалена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ України від 27.09.05 протокол №15 і зареєстрована в Управлінні координації та плануванні наукових досліджень Академії правових наук (п.7.97). Проведення даного дослідження включене до планів науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України.