ДІАЛОГ СЛОВА І МУЗИКИ У СПІВТВОРЧОСТІ ІВАНА КАРАБИЦЯ ТА БОРИСА ОЛІЙНИКА



Название:
ДІАЛОГ СЛОВА І МУЗИКИ У СПІВТВОРЧОСТІ ІВАНА КАРАБИЦЯ ТА БОРИСА ОЛІЙНИКА
Альтернативное Название: ДИАЛОГ СЛОВА И МУЗЫКИ В сотворчества ИВАНА КАРАБИЦА и Борис Олийнык
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовується вибір, актуальність, наукова новизна дослідження, визначається мета й завдання роботи, аналізується література із питань вивчення творчості Б. Олійника та І. Карабиця в загальному контексті проблем діалогічності слова і музики, методологічних засад аналізованої проблеми історико-культурних інтенцій.


Розділ 1. «Актуальні аспекти дослідження музично-поетичних жанрів» – методологічного спрямування. У ньому розглянуті філософські, культурологічні, музикознавчі аспекти дослідження співтворчості та аналізу музично-поетичних творів.


Підрозділ 1.1. «Етико-естетичні передумови вивчення співтворчості» містить думку про значення духовної співпраці, пріоритету людяності, високої культури взаємин співавторів, що є необхідною передумовою творчого процесу. Разом із тим, саме індивідуальна та колективна творчість забезпечує розвиток культури. М. Лотман вважав, що культурна пам’ять протистоїть швидкоплинному часу, а Д. Лихачов вбачав у пам’яті здатність долати смерть. Пам’ять, поєднана з моральною оцінкою заподіяного, визначається як совість, що, на думку Аристотеля, є здатністю відрізнити добро від зла. Досвід «сублімативного» осмислення духовного у часи брежнєвського неруху з деформаціями, притаманними «гомо сов’єтікусу», вважає М. Табачківський, заслуговує аналізу з погляду елементів недеформованого змісту. До таких елементів можна віднести спільну творчість Олійника і Карабиця, поштовхом до якої стала моральна домінанта.


 


У Підрозділі 1.2. «Взаємовплив слова і музики» висловлена думка про те, що духовна основа співтворчості примножується у поєднанні слова і музики. Автор дисертації спирається на розуміння Д. Лихачовим поетичної концептосфери як сукупності потенцій, що притаманні мові певного твору чи групи творів певного митця. Концептосфера мови реалізована у вокальному жанрі не тільки завдяки «зустрічному ритму» (термін В. Васіної-Гроссман), а й у ширшому плані, як «зустрічна інтонація» (індивідуалізоване музичне втілення окремих елементів мовного змісту, переусвідомлення ритмо-фоніки вірша при його вокалізації). Комплекс зустрічних інтонацій даного твору або групи творів певного композитора, пов’язаних з поетичними текстами одного поета, наприклад, Карабиця й Олійника, в дисертації позначено як «зустрічну концептосферу». Вірш, що нагадує прадавній плач, одержав у пісні «Ти подумай, Париж» вальсову вокалізацію, цю метаморфозу розглянуто як «зустрічний жанр». Промовляння в ораторії частини тексту (декламаційно, sprechstimme й алеаторично) дає підставу визначити підкреслену виразність співаних фрагментів за рахунок їх діалогічного співставлення з промовленими.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины