ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА МІЖНАРОДНОЇ ПРОТИДІЇ СУЧАСНОМУ НАРКОБІЗНЕСУ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед найгостріших глобальних соціальних проблем, що невідкладно постали сьогодні перед всіма державами, і Україною зокрема, реальну загрозу представляють наркоманія та наркобізнес, що становлять реальну загрозу національній безпеці України. Наркобізнес згодом набув перманентного, транснаціонального характеру й перетворився у гігантську планетарну систему, яка брутально й цинічно експлуатує людські страждання, слабкості, знищує інтелект і здоров’я молоді. І все це задля стрімкого збагачення, накопичення величезних фінансових і матеріальних статків.

Здатність міжнародного криміналітету швидко пристосовуватися до ситуації у тому чи іншому регіоні, застосовувати найновіші досягнення науково-технічного прогресу, а також користуватися прогалинами в законодавствах деяких держав вимагає від міжнародного співтовариства максимальної мобілізації зусиль і особливо максимальної координації діяльності правоохоронних і спеціальних служб, подальшого вдосконалення й універсалізації нормативно-правових та інших механізмів боротьби з наркобізнесом.

Органи державної влади, медичні заклади та правоохоронні органи України здійснюють значний обсяг нормотворчих, медично-профілактичних і оперативних заходів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Протягом останніх років прийнято низку відповідних нормативно-правових актів, припинено злочинну діяльність багатьох наркоугруповань. Проте ці заходи поки що далеко не адекватні глобальній протиправній і досить гнучкій за своєю суттю діяльності наркомафії. І перш за все тому, що державні заходи передусім спрямовані не на запобігання злочинній діяльності наркоструктур. Сьогодні все ще відсутні єдина науково зважена міжнародна програма, теоретично розроблена стратегія запобігання діяльності світового та національного наркобізнесу і ефективної протидії його злочинним акціям.

Особливо нагальною є необхідність теоретико-концептуальних розробок такої стратегії, узагальнення існуючої практики наркобізнесу і сучасного досвіду протидії організованій злочинності як методологічної платформи прогнозування їх подальшої еволюції. Стосовно запобіжної функції вказаних заходів, то вона в ліпшому разі лише зароджується.

Аналіз наркоситуації, що склалася сьогодні в міжнародному вимірі, й зокрема в Україні, посилення взаємодії транснаціональних наркосиндикатів з міжнародними, регіональними структурами організованої злочинності та тероризму, встановлення і розширення конспіративних зв’язків наркомафії з корумпованим чиновництвом, а також інтенсивне відмивання наркокланами кримінальних коштів, у тому числі й шляхом їх інвестування в політичну, соціальну сфери та легальну економіку, зумовлюють актуальність цього дослідження.

Значний внесок в розвиток наукового пізнання наркобізнесу та його впливу на розвиток міжнародних і національних відносин зробили: С.А. Бандурка, Ю.В. Баулін, А.В. Беспалова, О.Г. Білоус, В.І. Борисов, О. Вінс, В.В. Голіна, І.М. Даньшин, Л.В. Дорош, О.Ф. Дудар, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, О.М. Костенко, І.П. Лановенко, О.М. Лемішко, Ф.А. Лопушанський, Д.Г. Лук’яненко, М.І. Мельник, П.В. Мельник, Н.А. Мірошниченко, А.А. Музика, О.І. Перепелиця, В.О. Романюк, І.П. Руденко, А.Я. Свєтлов, А.О. Селіванов, С.В. Слінько, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, В.В. Устименко, Є.В. Фесенко, М.С. Хруппа, С.С. Яценко.

Досліджували різні аспекти проблеми наркобізнесу, поширення наркоманії, взаємозв'язку наркобізнесу з тероризмом, корупцією, відмиванням злочинних доходів зарубіжні вчені: І. Воробйов, Г. Геворгян, Э. Дах, Б.Ф. Калачов, Х. Кернер, Л.Є. Кесельман, В.Я. Кікоть, В.В. Лунєєв, М.Г. Мацкевич, І.С. Моднов, Л.І. Романова, Л.М. Тімофєєв та ін. Заслуговують на увагу праці іноземних вчених, що досліджували проблеми протидії незаконному обігу наркотиків, запобігання поширення наркоманії в інших країнах, зокрема: Н.М. Абдіров (Казахстан), С.В. Березін, К.С. Лисецький, Є.А. Назаров (Росія), Е.Г. Гасанов (Азербайджан).

У дисертації були використані висновки міжнародних експертів, що займаються цими проблемами: Ф. Вільямс, Д. Гамбетта, С. Гонсалес, А. Едвардс, Т. Кремптон, Д. Пікареллі, Д. Солонго, М. Фербах, А. Шеллі.

В останні роки з'явилися наукові розробки вітчизняних вчених: Ю.Л. Бєлоусов, С.А. Гадойбоєв, І.П. Голосніченок, І.М. Гриненко , І.О. Доброрез, Н.І. Золотарьова, Р.М. Павленко, Ю.Г. Пономаренко, В.Г. Пшеничний, Е.В. Расюк, О.О. Сердюк, Л.В. Сорока, Т.В. Сьомик, Д.О. Штанько та ін. Як правило, дослідники віддають перевагу тільки окремим аспектам зазначеної проблеми.

Це пояснюється тим, що джерела інформації стосовно боротьби з наркоманією і наркобізнесом досить обмежені для користування. Таке становище, зрозуміло, ускладнює системне бачення цього соціально-негативного явища. Воно за кілька останніх десятиліть зазнало значної трансформації, еволюціонуючи подібно розвитку мануфактурного виробництва в сучасні монополії-конгломерати, від ілюзорного засобу задоволення приватних індивідуальних потреб до способу негативного впливу на людство в світовому вимірі. Наркобізнес та його вплив на всі сфери життя суспільства і держави став чи не найголовнішим викликом існуванню цивілізації.

Особливе місце й роль наркобізнесу в сучасному глобалізованому світі та, відповідно, методологія, стратегія і тактика протидії йому як глобальній загрозі майбутньому стали предметом дисертаційного дослідження. Головну увагу кримінологічного аналізу було зосереджено на висвітленні інтеграції наркобізнесу з іншими особливо небезпечними різновидами злочинів, таємницю якої становить їх змістовно-функціональна спорідненість. Цю комплексну проблему дисертант розглядав використовуючи широкий спектр теоретичних знань кримінального, адміністративного права, соціології, політології, але в першу чергу науки кримінології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана автором тема дисертації базується на основних положеннях Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. №877, Комплексної цільової програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376, Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженої Указом Президента України 24 квітня 1998 року №367, Указу Президента України від 6 лютого 2003 року № 84/2003 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”, Указу Президента України від 18 лютого 2002 року №143/2002 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадянина”.

Дослідження проведено згідно з пріоритетними напрямами наукових досліджень у системі Служби безпеки України (Наказ СБ України від 11 січня 2003 р. № 06 “Про затвердження основних напрямків наукових досліджень в системі СБ України”), перспективним планом науково-дослідної роботи Національної академії Служби безпеки України на 2003-2007 рр., поточними планами науково-дослідної роботи Академії, в розробці і реалізації яких автор брав безпосередню участь.