УКРАИНСКАЯ ЭСТРАДНАЯ МУЗЫКА И ФОЛЬКЛОР: ВЗАИМОПРОНИКНОВЕНИЕ И СИНТЕЗ



Название:
УКРАИНСКАЯ ЭСТРАДНАЯ МУЗЫКА И ФОЛЬКЛОР: ВЗАИМОПРОНИКНОВЕНИЕ И СИНТЕЗ
Альтернативное Название: УКРАЇНСЬКА ЕСТРАДНА МУЗИКА І ФОЛЬКЛОР: взаємопроникнення і СИНТЕЗ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовано вибір, актуальність, наукову новизну, теоретичну та практичну значущість теми, сформульовано мету, завдання дослідження та конкретизуються основні поняття, що використовуються в роботі.


Значне місце в сучасній культурі займає музика «побутова», «легка», «популярна», «легкожанрова» «прикладна», а останнім часом – і «масова». Цей факт визначає актуальність вивчення як масової музики в цілому, так і її окремих видів, у тому числі і джазу.


Масова музика, на думку В. Конен, створює окремий самостійний великий художній прошарок, представлений власними видами і жанрами, що не збігаються за своїми фундаментальними ознаками як із професійною композиторською творчістю, так і з фольклором. Масовою А. Сохор вважає загальнодоступну, розповсюджену, адресовану широким слухацьким колам, музику. Д. Ухов у естрадній музиці бачить поєднання традицій європейських і неєвропейських музичних культур. В дисертації масова музика буде іменуватися «масовою естрадною музикою» чи для стислості просто «естрадною». Естрадна музика – це велике поняття, що поєднує в собі такі різновиди сучасної музики як джаз, рок- і поп-музика. Найбільш цікавим явищем останньої третини ХХ ст. стало злиття фольклору з цими різновидами естрадної музики. Естрадна музика – багатошарове явище, що має безліч жанрів, які відрізняються за естетикою, за типом професіоналізму, за приналежністю до різних національних культур та історичних періодів. Саме завдяки своїй орієнтації на масового слухача за допомогою шоу, допоміжних спецефектів (окрім музичного компоненту) вона є суто сценічним, тобто естрадним напрямком.


В роботі приводяться визначення наступних понять: рок-музика, поп-музика і джаз. А. Сохор визначає рок-музику як самостійний жанр, що має переважно молодіжну аудиторію, є доступною для непрофесійних виконавців, і створює можливість індивідуальної і колективної імпровізації. Як вважає Л. Васильєва, рок-музика є багатобічним утворенням, що включає течії за музичними й немузичними ознаками: за належністю до певних соціально-культурних рухів («психоделічний рок», пов'язаний з субкультурою хіпі), за віковою зорієнтованістю (рок для підлітків, рок для дорослих), за динамічною інтенсивністю («важкий рок», «м'який рок»), за рівнем технічного оснащення (електронний рок), за взаємодією з іншими музичними традиціями («афро-рок», «бароко-рок», «фольк-рок», «джаз-рок»), за місцем у системі художньої культури (комерційний «поп-рок», елітарний «рок-авангард»).


Рок – це особливий рід музичного мистецтва, що починається з рок-н-ролу, який увібрав в себе риси європейської й африканської музичної культури. Рок, як жанр синтетичний за походженням, з часом виявив надзвичайну пристосовність. Він всотував у себе інші музичні стилі, напрямки, їхні засоби музичної виразності, манеру виконання й інструментарій. За понад п'ятдесят років свого існування рок-музика значно ускладнилася, породивши  десятки самостійних напрямків, а також дала життя ряду суміжних, синтетичних жанрів – таких як рок-опера, симфорок, джаз-рок, ф`южн.


Ïîï-ìóçèêà ÿâëÿº ñîáî&tho ; ñó÷àñíó ìàñîâó ï³ñåííó òà ³íñòðóìåíòàëüíó òâîð÷³ñòü, ùî âåäå ñâîº ïîõîäæåííÿ â³ä ëåãêî¿ ðîçâàæàëüíî¿, äæàçîâî¿ ³ ðîê-ìóçèêè. Íà äóìêó Â. Ñèìîíåíêà, ïîï-ìóçèêà – öå ìóçè÷íå, ñîö³àëüíå òà ³äåéíî-åñòåòè÷íå ÿâèùå ñó÷àñíî¿ ìàñîâî¿ êóëüòóðè. Òåðì³í ìຠçá³ðíå çíà÷åííÿ: ó øèðîêîìó ñìèñë³ â³í â³äíîñèòüñÿ äî ñóêóïíîñò³ íàéá³ëüø â³äîìèõ, äîñòóïíèõ òâîð³â, ùî ÷àñòî âèêîíó&tho ;òüñÿ, ó âóçüêîìó – äî ñòèë³â, æàíð³â ³ ìàíåðè ìàñîâîãî ìóçèêóâàííÿ (ï³ñåíí³ ôîðìè, òàíö&tho ;âàëüíà ³ ëåãêà îðêåñòðîâà ìóçèêà, ðîê-ìóçèêà ó âñüîìó ¿¿ ñòèë³ñòè÷íîìó ð³çíîìàí³òò³). Å. Åíä³ òàêîæ íàâîäèòü òðè òëóìà÷åííÿ ïîíÿòòÿ ïîï-ìóçèêè: 1) «ëåãêà» ìóçèêà, ùî ó ìóçè÷íîìó â³äíîøåíí³ íå ìຠòâîð÷èõ â³äêðèòò³â (Å. Åíä³ ïðîòèñòàâëÿº ïîï-ìóçèêó ðîêó, ï³äêðåñë&tho ;&tho ;÷è òó îáñòàâèíó, ùî ïîï-ìóçèêà ïåðåâàæíî çàïîçè÷óº éîãî òâîð÷³, à ³íîä³ ³ äæàçîâ³ ³äå¿); 2) ó äðóãîìó çíà÷åíí³ ïîï – ìóçèêà â êîìïëåêñ³ ç ðîê-ìóçèêî&tho ; ³ äæàçîì ïðåäñòàâëÿº ðîçâàæàëüíó ìóçèêó, ÿê ïîðîäæåííÿ «ìàñîâî¿ êóëüòóðè», ùî ïîïóëÿðíà çàâäÿêè çàñîáàì òåëåðàä³îêîìóí³êàö³¿; 3) çð³äêà çàñòîñîâóºòüñÿ òåðì³í ïîï- ÿê ñêîðî÷åííÿ ïðèêìåòíèêà «ïîïóëÿðíà» òîáòî ðîçïîâñ&tho ;äæåíà, çàãàëüíîâ³äîìà ³ çàãàëüíîóë&tho ;áëåíà ìóçèêà, ïîçà çàëåæí³ñò&tho ; â³ä ÿêèõ-íåáóäü íàïðÿìê³â (íàïðèêëàä, ô³íàë Äåâ’ÿòî¿ ñèìôîí³¿ Ë. Áåòõîâåíà).


За думкою О. Козлова, поп-музика – це продукт музичного бізнесу, що виріс на хвилі ритм-енд-блюзу і рок-н-ролу та являє собою поверхневий, найбільш доступний шар рок-музики (до того ж це поняття вікове, більше пов'язане з молодіжною аудиторією). Рок-музика, за його думкою, це термін, що асоціюється із соціокультурними процесами, із протестом, з певним способом життя. Поп-музика може запозичувати стилістику року і для слухача-неспеціаліста часто буває ідентична з ним, але має основні відмінності: 1) вона є протилежністю рок-музиці по інформаційному балансу (перевага кількісної інформації над якісною); 2) вона є антиподом року за способом буття (поп-музика не виробляється аматорами й ентузіастами, так як рок). Сфера діяльності людей, що за фахом займаються поп-музикою вимагає спеціальної підготовки й інфраструктура, створена поколіннями поп-музичних діячів, – не що інше, як школа, традиція. Цей напрямок масової культури найбільш численний і доступний, завдяки радіо, телебаченню і своїй невибагливості. Однак основним джерелом усіх різновидів рок- і поп-музики був джаз. Джазова музика, у свою чергу, виникла завдяки злиттю афроамериканського фольклору з фольклором і академічною музикою численних народів Європи, що колонізували Америку.


В Розділі І«Роль фольклору в становленні та розвитку естрадної музики» – основним аспектом розгляду є фольклор як основа для подальшого творчого розвитку музичного матеріалу автором естрадної композиції.


Поняття «фольклор» враховує умови побутування, музичні характеристики, але їхній розгляд не є головним завданням роботи. В умовах розгляду джазової, рок і поп-музики, де авторство належить, як правило, не одній людині, а всім членам групи, під «композитором» буде розумітися вся група музикантів. Фольклор споріднений із джазовою, рок- і поп-музикою через загальні ознаки: колективність, анонімність, імпровізаційність творчості, незакріпленість, варіантність трактувань того самого твору. В результаті джаз, а за ним поп- і рок-музика завдяки фольклорному походженню, є найбільш сприйнятливими до злиття з фольклором народів світу.


В підрозділі 1.1. – «Фольклорні витоки африканської музики» – здійснюється розгляд африканських джерел джазу і року та розкриваються їх особливості. В формуванні джазу значну роль відіграли африканські фольклорні традиції. В процесі розвитку людства в європейській культурі відбувся розподіл на різноманітні види мистецтв, в той час як африканська народна традиція залишилась в первинному синкретичному стані. В підрозділі окреслені риси, притаманні африканському фольклору – перевага вокальної музики над інструментальною, респонсорна манера співу, ладове мислення, що відповідає особливостям мовлення, різноманітний інструментарій з перевагою ударних та ін., які згодом мали вплив на формування американського джазу.


В підрозділі 1.2. – «Характерні риси фольклору, що мають вплив на українську естрадну музику» розглядаються інтонаційно-мотивні, метро-ритмічні, ладові, структурні, особливості типів багатоголосся та інші ознаки українського фольклору. Якщо фольклор народів Африки заснований на ритмічному різноманітті, що домінує над мелодичним началом, то європейський, зокрема український фольклор є протилежністю в цьому. Але  разом з африканським фольклором, через їх спільні музичні ознаки (імпровізаційність, архаїчна інтонаційність, архаїчна ладова сфери, квадратно-симетричні побудови (найчастіше у швидких піснях), деякі спільні типи багатоголосся) він робить можливим синтез з естрадною музикою.


В підрозділі 1.3. – «Деякі риси становлення джазу на американській землі» – розглядаються витоки джазу в Америці. Взаємодія музичних культур різних народів світу поклала початок розвитку джазу. Під впливом африканської та європейської музичних культур сформувались такі жанри, що становили витоки джазу, як блюз, спірічуелс і регтайм. Духовні гімни спірічуелс вплинули на творчість не тільки джазових композиторів, але й багатьох представників рок- та поп-музики. Регтайм вплинув на формування специфічної ударної манери виконання на фортепіано (що була внесена афроамериканцями і походить від використання ударних інструментів з визначеною висотою тона), стильових напрямів джазу (бугі-вугі), рок-музики (рокабіллі) та ін. Але найбільш вплинув на формування стильових напрямів джазу і рок-музики саме блюз. Завдяки його соціальній тематиці, експресивній манері виконання, особливостям музичної форми (респонсорна побудова фраз у чергуванні: голос інструмент), мелодиці та гармонії він знайшов перетворення у багатьох різновидах рок-н-ролу, ритм-енд-блюзу.


В підрозділі 1.4. – «Особливості становлення джазу на Україні» підкреслюється, що український джаз формувався в умовах Радянського Союзу, згідно з реаліями того часу. В першій третині ХХ ст. весь радянський джаз орієнтувався на кращі американські та європейські досягнення в різних стильових напрямах джаза, використовуючи досвід видатних джазменів із запізненням на 20 – 30 років. Це відбувалося за умов відсутності спеціальної джазової освіти та малої кількості друкованого нотного матеріалу (особливо партитур для великих джаз-оркестрів). У середині ХХ ст. вперше радянські джазмени починають експериментувати з фольклором різних республік СРСР, але це не було поширеним явищем. Лише в останній третині ХХ ст. український джаз набуває певних якісних змін, завдяки синтезу з вітчизняним фольклором.


В підрозділі 1.5. – «Тенденції розвитку естрадної музики на Україні» – розглядаються особливості розвитку естрадної музики від 60-х років ХХ ст. до сьогодення. На шляху свого розвитку українська естрадна музика подолала два важливі етапи: зародження рок-н-ролу під західним впливом (у 60-ті роки ХХ ст.) і формування більш розкутого мистецтва (в середині 80-х років ХХ ст.). Значну роль в становленні українського року відіграло створення рок-клубів та проведення музичних фестивалів у Києві, Львові та інших містах країни. Однак, як і на протязі років розвитку, так і в наш час, в естрадній музиці України залишились дві головні тенденції: наслідування західних традицій та створювання власних музичних напрямів на фольклорній основі.


В підрозділі 1.6. – «Хіт як основа поп-музики» – підкреслена відмінна риса поп-музики, а саме опора на установлені моделі, однією з яких є популярна пісня-хіт. Рисами хіта є: 1) інтонаційно виразна мелодика, що здатна легко запам`ятовуватися; 2) нескладна гармонія; 3) куплетна форма; 4) манера виконання, що відповідає особливостям стильового напрямку. Витоки популярності масової поп-пісні можна відшукати ще в американській естраді початку ХХ ст., зокрема в побудові пісенних номерів бродвейських мюзиклів. Це мало неабиякий вплив на формування сучасної американської поп- та рок-музики, а згодом (починаючи від рок-н-ролу) на формування світової естрадної музики, зокрема української. Сучасна українська естрадна музика почала застосовувати ці принципи і намагається адаптувати їх до національного інтонаційного осередку.


В підрозділі 1.7. – «Особливості сучасної естрадної музики України» – виявлені риси сучасної української музики. До них відносяться такі як: 1) орієнтація на стандарти хіта, які виявляються у мелодиці, гармонії, структурі, інструментальному складі, аранжуванні та манері виконання сучасних пісень; 2) тяжіння до стильового синтезу (наприклад, проникнення джазових стилів в рок- і навпаки); 3) утворення нових стильових напрямків на базі поєднання декількох старих (як правило, з опорою на їх танцювальні функції); 4) використання архаїчного вітчизняного фольклору як основи для створення естрадних композицій, а також звернення до автентичної вокальної манери виконання, застосування народних інструментів, їх тембрів, особливостей гри на них; 5) звернення до фольклору народів світу (найбільше розповсюджене в стильовому напрямку World music), 6) широке використання електронних інструментів та сучасних комп`ютерних програм з обробки звуку, що призводить до різноманітних комбінацій акустичних та електронних тембрів, електронних обробок вокалу. Загалом, тенденції подальшого розвитку естрадної музики України полягають у посиленні національної специфіки разом з виходом на світовий музичний рівень.


Розділ 2 – «Шляхи впливу фольклору на українську естрадну музику» складається з трьох підрозділів.


Підрозділ 2.1. – «Типи взаємодії фольклору з естрадною музикою» – присвячено дослідженню базових форм взаємозв’язків фольклору з джазом, рок- і поп-музикою. Так, виділяються наступні типи взаємозв'язків: 1) обробки народних пісень; 2) цитування музично-фольклорного матеріалу; 3) створення оригінальних композицій на фольклорній основі – інтонаціях, звукорядах, текстах, прийомах виконання; 4) сплав національної манери виконання з інофольклорною (застосовується в джазі, поп-музиці).


У вищевикладених типах взаємозв'язків визначені наступні способи розвитку музичного матеріалу, що сприяють взаємодії фольклору з естрадною музикою, а саме: 1) переінтонування фольклору (у джазі, рок- і поп-музиці); 2) проникнення інтонаційної сфери і прийомів виконання з фольклору в джаз, рок -, і поп-музику. Взаємодія естрадної музики і фольклору характеризується такими виконавськими прийомами як: 1) використання народних інструментів або автентичної манери гри на них (використовується в джазі, рок-музиці); 2) виконання мелодійних ліній і багатоголосних шарів в автентичній фольклорно-співочій манері (застосовується в джазі, рок- і поп-музиці).


              В підрозділі 2.2. – «Жанр коломийки в естрадній музиці» – розглядаються жанрові особливості коломийки які сприяють її синтезу зі стильовими напрямками естрадної музики.


              Серед жанрів українського фольклору у розглянутому матеріалі зустрічаються звернення до пісень календарно-обрядового циклу (кустова пісня, щедрівка), ліричних пісень та романсів, жартівливих пісень та коломийок. Останні звертають увагу своєю кількісною перевагою над іншими жанрами. Це насамперед пов`язано з природою джазу, рок- та поп-музики. Постійний ритмічний супровід ударної установки і чітка симетрична форма (переважно куплетна і блюзова), що домінують у більшості стильових напрямків масової музики, вимагають від фольклорного матеріалу відповідних якостей. Коломийка є найбільш «зручною», завдяки постійній складочисловій структурі, танцювальній ритміці, невеликому мелодичному обсягу та широкій образній сфері.


              Багато дослідників фольклору схиляються до думки, що коломийка – це самобутній жанр української народної творчості, що сформувався наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст. Як вважає Ф. Колесса, коломийка є зразком двовіршової форми, яка складається з двох тричастинних чотирискладових віршів 4+4+6, зведених до однієї ритмічної схеми. «Коломийка – це початково танцювальна пісня, яку й досі співають до танцю, стала улюбленою формою ліричної пісні на західноукраїнській території, особливо на Покутті, де поступово витіснила з ужитку інші пісенні форми. Вона має танцювальний характер і вільне сполучення строф спільного або спорідненого змісту, іноді на підставі тільки ближчої або дальшої асоціації думок і поетичних образів».


              Однак, на думку В. Гошовського, коломийка – це пісенний тип, значно старший за жанр, і має свої корені в ХVІІ ст. Спираючись на відкриття Ф. Колесси, В. Гошовський досліджував пісні коломийкового типу, що були поширені не тільки в Західній, але і в Східній Україні, що привело його до висновку про існування специфічного «коломийкового мислення». Тематика пісень різноманітна і відрізняється широким діапазоном, починаючи від любовної лірики, і закінчуючи гротеском і соціальними мотивами.


 








Колесса Ф.М. Музикознавчі праці. - Київ: Наукова думка, 1970. – 592 с.


 



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины