Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20-30-х роках ХХ століття

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20-30-х роках ХХ століття
Альтернативное Название: Краковская академия искусств в контексте украинской-польских художественных взаимоотношений в 20-30-х годах ХХ века
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність, визначаються основна мета, завдання, предмет, об’єкт, методика дослідження, характеризується наукова новизна проблеми та її практичне значення, подаються відомості про апробацію основних результатів дисертації.


У першому розділі «Аналіз джерелознавчої бази дослідження» зроблено огляд літератури з обраної теми, охарактеризовано джерельну базу дисертації, проаналізовано стан наукового опрацювання дисертаційної теми.


У процесі науково-дослідної роботи автором вивчені й узагальнені найрізноманітніші друковані джерела. Для кращого розгляду та аналізу їх систематизовано й об’єднано у декілька груп:


- матеріали з архівів та музейних фондів України і Польщі;


- мистецтвознавчі праці та дослідження польських науковців, які стосуються як історії КАМ,  так і окремих явищ, подій, імен в історії польського мистецтва міжвоєнного періоду;


-  мистецтвознавчі дослідження українських науковців, дотичні до досліджуваної проблеми;


- публікації наукового, науково-популярного та інформативного характеру, вміщені в українській, польській періодиці, емігрантських виданнях за період з 30-х років ХХ століття і до наших днів.


 Безумовно, найбільш цінною та незамінною групою джерел для дисертації є архівні матеріали. У процесі дослідницької роботи знайдено важливі матеріали в архівах КАМ (документи, фотографії, студентські академічні рисунки і малярські твори) та Ягеллонського університету (матеріали в основному висвітлюють діяльність української студентської громади у Кракові). Важливим першоджерельним доповненням для дисертаційного дослідження став також архів сім’ї Цибісових, що зараз зберігається у бібліотеці краківського відділення Польської академії наук.


З музейних фондів України та Польщі найбільше використано живописних і графічних творів митців, що знаходяться в збірках Львівського національного та Івано-Франківського художнього музеїв, Національних музеїв Кракова, Варшави, приватних колекціях.


Окрема група джерел – мистецтвознавчі праці та дослідження польських науковців, які стосуються історії КАМ, окремих явищ, подій, імен в історії польського мистецтва міжвоєнного періоду. Багаті фактологічним матеріалом «Матеріали до історії Академії Мистецтв у Кракові, 1895-1939 рр.» за редакцією Й. Дуткевича та «Мистецьке життя Польщі в 1914-1939 роках» за редакцією А. Войцеховського. Серед мистецтвознавчих досліджень, присвячених історії та діяльності КАМ як мистецько-освітнього закладу, варто також виділити статті М. Жепіньської –«Історичний образ Академії мистецтв у Кракові» та Я. Слезіньської – «Навчання графіки в Академії мистецтв у Кракові у 1918-1939 роках», наукові праці А. Маєр «Паризька філія Краківської академії мистецтв в світлі архівних матеріалів» та С. Криштофович-Козаковської «Гри барвні. Комітет Паризький 1923-1939».


Що стосується мистецтвознавчих досліджень українських вчених, у першу чергу слід назвати наукові праці О. Федорука, присвячені українсько-польським мистецьким взаєминам та дослідженню художників української діаспори: «Мистецтво української діаспори. Повернуті імена», «Українсько-польські культурні взаємини (ХІХ–ХХ ст.)», монографію «Василь Хмелюк» та інші. Не можна не згадати і книгу О. Ріпко «У пошуках страченого минулого», де окремий розділ присвячується реконструкції мистецького життя Львова в 20-30-х рр., а також наукові праці Л. Волошин, що висвітлюють діяльність школи О. Новаківського та її учнів, інші видання. Серед дослідників, мистецтвознавців української діаспори необхідно виділити праці Б. Стебельського,   І. Кейвана, Д. Горняткевича, П. Мегика.


Надзвичайно цінну інформацію містить група джерел, що складається з періодичних видань 1920-30-х рр. Вони уможливлюють документовану реконструкцію подій та явищ тогочасного мистецького життя Львова і Кракова, допомагають відтворити, наприклад, виставкову діяльність окремих митців-студентів КАМ, дають цінні факти із їх життя та творчості. Серед польських видань відзначимо: «Sztukі Рiкknе», «Gazeta Artystуw», «Tygodnik Artystуw», «Wiek Nowy» та інші.


Щодо україномовної преси цього періоду, виділимо передусім «Краківські Вісті», «Нові Шляхи», «Мистецтво», «Вісник: місячник літератури, мистецтва...», «Діло», «Нова Зоря» та інші. Із цих львівських видань у дисертаційному досліджені використано чимало статей, присвячених творчості окремих українських митців (наприклад, Р. Сельського, Л. Ґеца, В. Крижанівського,     Н. Мілян), мистецьких об’єднань (ГДУМ, АНУМ, „Артес”), а також відгуки й рецензії на найважливіші події та виставки краю.


Безцінну інформацію для дослідження містить преса української еміграції, в середовищі якої виявилася чимала частина випускників КАМ. Це вже добре відомі широкому загалу науковців періодичні видання, такі як «Визвольний шлях» (Лондон), «Нотатки з мистецтва» (Філадельфія), «Естафета» (Нью-Йорк – Торонто), «Альманах станіславівської землі» (Нью-Йорк – Торонто – Мюнхен) та інші.


На особливу увагу заслуговує «Альманах українського студентського життя в Кракові» (Краків, 1931), в якому вперше піднімається тема українців у Краківській академії мистецтв та розміщено «Спис українців, студентів Академії мистецтв у Кракові в хронологічному порядку».


Джерелами дисертаційного дослідження є також каталоги виставок мистецьких об’єднань – ГДУМ, АНУМ, «Артес», «Краківської групи», членами яких були українські студенти КАМ. Використовувалися репродукції творів, уміщені у періодичних виданнях, рецензії на виставки, які допомагали розширити знання новими фактами.


Аналіз джерельної археографічної бази, надбань інформаційної і спеціальної наукової літератури з теми дисертаційного дослідження дозволяє констатувати, що на нинішньому етапі в українському мистецтвознавстві тема обраної дисертації не знайшла всебічного та належного наукового висвітлення. Це ще раз підтверджує актуальність дослідження, його джерельну новизну.


Другий розділ «Краківська академія мистецтв у контексті українсько-польських мистецьких взаємин у 20-30-х роках ХХ століття» складається з трьох підрозділів. У контексті досліджуваної проблеми розглянуто цей навчальний заклад всебічно, зокрема структуру КАМ, її навчальні програми, методику навчання, викладацький склад, мистецькі напрямки, яких дотримувалися в академії; проаналізовано вплив академії на формування творчого стилю українських художників – студентів та випускників КАМ у 1921-1939 рр., зроблено аналіз їх ранньої творчості та виставкової діяльності.


У першому підрозділі «КАМ як культурно-освітній та мистецький центр Польщі» Краківська академія мистецтв представлена як відомий культурно-освітній та мистецький заклад Східної Європи, де в різні часи здобули освіту десятки відомих митців. Вона виховала плеяду вітчизняних художників, творчість яких не тільки прославила українську культуру в країні та світі, а й піднесла її образотворчі досягнення до тогочасного високого європейського рівня.


Аналізуючи історію КАМ в окресленому періоді, досліджено, що у 1920-х рр., коли її ректором став архітектор А. Шишко-Богуш, система освіти в Краківській академії була реформована. Саме під час його керівництва у навчальному закладі було запроваджено нову структуру – поділ на відділи та класи, відкрито відділ архітектури з можливістю отримання наукового ступеня, окрему кафедру графіки, створено філію академії в Парижі.


У 1930-х роках, навпаки, відбулося часткове згортання реформ, на що було дві причини: по-перше, у зв’язку із політичними змінами, що відбувалися у державі і які вилилися у фінансові труднощі; по-друге, керівниками академії обиралися представники старшого покоління – професори Ф. Паутч та В. Яроцький, мистецька ідеологія яких виявилася в гальмуванні нових змін у програмах навчання та творчій реалізації молоді.


На підставі ґрунтовного вивчення досліджено, що в 1920-30-х рр. КАМ давала добру академічну освіту, відмінну підготовку з фахових дисциплін та була важливою щаблиною для багатьох митців у продовженні їх навчання і творчого зростання.


Враховуючи факт, що в 1921-1939 рр. у КАМ навчалось близько 60 студентів з України, можна зробити висновок, що вона була одним з найважливіших художніх центрів, у якому здобували мистецьку освіту українці поза межами батьківщини у цей період.


У другому підрозділі «Українські студенти та випускники Краківської академії» визначено, хто саме з українських митців був студентом академії у 1921-1939 рр. На основі опрацювання різноманітних джерел, у результаті дослідницької роботи складено список з 55 українських студентів та випускників КАМ, що навчалися в академії у міжвоєнний період. До нього увійшли такі художники, як Є. Божик, М. Анастазієвський, М. Білинський, С. Борачок,       В. Гаврилюк, М. Гарасовська, Д. Горняткевич, Л. Ґец, М. Зорій, Д. Іванцев, О. Карпенко, М. Кміт, О. Касараб, В. Кивелюк, Ю. Кірієнко, Н. Кисілевський, В. Козлов, В. Крижанівський, Г. Крук,    Ю. Кульчицький, Л. Левицький, С. Литвиненко, В. Лопушняк, Я. Лукавецький, Н. Мілян, П.Обаль, В. Перебийніс, Л. Перфецький, В. Продан, М. Райх (Сельська), В. Савуляк, Б. Стебельський,         Р. Сельський, О. Третяків, Р. Турин, Л. Турчин, О. Харків, В. Хмелюк та ін.


Українських студентів, які навчалися у 1921-1939 рр. у КАМ, умовно можна поділити на дві групи за місцем походження: молодь Галичини та Наддніпрянської України. Причини, обставини, через які студенти цих виділених груп опинилися у стінах краківського мистецького закладу, були також різні.


Найбільша група українських студентів походила, звичайно, зі Східної Галичини. Адже так історично склалося, що саме ці землі в окресленому дисертаційною темою періоді належали до Польської республіки і причина територіальної близькості була тут визначальною. Отже, основними обставинами, що обумовили навчання такої численної групи українських студентів із Галичини у КАМ, були: територіальна близькість, історико-культурна спільність двох народів, політичні обставини та відсутність вищого мистецького закладу у Львові.


Інша група українських студентів, значно менша за чисельністю, – це студенти з Наддніпрянської України, на території якої в окресленому періоді вже існувала УРСР. Домінуючою, основною причиною існування численної групи українських студентів з Наддніпрянської України, яка опинилася 1921 р. в Кракові, була політична. Молоді люди потрапили туди після воєнних дій.


Спільною причиною для обох груп українських студентів (з Галичини та Наддніпрянської України) була добра репутація Краківської академії як мистецького закладу, в якому отримали освіту на зламі століть їх попередники – М. Бойчук, М. Бурачек, І. Труш, О. Новаківський, М. Жук та інші. Немалу роль відігравали тут і відомі імена художників-педагогів КАМ, особливо тих, що у творчості оспівували красу України та український народ, наприклад, Я. Станіславський,              Л. Вичулковський.


У процесі висвітлення навчання українських студентів у КАМ розглянуто також характер українсько-польських взаємин, який виявився у різних формах: це і взаємовпливи студентів, викладачів академії на творчість українських та польських митців; і тематика творів – у творах польських митців зустрічаємо українську тематику і навпаки; це участь українських та польських молодих художників у мистецьких об’єднаннях, гуртках.


Наступним питанням, що є не менш важливим для розкриття теми дисертаційного дослідження, стало визначення фахового рівня, який набували українські митці у КАМ. Його якнайкраще характеризують студентські роботи. В архіві Краківської академії збереглося лише кільканадцять студентських академічних малюнків українських студентів академії з досліджуваного періоду. Проте окремі мистецькі твори були знайдені у вітчизняних музеях, а також у приватних колекціях. Проаналізовано графічні та живописні роботи О. Харкова,               С. Литвиненка, М. Зорія, В. Лопушняка, О. Третякова, В. Крижанівського, Л. Левицького,             Д. Іванцева та ін.


Досліджуючи навчання українських студентів у КАМ, автор дисертації підкреслює, що молоді митці були одними із кращих студентів вузу, про що свідчать не тільки їх навчальні роботи, але й нагороди, відзнаки, які за них отримували. Вони органічно вписалися у студентський колектив, що підтверджується нормальними, цивілізованими, позбавленими впливів політичних нашарувань українсько-польськими відносинами у КАМ. Для багатьох з них Краківська академія стала добрим початком фахової освіти, дала змогу продовжити її в інших мистецьких центрах, зокрема в Паризькій філії академії, а також у Празі.


 Третій підрозділ «Творча та виставкова діяльність випускників КАМ з України» присвячено аналізу ранньої творчості українських студентів КАМ, яка була позначена високою особистою активністю. Цьому, безсумнівно, сприяли й обставини: насичене на мистецькі події життя Кракова та Львова, можливість продовження навчання у Парижі та інших європейських мистецьких столицях.


За сприятливих умов під час навчання у КАМ українські студенти активно розпочинали творчу та виставкову діяльність, експонуючи мистецькі твори як на спільних виставках українських митців, так і на інших. Завдяки аналізу цих важливих перших творчих кроків сьогодні є можливість простежити етапи становлення творчої особистості митця, розвитку індивідуального стилю, проаналізувати його перші професійні мистецькі твори.


 Найповнішу картину творчої та виставкової діяльності українських студентів під час навчання в академії та дещо пізніше, до 1939 р., вдалося відтворити передусім про митців, які закінчували навчання у середині 1920-х р.. Серед них – М. Анастазієвський, С. Борачок, Л. Ґец,   Д. Горняткевич, Н. Мілян, В. Крижанівський, П. Обаль, Л. Перфецький, Р. Сельський, М. Райх та ін. Ці українські художники, в 1920-30-х рр. відіграли важливу роль у формуванні українського мистецького середовища Кракова і Львова, були активними учасниками мистецьких подій того часу. Аналізуючи їх доробок у досліджуваному періоді, дисертантка торкається тільки окремих фактів та сторінок життя, що найбільш яскраво характеризують мистецьку діяльність митців.


Не менш яскраві особистості навчалися у КАМ у 1930-х рр., рання творчість яких також заслуговує на увагу в контексті досліджуваної проблематики. Серед наступного покоління молодих українських митців – М. Білинський, М. Гарасовська, М. Зорій, Д. Іванцев, М. Кміт,       Г. Крук, В. Лопушняк, Я. Лукавецький, Б. Стебельський та ін. По-різному склався їх творчий шлях та життєва дорога. З вищеназваних тільки троє галичан, т.зв. «галицька трійця» – М. Зорій, Д. Іванцев, Я. Лукавецький, після навчання повернулися на батьківщину та в умовах ідеологічного тиску радянської влади продовжували творити, не зраджуючи мистецьким уподобанням. Тому не дивно, що їх творчість тільки з початком 1990-х рр. стала предметом дослідження та зацікавлення фахівців.


У результаті проведеного аналізу підсумовується, що індивідуальний стиль багатьох митців – випускників КАМ склався на межі двох типів художньої свідомості: ірраціонально-символічної та чуттєво-пластичної. Таким чином, у їх творчості важливу роль відігравали впливи і пошуки сучасного європейського мистецтва, а також вагомість українських культурних традицій.


Розділ ІІІ – «Діяльність українських студентів КАМ у складі мистецьких об’єднань Польщі як фактор українсько-польських художніх зв’язків». У цій площині особливе зацікавлення автор виявляє до діяльності українських студентів Краківської академії у складі мистецьких об’єднань Польщі, зокрема «Краківської групи», «Паризького комітету», активна участь у яких стала знаковим фактором українсько-польського мистецького взаємозбагачення та взаємопроникнення. Не менш важливим у культурно-художньому обміні та єднанні двох народів була діяльність українського мистецького гуртка «Зарево» у Кракові як популяризатора українського мистецтва та народних традицій серед населення міста.


У першому підрозділі «Северин Борачок і діяльність мистецького об’єднання «Паризький комітет» автор дисертації розглядає діяльність «Паризького комітету» у контексті українсько-польських мистецьких взаємин міжвоєнного періоду ХХ ст. Це стало можливим завдяки активній участі у складі групи українського митця С. Борачка.


 


Як співзасновник і член «Паризького комітету» С. Борачок залишив слід в історії польського мистецтва, став виразною, колоритною фігурою українсько-польського єднання у стінах КАМ та поза її межами. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины