ЕВОЛЮЦІЯ ІСЛАМСЬКОГО ПРАВА: ТЕОРЕТИКО-КОМПАРАТИВІСТСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтерес до дослідження ісламу взагалі та ісламського права, зокрема, супроводжує всю історію існування ісламської цивілізації, хоча за різних періодів він виявлявся різною мірою. Якщо у так званий період “ісламського ренесансу” ці феномени на початку свого існування привертали до себе увагу завдяки динамічному розвиткові, то у подальшому інтерес до нього пішов на спад. Процвітання ісламської цивілізації і модернізація ісламського права в епоху Османської імперії, особливо у ХІХ ст., відродили інтерес до процесів, що відбувалися і відбуваються усередині ісламського світу. Особливу зацікавленість викликає ісламське право кінця ХХ – початку ХХІ ст., коли відбулося розбалансування інтересів, на яких більш як півстоліття будувався світовий порядок. Дослідження ісламського права на сьогоднішній день має особливе значення і незаперечну актуальність, яка вимагає його об’єктивної та безпристрасної оцінки, що обумовлюється такими факторами.

По-перше, для дослідника, предметом, що має важливе пізнавальне навантаження, є той факт, що принципи і норми ісламського права, сформульовані тисячоліття назад, до сьогоднішнього дня не втратили своєї значимості, що, у свою чергу, демонструє життєздатність самого ісламського права як унікального прикладу персонального права, здатного реагувати на зміни соціального життя. Незважаючи на те, що загальноправові принципи, закріплені в основних джерелах ісламського права – Корані і сунні – залишаються непорушними, вони, як і раніше, є головними орієнтирами при формуванні та функціонуванні правових систем сучасних ісламських держав.

По-друге, фактором, що пояснює значний інтерес до ісламу взагалі та ісламського права як його складової, зокрема, є відродження релігії як форми суспільної свідомості, що є визначальним при самоідентифікації народів. Особливо це стосується ісламської релігії, де вона виступає і як фактор, що визначає спосіб життя, і як основа відокремленої цивілізації і регулятивної системи. Активізація релігійного фактора в сучасному світі має прояв у все частішому його використанні у політичній боротьбі. Це викликало до життя парадокс, який полягає у визнанні окремими силами тероризму як специфічного прояву ісламу. Але, як свідчить світова історія, цей жорсткий метод боротьби існує поза рамками релігії, незалежно від цивілізаційної, національної та територіальної приналежності. Об’єктивний аналіз ситуації в сучасному світі приводить до розуміння того, що цей факт є досить тривожним з погляду геополітичного розвитку сучасного світу.

По-третє, стійкість сучасної правової карти світу забезпечується взаємодією формуючих її правових систем. Ісламська правова система, будучи складовою частиною правової карти світу, активно взаємодіє з існуючими правовими системами (родинами). Ця взаємодія обумовлена, з одного боку, складним характером сучасних міжнародних відносин, а з іншого – необхідністю координації дій і мобілізації зусиль для вирішення задач, що стоять перед людством.

По-четверте, інтерес до вивчення цього феномена пояснюється і тим, що ісламська цивілізація являє собою об’єднання різних народів, в основу якого покладено духовний критерій, що забезпечує його стійкість протягом століть.

По-п’яте, правова система України є частиною правової карти світу, в рамках якої здійснюється її взаємодія з іншими правовими системами, у тому числі з правовими системами ісламських держав. Крім того, в Україні проживає значна кількість людей, що сповідують іслам, на яких поширюється дія ісламського права як персонального права. Дослідження цієї проблематики, а саме теоретико-компаративістський аналіз еволюції ісламського права сприяє такій взаємодії не тільки за межами України, але й усередині українського суспільства.

Емпіричною базою дисертації є основні нормативно-правові акти, прийняті на різних етапах еволюції ісламського права і держави – пам’ятники ісламського права XIII і XIX ст.ст., зокрема “Хідая” – пам’ятник ісламського права ХІІ ст., що протягом багатьох століть був авторитетним зразком ісламської юридичної освіти і настільною книгою в практичній діяльності ісламських судів, і “Маджалла” – пам’ятник ісламського права, що являє собою Цивільний звід правил, які застосовувалися в Османській імперії, прийнятий у 1869 р., а також конституції і законодавства сучасних ісламських держав, нормативно-правові акти регіонального характеру у сфері прав людини.

Теоретичні основи дисертаційного дослідження закладені у працях вчених із різних галузей сучасної юридичної науки, таких як загальна теорія держави і права, порівняльне правознавство, історія держави і права, історія політичних і правових вчень, галузеві правові науки, а також таких гуманітарних наук як філософія, історія, етика, культурологія, політологія, релігієзнавство та ін.

Філолофсько-методологічною основою дослідження є праці таких відомих філософів, правознавців і теологів, ісламських, західних, радянських і пострадянських учених як Абу Ханіфа, Аш-Шафії, С. Дж. Афгані, М.Д. Багієв, Дж. Банер, Г.Дж. Берман, Р. Давид, Абд Ар-Рахман Ібн Халдун, Карбоньє, Х. Кьотц, А. Ар-Рахман Ас-Сабуні, А.Дж. Тойнбі, Ібн Ханбал, К. Цвайгерт, А.М. Шаміс, Р. Шарль, Й. Шахт та ін.

Праці сучасних ісламознавців, таких як І.А. Александров, Абдуллахі Ахмед Ан-Наім, М.С. Афіфій, Н.В. Жданов, В.К. Забігайло, Е. Кулієв, Р. Максуд, Х. Осакве, В.С. Нерсесянц, М.І. Садагдар, Б. Самбо, А.А.Б. Філіпс, Ф.И. Хачім відіграли важливу роль при дослідженні цієї теми.

Особливе значення для цього дослідження мають розробки сучасних вчених таких як С.С. Алексєєв, М.С. Арсанукаєва, В.К. Бабаєв, М.А. Дамирлі, О.В. Зайчук, А.А. Козловський, Н.І. Козюбра, О.Л. Копиленко, Л.А. Луць, М.Н. Марченко, С.І. Максимов, Ю.М. Оборотов, М.П. Орзіх, П.М. Рабінович, Р.А. Ромашов, А.Х. Саідов, О.Ф. Скакун, О.В. Сурілов, А.Я. Сухарєв, Л.Р. Сю­кияйнен, Ю.А. Тихомиров, Є.О. Харитонов, В.Е. Чиркін, А.Н. Ярмиш та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до загальної теми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195) на 2001–2005 рр. та “Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006–2010 рр.

Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукових досліджень кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії, що здійснює розробку наукової теми “Традиції і новації в правовому розвитку (теоретичний аспект)” на 2001–2005 рр. і “Традиції і новації в правовому житті України (теоретичний аспект)” на 2006–2010 рр., а також кафедри права Європейського Союзу і порівняльного правознавства, що розробляє наукову тему “Діалог сучасних правових систем. Адаптація правової системи України в європейське право”.