Архітектура єврейських театрів України. Принципи типології та проектування

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!


Название:
Архітектура єврейських театрів України. Принципи типології та проектування
Альтернативное Название: Архитектура еврейских театров Украины. Принципы типологии и проектирование
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі визначена актуальність роботи, охарактеризована історія розвитку питання і стан вивченості проблем, подана джерельна база дисертації, сформульовані мета і завдання, методологічні принципи, висвітлена наукова новизна, практичне значення.


 


У Розділі 1 "Досвід будівництва і проектування єврейських театрів і класифікація типів" розглянуто історичні передумови та світовий і вітчизняний досвід проектування, пристосування та будівництва театрально-видовищних будівель для професійних та аматорських єврейських театральних колективів.


Мета роботи зумовила попереднє опрацювання літератури з широкого кола питань, – як загальноісторичної, пов'язаної з історією зародження та розвитком театрального мистецтва в культурі єврейського народу, так і мистецтвознавчої, нормативно-проектної та іншої спеціальної літератури, що стосується проектування, пристосування, обладнання та облаштування театральних просторів. Аналіз джерел свідчить, що архітектурний аспект єврейського театрального мистецтва є практично недослідженим. Майже немає публікацій, що стосуються архітектури єврейського театру, її закономірностей, подібностей чи, навпаки, функціональних відмінностей від театру інших етнічних груп та світового театру. Найчастіше такі споруди згадуються у краєзнавчих путівниках, книгах та монографіях з єврейської культури, і театральної зокрема. Важливе значення мали навіть такі інформаційні джерела, як газетні публікації, мемуари, біографії, життєписи та твори, написані на їхній основі. Ці згадки переважно стосуються історії та архітектури лише певних конкретних споруд і не пов’язані між собою синкретичним розглядом феномену єврейського театру як складової загальноукраїнського театру, не структуровані та не систематизовані.


Важливу частину джерельної бази дослідження становлять наукові дослідження з обґрунтованою висновковою частиною.


Першим етапом дослідження стало комплексне вивчення генези театральних традицій у культурі єврейського народу, її архітектурної складової і визначення місця у цих процесах України – її традицій та персоналій.


Саме на цьому етапі доведено, що етнічні українські землі – місце зародження та розвитку професійного єврейського театру, а також його архітектури.


Цей факт зумовлений низкою історичних причин. Єврейський народ сформувався далеко від українських земель, і у ранні етапи утворення єврейської спільноти театральна гра, як і зображення людини, заборонялася релігійними канонами. Проте елементи театру наявні у єврейській культурі з найдавніших часів. Це і стародавні обряди весілля та похорону, і релігійні обряди. Перші ж елементи власне театральної гри з’являються у театрі пуримшпілю, який ставиться у весняне свято Пурим і традиція якого формується у ХІІІ – ХVIII століть вже у еміграції – на теренах Західної, а згодом і Східної Європи.


А професійний театр зароджувався і розвинувся у кінці ХVIII ст. вже саме на території сучасної України, а точніше у Галичині, і пов’язаний з т.з. бродерзінгерами – співаками з галицького міста Броди.


З мешканцем України – Абрамом Гольдфаденом пов’язана і загальновизнана дата народження професійного єврейського театру – 1876 рік.


Від кінця ХІХ ст. до початку ХХ ст. – історичний період, коли абсолютна більшість світового єврейства проживала на територіях Галичини та Поділля. Саме на цих землях відбувалися активні процеси секуляризації єврейського мистецтва, зокрема театрального. Тут перетнулися дві нові впливові світоглядні течії у єврейському середовищі: з одного боку, єврейське Просвітництво – Гаскала, а з іншого – нове релігійне переконання – Хасидизм, що стало передумовою подолання традиційних заборон театру та театральної гри. Безперечним є також вплив на розвиток єврейських театральних традицій і давньої театральної культури українського народу.


Саме з України, в результаті складних політичних змін поч. ХХ ст. єврейський театр був поширився у інші країни Світу. У Європу і у США, де він став основою сучасного театру мюзиклу. У Росію, де єврейський театр розвивається у двох формах. Перша – театр на ідиш – державний єврейський театр т.з. Московський ГОСЕТ, що став зразком для інших подібних театрів у СРСР і пов’язаний з іменами таких видатних театральних діячів, як Грановський та Міхоелс (традиції саме цього театру і дотепер розвиває Московський єврейський театр "Шалом"). Друга форма розвитку – театр на івриті –театр "Габіма", що у 1931р. переїжджає у Ізраїль, де стає основою місцевого національного театру.


У цьому розділі детально описано і проаналізовано досвід проектування та будівництва єврейських театрів в українських містах.


У розділі виявлено і охарактеризовано розвиток мережі єврейського театру та визначено основні міста-театральні центри, де не лише виступали аматорські та мандрівні театральні колективи, але й працювали постійнодіючі театральні трупи. Були і збереглись дотепер споруди, які вони використовували, тобто споруди, спеціально побудовані або пристосовані для потреб єврейського театру.


У результаті виконаного історичного аналізу, вивчення спогадів та експертного опитування визначено і доведено, що такими містами-центрами були Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Чернівці і Львів.


Ось чому переважно на архітектурі театральних будівель та споруд у цих містах і була зосереджена увага цього дослідження.


Загалом автором було обстежено та вивчено понад 50 будівель та споруд, що використовували національні єврейські театральні колективи серед них 12 – побудованих, 13 – пристосованих, а також 5 проектованих споруд для єврейського театру.


Спираючись на отримані результати, а також враховуючи класифікацію створену для українських театрів проф. В. Проскуряковим, була розроблена і класифікація єврейських театральних будівель та споруд в Україні.


Класифікацію єврейських театрів запропоновано за такими ознаками – за місткістю, за жанром, за конструктивним рішенням, за складом функціональних елементів, за типом сцени та формою залу.


Досліджено, що місткість єврейських театрів відповідає їхньому жанру. Театри з місткістю 50–150 місць за жанром – водевілі, кабаре, драматичні, театри малих форм, фольклорні театри, кабаретові театри при кав’ярнях і ресторанах, театри в общинних центрах та професійних товариствах; театри місткістю від 200 до 600 місць – це театри для драматичних, музично-драматичних вистав, театри опери та оперети, фольклорні театри (як правило, це театральні зали в товариствах та зали в общинних та національних культурних центрах); театри на 600–1400 місць – для драматичних постановок, опери, оперети, балету (такі споруди – спеціально проектувалися); споруди, місткість яких більша за 1400 місць, розраховані на масові театралізовані вистави, а саме літні театри, простори традиційних релігійних святкувань та інші відкриті театральні майданчики.


За складом функціональних елементів єврейські театри можна класифікувати так: з мінімальним, з середнім, з повним складом приміщень.


За типом сцен єврейські театри проектувалися та будувалися: з комбінованою сценою; з глибинною сценою; зі сценою-подіумом; сценою-ареною та симультанною сценою.


А за типом форми залу: з прямокутною та з квадратною формою залів, хоча є приклади спорудження залів овальної, сегментної та комбінованих форм.


Споруди та простори, які використовували або пристосовували для єврейських театрів, за принципами сприйняття у містобудівному середовищі, можна класифікувати за такими ознаками: споруди, що можна вирізнити за допомогою символів – піктограм, оформлених входів, оздобленням частини поверху; за типом споруди, в якій розміщувався театральний простір; за прийомами архітектурно-планувального рішення; за містобудівним рішенням.


Щодо архітектурно-образного вирішення, то будівлі єврейського театру України можна згрупувати у такі типи: будівлі, в яких зовнішнє вирішення не відображає функціонального використання та національну ідентичність; ті, в яких зовнішнє вирішення навмисно приховує її функціональне призначення; ті, в яких воно підкреслює функціональне призначення і національну ідентичність традиційними засобами і ті, в яких воно підкреслює функціональне призначення і національну ідентичність новітніми архітектурно-формотворними засобами.


 


У Розділі 2 "Аналіз основних факторів, що впливають на формування архітектури нових типів єврейських театрів в Україні" встановлено фактори-чинники, що визначають сучасні форми розвитку та архітектуру сучасних єврейських театрів.


Встановлено, що архітектурно-образне вирішення, типологічна форма та містобудівна прив’язка споруд та просторів, що призначені для національних культурних закладів, насамперед віддзеркалюють вплив політично-ідеологічної ситуації певного історичного періоду, демографічного стану, культурно-естетичних вподобань, які і зумовлюють вираження національної самосвідомості в архітектурному творі.


Так, у розділі виявлена специфіка створення в сучасній Україні сприятливого середовища для розвитку єврейської театральної культури і її архітектури, що пов’язана з такими факторами, як:


– історичні, які полягають у зв'язку процесів зародження та розвитку професійного єврейського театру і сучасного єврейського мистецтва на етнічній українській території і у постійному контакті з її мешканцями;


– політичні, які охоплюють комплекс сучасних умов, що сприяють процесам відродження єврейської культури, зокрема і театральної, в Україні;


– культурно-естетичні, що формувались упродовж довгого історичного періоду на межі ірраціональних уявлень, архетипів та зовнішніх культурно-історичних впливів;


– демографічні, які враховують важливість єврейського національного культурного відродження у процесах рееміграції і послаблення еміграційних настроїв громадян України єврейського походження, що має важливе загальнокультурне і економічне значення.


За допомогою анкетування та експертного адресного опитування було вивчено також вимоги сучасних єврейських общин та об’єднань щодо складу функціональних елементів та архітектури єврейських театрів (анкетування виконано у близько 100 єврейських товариств, общин та об’єднань України, експертне опитування щодо напрямів розвитку єврейського театрального мистецтва та його архітектури здійснене серед науковців, архітекторів та діячів мистецтва України, Росії, США, Ізраїлю).


На цьому етапі визначено, що сучасними осередками єврейської культури, є об’єднання громадян, які так чи інакше зараховують себе до єврейського етносу, що формують громади світських або релігійних общинних центрів в Україні, і у різних формах беруть участь в організації та проведенні театральних та театралізованих акцій. Більшість з таких об’єднань має універсальні простори, що використовують для просвітницької і театрально-видовищної діяльності, в будівлях, де працюють ці товариства, часто створюються аматорські та напівпрофесійні національні театральні колективи.


Саме анкетне та експертне опитування, а також аналіз історичного досвіду показали, що художньо-естетичні орієнтири сучасних єврейських театрів в Україні повинні ґрунтуватись на абстрагованому вираженні національної ідентичності таких просторів і споруд (використання національних символів, переосмислення традиційної архітектури, єврейського образотворчого та ужиткового мистецтв тощо), а їхня функціональна організація повинна ґрунтуватися на сучасних підходах у театральному просторотворенні, які визначаються новітніми знаннями просторово-функціональної та технічної організації театрального процесу.


Визначено, що з погляду архітектурної типології оптимальна форма розвитку єврейського театру в умовах сучасної України – єврейський театр у складі універсального культурного центру компактної планувальної структури з розвинутим громадським комплексом. Саме такий тип театру враховує те, що єврейське населення розсіяне на території сучасної України; "ядро популяції" та "розширена популяції" єврейського етносу в сучасній Україні незначні і є прогнози їхнього зменшення найближчим часом; а також те, що в Україні вже розвинута мережа недержавних єврейських общин та організацій, які є осередками відродження та збереження єврейської культури, зокрема і театральної.


 








Ð. Àëºêñàíäðîâ,  À. Áèñòðÿêîâ,  ª. Êîòëÿð,  ². ̺ëºøê³íà,  Î. ϳäîïðèãîðà,  Â. Ïðîñêóðÿêîâ,  Â. Ñåëåç³íêà,  Ò. Ñòåïàí÷èêîâà




І. Камінська, М. Лоєв, Р. Ільіцький, Р. Кернер, Й. Рот.




À. Âàéñ, ª. Êîòëÿð, Î. ϳäîïðèãîðà, Â. Ïðîñêóðÿêîâ, Ò. Ñòåïàí÷èêîâà.




Зокрема у Києві: проекти Всеукраїнського державного єврейського театру (арх. Й.Каракіс); Центральна хоральна синагога (Бродського), що у 1929–41 рр. була Єврейським ТЮГом; клуб трамвайників на Лук’янівці (де у 1929–34 рр. працював театр єврейської робітничої молоді "ТРАМ") та ін.; у Одесі ТЮГ ім. Н.Островського на вул. Грецькій, де у 1934–41 рр. працював Одеський державний єврейський театр; колишній будинок товариства "Уніон" (вул. Троїцька 43, б); клубна будівля на розі вул. Успенської та Олександрійського проспекту (де працював єврейський театр у повоєнні роки) та ін.; у Дніпропетровську – Будинок громадського зібрання (тепер обласна філармонія), що був побудований на замовлення світської єврейської громади міста (арх. О.Гінзбург) і був майданчиком одного з перших у Європі театру на івриті; у Харкові – архівні матеріали щодо будинку, де був заснований Всеукраїнський державний єврейський театр (колишня вілла Жаткіна) за адресою Набережна, 6 (дотепер не зберігся); у Чернівцях: будівля Єврейського народного дому – тепер Центральний палац культури (арх. Левандовський);  театр "Академічний" (колишній театр "Скала"), де у 1946–49 рр. працює Всеукраїнський державний єврейський театр; клубні будинки "Тойнбегале", "Шнайдер-зал" та ін.; у Львові: будівля Єврейського театру (тепер Перший український театр для дітей та юнацтва) за адресою Гнатюка (давня Ягеллонська), 11 (арх. Д.Кальмус) та проекти тимчасових будівель і споруд, побудованих для єврейських театральних колективів на цій ділянці; проекти та архівні матеріали щодо будівництва театру "Колізей" на бічній вул. Куліша (давня Сонячна) у пасажі Германів (дотепер не зберігся); будівля єврейського ремісничого товариства "Яд Харуцим" (арх. М.Зібельштайн) на вул. Шолом-Алейхема (давня Бернштейна), 11; будинок "Академічного дому" училища єврейської ремісничої молоді (арх. Ф.Каслер) на вул. Ангеловича (давня Св.Терези); товариство "Гвязда" за адресою Короленка, 7; простір "Казино де Парі" (де у 1925–30 рр. працює Єврейський молодіжний театр "Семафор", а у 1930–39 рр. естрадний театр "Багателя") та багато інших.  


 




À. ijàíîâà, Þ. Äæèã³ëü, ª. Çàõàðîâ, Ã. Çåëüöåð, Â. ²âàíîâ, Ã. Êàçîâñüêèé, Ð. Êàïëàíîâ, Ã.Êàöåí, Ñ. Êðàâöîâ, ². Ëóðüº, Â. Ìî÷àëîâà, Â. Ïðîñêóðÿêîâ, Ã. Ô³ëüâàðîâ, Ì.ßö³â òà ³íø³



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+