ПРОБЛЕМИ ТЕОРІІ І ПРАКТИКИ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЗНАНЬ В РОЗСЛІДУВАННІ КРАДІЖОК З ПРОНИКНЕННЯМ У ЖИТЛО

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Євроінтеграційні вподобання України покладають на державу додаткові зобов’язання щодо захисту прав та свобод громадян, включаючи право на недоторканність житла. Виконання цього завдання передбачає трансформацію кримінального процесу України в контексті європейських стандартів, стимулює продовження розробки проблем оптимізації діяльності правоохоронних органів із розслідування та попередження злочинів загалом й зокрема крадіжок із проникненням у житло (ст. 185 ч. 3 КК України).

Аналіз статистичних даних за останні п’ять років та проведене дослідження судово-слідчої практики підтверджує, що проблема боротьби з крадіжками із проникненням у житло не тільки не втрачає своєї актуальності, але й потребує постійного вивчення та вдосконалення.

Більшість кримінальних справ цієї категорії поєднують у собі розслідування декількох (двох та більше) епізодів злочинної діяльності. Також встановлено, що переважно у вчиненні злочинів бере участь група осіб. Крадіжки з проникненням у житло, які системно вчиняються одними й тими ж особами протягом тривалого періоду, відрізняються від одиничних злочинних вчинків більш високим ступенем суспільної небезпеки, набувають серійного характеру та ознак злочинної діяльності. Вироблений ними злочинний професіоналізм полегшує вчинення кожного наступного злочину, породжує в них відчуття безкарності. Багато злочинців, незважаючи на понесене покарання, знову йдуть на повторні протиправні діяння.

Зазначені фактори потребують адекватної реакції, актуалізують пошук більш дієвих заходів боротьби з цими злочинами. Одним із таких напрямів підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів є оптимізація процесу техніко-криміналістичного забезпечення розслідування крадіжок із проникненням у житло, яка повинна досягатися завдяки інтеграції усіх видів спеціальних криміналістичних знань у рамках моделі, чітко сфокусованої на протидію будь-якої злочинної діяльності.

Окремим напрямам оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань при розслідуванні квартирних крадіжок приділялася увага науковців. На дисертаційному рівні досліджувалися: «Техніко-криміналіс­тичне забезпечення розкриття квартирних крадіжок на початковому етапі розслідування» (Г.О. Голубенко, 1993 р.); «Оперативно-розшукове та криміналістичне забезпечення процесу розслідування крадіжок із квартир громадян» (І.А. Батаєв, 1998 р.); «Планування та організація початкових слідчих дій при розслідуванні квартирних крадіжок» (О.Г. Швидкий, 2000 р.); «Особливості методики розслідування серій квартирних крадіжок» (В.В. Пушкарьов, 2000); «Використання обліків органів внутрішніх справ при розкритті та розслідуванні квартирних крадіжок» (Є.В. Назаркін, 2002 р.). 

Окремі аспекти цієї проблеми у галузево-предметному сенсі висвітлювали вчені-юристи України: Ю.П. Аленін, Т.В. Варфоломеєва, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, В.С. Зеленецький, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, І.І. Когутич, В.В. Коваленко, І.І. Котюк, В.П. Колмаков, В.В. Лисенко, В.К. Ли­си­ченко, Є.Д. Лук’янчиков, Є.І. Макаренко, О.М. Моісеєв, Г.М. Надгорний, Г.В. Прохоров-Лукін, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, В.Ю. Шепітько, Ю.Ю. Ярослав, країн СНД: Т.В. Авер’янова, І.А. Алієв, О.М. Асташкіна, Р.С. Бєлкін, С.Ф. Бич­кова, А.І. Вінберг, В.О. Волинський, А.В. Гусєв, М.С. Дергач, Р.Г. Домбровський, Р.Є. Дьоміна, Г.О. Зорін, В.В. Новік, Ю.В. Новікова, С.С. Саміщенко, В.Б. Стукалін, М.П. Яблоков та інші. Проте, слід зауважити, що проблема оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань є багатоаспектною. Вирішення її пов’язане з теоретичною розробкою концепції інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань у розслідуванні крадіжок із проникненням у житло, спрямованих на встановлення юридично значущих фактів минулої події в процесі доказування. Діючий механізм застосування спеціальних криміналістичних знань у практиці діяльності експертної служби МВС України з техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів зазначеної категорії (участь спеціаліста-криміналіста у проведенні слідчих дій; облікова діяльність; проведення криміналістичних експертиз) поки що не є інтегрованою взаємодіючою системою, скріпленою єдиними методологічними, науково-методичними, організаційними та правовими засадами. Зокрема, це відсутність належної процесуальної регламен­тації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності, невизначеність функцій спеціаліста-криміналіста при проведенні слідчих дій та форми фіксації їх результатів; поєднання працівниками експертної служби в одній особі функцій з техніко-криміналістичного забезпечення і судово-експертного забезпечення дізнання та досудового слідства; ігнорування інформаційних можливостей криміналістичної характеристики конкретних видів злочинів. Сукупність зазначених проблем зумовили вибір теми дослідження та визначили її актуальність і практичну значущість.