ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДЯНСЬКИХ, ПОЛІТИЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА ЗА КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ (ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Базуючись на загальнолюдських цінностях, які були вироблені протягом багатьох віків, Конституція України передбачила в розділі II найважливіші права і свободи людини і громадянина. Ці права і свободи та їх гарантії, згідно ст. 3 Конституції України, визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Сприйняття Україною міжнародних стандартів в галузі прав людини, її вступ до Ради Європи покладають на неї певні зобов’язання, пов’язані з реальним забезпеченням проголошених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина, однією із гарантій якого, є встановлення кримінальної відповідальності за їх порушення. Правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина як одне із основних завдань прямо сформульоване в ч. 1 ст. 1 Кримінального кодексу України 2001 р. (далі – КК). Громадянські, політичні та соціальні права є найбільш важливими в конституційному статусі людини і громадянина України, і, безумовно, потребують конкретних гарантій їх забезпечення, в тому числі і кримінально-правовими засобами. В межах Особливої частини КК є окремі традиційні розділи, які захищають такі конституційні права, як право на життя, здоров’я, власність. Окремі конституційні права і свободи захищаються нормами, які містяться в статтях розділу V Особливої частини КК. Саме цей розділ і досліджує автор в своїй дисертаційній роботі.

Проблема кримінально-правової охорони саме цієї групи конституційних прав були предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців, але, в основному, в підручниках з кримінального права та науково-практичних коментарях. Комплексні монографічні роботи з даної проблематики наразі у вітчизняній юридичній літературі відсутні. Теоретичною базою для вирішення цієї важливої проблеми є праці відомих зарубіжних та вітчизняних науковців в галузі конституційного, трудового, цивільного, сімейного та інших галузей права, а також, безумовно, в галузі кримінального права. Таких робіт досить багато, а тому слід особливо відмітити праці П.П. Андрушка, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, О.М. Костенка, А.М. Красікова, Н.Ф. Кузнєцової, О.А. Лукашевої, М.І. Мельника, А.А. Музики, В.О. Навроцького, А.В. Наумова, Т.М. Нуркаєвої, М.І. Панова, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.П. Тихого, Ю.М. Тодики, А.П. Тузова, Є.В. Фесенка, М.І. Хавронюка, С.Д. Шапченка, М.Д. Шаргородського, Н.Г. Шукліної, С.С. Яценка та інших вчених. За останні роки захищена кандидатська дисертація, яка стосується проблем кримінально-правової охорони виборчих прав громадян України (Л.П. Медіна, 2004 р.). В Російській Федерації захищені кандидатські дисертації з проблем кримінально-правової охорони недоторканності приватного життя (Н.Г. Беляєва, 2000 р.), свободи совісті (Є.М. Шовкопляс, 1999 р.), та докторська дисертація про злочини проти конституційних прав людини і громадянина (Л.Г. Мачковський, 2005 р.). В Азербайджанській Республіці захищена докторська дисертація з проблем кримінально-правової охорони конституційних прав і свобод людини і громадянина від злочинних посягань (Махир Байрам огли Ахмедов, 2006 р.).

Враховуючи неповноту та фрагментарність спеціальних кримінально-правових досліджень з даної проблематики в Україні, а також наукового аналізу багатьох проблем, які виникають у процесі застосування норм, спрямованих на охорону саме цієї групи конституційних прав, тема даного дисертаційного дослідження видається надзвичайно актуальною, оскільки необхідність вдосконалення окремих норм, які містяться в розділі V Особливої частини КК, викликана самим життям.

Що стосується статистичних даних щодо кількості засуджених за злочини, кримінальна відповідальність за які передбачена ст. ст. 157-184 КК, то прослідкувати стійку тенденцію щодо кожного із злочинів не уявляється можливим. Всього у 2004 р. за злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина було засуджено 6678 осіб, а у 2005 р. – вже 8116 осіб, таким чином, кількість засуджених за ці злочини за рік зросла на 1438 осіб (21,5%).

Реалізація ідей реформування правової системи України потребує від кримінально-правової науки теоретичного переосмислення та нових підходів до вирішення тих проблем, які постають перед законодавчою та правозастосовчою практикою. Необхідним в цьому плані є врахування досвіду зарубіжних країн. Є також потреба в узагальненні судової практики по даних категоріях справ та прийнятті відповідних постанов Пленуму Верховного Суду України.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з науковою роботою кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2003-2005 р. р. „Проблеми боротьби зі злочинністю: кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі аспекти” (затверджена на засіданні кафедри 27.03.2003 р., протокол № 13), та є складовою бюджетних тем юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Формування механізму реалізації та захисту прав та свобод громадян України” № 01 БФ 042-01 на 2001-2005 р. р. та „Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу” № 06 БФ 042-01 на 2006-2010 р. р.