АВТОРСКИЙ СТИЛЬ И. БРАМСА (теоретико-методологический и аналитический аспекты) : АВТОРСЬКИЙ СТИЛЬ Й. Брамса (Теоретико-методологічний і аналітичний аспекти)



Название:
АВТОРСКИЙ СТИЛЬ И. БРАМСА (теоретико-методологический и аналитический аспекты)
Альтернативное Название: АВТОРСЬКИЙ СТИЛЬ Й. Брамса (Теоретико-методологічний і аналітичний аспекти)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, виявляється ступінь її розробленості в існуючій літературі, формулюються мета і завдання роботи, визначаються її об’єкт і предмет, аналітичний матеріал, наукова новизна та методи дослідження, його практичне значення та апробація.


У Розділі I „Проблеми аналізу стилю Й. Брамса” обєкт дослідження розглядається з двох позицій: ступеня вивченості в науковій літературі (1.1.) і теоретичного обґрунтування висунутої центральної категорії (1.2.). У підрозділі 1.1. Стиль Й. Брамса як об’єкт дослідження” здійснюється аналіз і класифікація музикознавчих джерел, в яких розглядається творчість Брамса. Першу групу становлять спеціалізовані дослідження, що безпосередньо присвячені стилю композитора (статті К. Царьової та О. Мрєвлова). Відбиваючи окремі положення дисертаційних досліджень авторів, вони являють собою опис лише окремих властивостей стилю композитора, внаслідок чого концепція стилю залишається не сформульованою, параметри його вивчення не виявленими. Ця ж особливість притаманна матеріалам, що містяться в збірнику „И. Брамс. Черты стиля” (СПб, 1992). Неспеціалізовані дослідження класифікуються відповідно до обраної тематики, цільових настанов і міри висвітлення питань стилю композитора. Виділені групи в робочому порядку позначені як  загальноестетична (або культурологічна), біографічна, жанрова, мовно-стилістична й розташовані за принципом послідовного звуження предмета дослідження.


У працях загальноестетичної групи виокремлюються декілька блоків: у першому творчість Брамса аналізується в системі минуле – сьогодення – майбутнє (Г. Юсін, К. Шмідт, К. Царьова, А. Климовицький, В. Фуртвенглер, W. Frisch, I. Fellinger); дослідження другого блоку присвячені розгляду окремих якостей Брамса-митця (M. Musgrave, J. Fo er, L. Botstain, M. Notley, E. Hanslick, N. Reich, P. Ostwald, G. Jenner, I. Fellinger); третій складають праці, які відбивають питання творчої реалізації композитора (R. Pascall, S. Kross, G. Bozarth, S. Brady). Фактологічний матеріал, що міститься в статтях даної групи, акцентує увагу на культурно-особистісному факторі, відкриваючи перспективу кореляції світогляду композитора та його стилю.


Дослідження біографічної групи відтворюють „портрет” особистості художника за допомогою огляду його життя і творчості (монографії К. Гейрінгера, К. Царьової, Ф. Грассбергера, С. Рогового, F. May, M. MacDonald, монографічні нариси М. Друскіна, Г. Галя, В. Малунцевой; дисертації К. Царьової, О. Мрєвлова; масштабна стаття В. Фермана; бібліографічні довідники S. Kross, М. McCorcle, R. і K. Hofmann; статті в енциклопедичних виданнях М. Друскіна, G. Bozarth і W. Frisch, H. Weber та ін.). Питання стилю Брамса як такого тут вимальовуються у вигляді попутних висновків.


У працях жанрової групи (К. Царьова, І. Храмова, О. Бондурянський, Ж. Лавеліна, І. Михайлов, H. Drinker, D. Tovey, I. Key та ін.) стиль композитора виявляється в більш-менш наочних формах завдяки аналізу конкретного музичного матеріалу, хоча як цілісне явище він може бути лише домисленим за допомогою подальших логічних операцій.


В джерелах, що належать до мовно-стилістичних, аналізуються окремі складові стилю Брамса: гармонічне мислення (А. Гусєва, Ch. Wintle); темброво-фактурна організація фортепіанних творів (М. Шавінер); поліфонічні прийоми у формотворенні (Р. Біркан); сонатна форма у творах „першої зрілості” (J. Webster). Особливий блок становлять дослідження, що розкривають специфіку мотивно-тематичної роботи Брамса (C. Schachter, M. Musgrave, P. Smyth, E. Agmon, A. Forte, Ch. Reynolds, Р. Лаул). Сукупність мовних компонентів дозволяє створити певне уявлення про стиль Брамса, проте його сутність залишається прихованою.


На підставі узагальнення наукового досвіду виділяються властивості стилю Брамса, які постійно відзначаються в музикознавчій літературі: стильова асоціативність; стриманість авторського висловлення; принцип варіантності; тематична похідність; тематизація фактури.


 








Ïîäâ³éíà íàçâà ãðóïè ïîÿñí&tho ;ºòüñÿ òèì, ùî ïèòàííÿ, ÿê³ ðàí³øå âõîäèëè äî ïðîáëåìíîãî ïîëÿ åñòåòèêè, ó òåïåð³øí³é ÷àñ âèâ÷à&tho ;òüñÿ òàêîæ êóëüòóðîëî㳺&tho ;.



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Малахова, Татьяна Николаевна Совершенствование механизма экологизации производственной сферы экономики на основе повышения инвестиционной привлекательности: на примере Саратовской области
Искандаров Хофиз Хакимович СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО МЕХАНИЗМА КАДРОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ (на материалах Республики Таджикистан)
Зудочкина Татьяна Александровна Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования рынка зерна (на примере Саратовской области)
Валеева Сабира Валиулловна Совершенствование организационных форм управления инновационной активностью в сфере рекреации и туризма на региональном уровне
Дамм, Екатерина Вячеславовна Совершенствование отраслевого управления птицеводческим подкомплексом региона: на материалах Новосибирской области