БІБЛІЙНІ ЦИКЛИ ОСИПА СОРОХТЕЯ: ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТВОРЧОГО МЕТОДУ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
БІБЛІЙНІ ЦИКЛИ ОСИПА СОРОХТЕЯ: ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТВОРЧОГО МЕТОДУ
Альтернативное Название: Библейские циклы Осипа Сорохтея: ПРОБЛЕМА ИНДИВИДУАЛЬНОГО творческий метод
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі розкриваються підстави та вихідні дані для розробки теми, обгрунтовується її актуальність, характеризується ступінь наукової розробки проблеми, визначаються мета і завданя, предмет та об’єкт дослідження, формулюється наукова новизна та практичне значення роботи, надаються відомості про апробацію головних результатів дисертації.


           У першому розділі “Історіографія, методика та джерела дослідження” висвітлюється історіографія питання та описується методика дослідження творчості О.Сорохтея. Висвітлення історіографії питання здійснюється у вигляді хронологічного огляду літератури на дану тематику.


          Першим джерелом, що подає інформацію про художника, є каталог XVIII мистецької виставки АНУМ, яка була присвячена Митрополиту Андрею Шептицькому. У каталозі поряд з іменем О.Сорохтея зустрічаємо імена таких відомих художників як О.Архипенко, С.Гординський, І.Іванець, П.Ковжун, Е.Козак, О.Кульчицька, Я.Музика, Р.Сельський та інші. Серед творів представлених О.Сорохтеєм на виставці були  (“Зняття з хреста”, “Тайна вечеря”, олійний “Автопортрет” та декілька акварельних пейзажів із Снятина) . У 1942 році про О.Сорохтея пише  Микола Голубець. Стаття є першою спробою коротко висвітлити життєвий і творчий шлях митця. Автор статті зосереджує свою увагу на декотрих життєвих етапах О.Сорохтея, зокрема на періоді перебування у Пресовій Квартирі “Стрілецька Кадра”. Важливим акцентом публікації є те, що М.Голубець характеризує О.Сорохтея як художника експресіоністичного напрямку, беручи на себе зобовязання ширше висвітлити особливості творчого доробку митця.


           З 1942 по 1970 р. про О.Сорохтея у науковій періодиці немає жодної згадки. Причини цієї відсутності обумовлені, насамперед, політичним фактором.


           У жовтні 1970 року відбувається перша персональна виставка творів Осипа Сорохтея в приміщенні Львівського музею українського мистецтва. Як відгук на виставку, в листопаді того ж року вийшла стаття В.Отковича, яка присвячена жанру сатиричної графіки, що тоді широко висвітлювалась у творчості художника. Одним з перших дослідників творчості О.Сорохтея того часу був М.Фіголь. Його науковий внесок здійснений через дисертаціне дослідження, що стосується жанру карикатури.


           Значним поступом у дослідженні творчості митця був виданий у 1986 р. каталог графіки та живопису О.Сорохтея. До нього вдалося внести 1067 творів художника. Упорядниками коталогу були М.Фіголь та Х.Сорохтей (дочка художника). Автором вступної статті виступила дослідниця О.Ріпко. Їй вдалося найближче підійти до висвітлення основних мистецьких особливостей О.Сорохтея. О.Ріпко у статті дає коротку характеристику всіх жанрів, яких торкався у своїй творчості художник. Тут висвітлені деякі аспекти стильових особливостей. Вперше авторка згадує про твори на біблійну тематику. У подальшому О.Ріпко видала ряд статей, присвячених О.Сорохтею, більшість їх носила популяризаційний характер. Підсумком дослідницької дотичної до творчості О.Сорохтея роботи, стало видання О.Ріпко, в якому серед відомих митців (М.Бойчука, Я.Музики, О.Кульчицької та інших.) вперше в мистецтвознавчій літературі з’являється ім’я О.Сорохтея.


          Надзвичайно важливими у даному контексті є опубліковані 1996 р. спогади Х.Сорохтей про батька. Вони характеризують художника як людину тонкої натури. Х.Сорохтей у публікації використовує не тільки власні, а й спогади близьких та знайомих свого батька.


          У 1995 р. виходить стаття В.Мельника про знайдений олійний твір О.Сорохтея “Зняття з хреста” (1935). З 1997 р. твір вперше експонується на виставці художнього музею Івано-Франківська. Полотно змусило подивитись на творчість художника  під ще одним, істотно новим кутом зору. У тому ж році про даний твір. Публікація В.Мельника характеризує виражальні засоби О.Сорохтея вже не тільки як графіка, а також як живописця. Оскільки твір мав храмове призначення, автор не обминає аналогій, щодо храмового малярства того періоду, вказуючи на нетрадиційну манеру письма.


          Базовим методологічним принципом, що ліг в основу пропонованої дисертації є метод мистецтвознавчого аналізу, який було використано стосовно ряду суттєвих у художньому відношенні творів мистецтва, а формально-типологічний метод застосовувався подекуди при систематизації творів релігійної тематики за жанровими та сюжетно-тематичними структурними ознаками. Методологічною засадою даної дисертації стало розуміння релігійних сцен, як феномен сповнений глибокого духовно-естетичного сенсу, що вимагає системного, поліаспектного розгляду, оскільки його поява залежить від ряду чинників, а саме: естетичні цінності, духовні норми, характер художніх традицій минулого, психологічні аспекти, тощо.


          Наслідуючи дослідницькі традиції попередніх поколінь наукової інтелігенції, в роботі здійснено системний аналіз корпусу графічних творів О.Сорохтея у їхньому реальному культурно-естетичному контексті. Автор дисертації зосереджує увагу на дослідженні релігійної тематики художника, де кожний твір можна розглядати як окремий і самодостатній. При такому підході не обійдеться без заглиблення у соціально-естетичну та соціально-психологічну сфери художніх явищ, що веде за собою необхідність координування з методами функціонального та соціологічного аналізу.


          Джерельною базою дисертаційного дослідження стали твори, які зберігаються в музейних колекціях та приватних збірках Львова та Івано-Франківська.        


           Розділ 2. Життєві обставини формування світоглядних та художніх пріоритетів митця. У розділі розглядаються основні етапи творчого становлення митця та формування його художніх пріоритетів. При опрацюванні біографічних матеріалів автор дисертаційного дослідження опирається на опубліковані спогади дочки художника Х.Сорохтей та рукописний архів О.Сорохтея.


           2.1. Життєвий і творчий шлях. У підрозділі  широко висвітлений життєвий і творчий шлях митця. Стверджується, що події дитинства, юності, зрілого віку мали значний вплив на формування світогляду, громадської позиції та естетичної концепції О.Сорохтея. Водночас виокремлюємо такі основні життєві етапи: праця у ремісничому передмісті, студентський період (Краківська акадеія мистецтв), творчість у пресовій квартирі УСС “Стрілецька кадра”, станіславівський та снятинський періоди. Істотний вплив на формування творчої позиції художника мали знайомства з такими визначними діячами мистецтва та культури як М.Гаврилко, М.Голубець, О.Кульчицька, М.Черемшина та інші.


          Студентський період – час формування О.Сорохтея як художника. Він намагається знайти власну манеру, яка базувалася на отриманих знаннях у Краківській академії. Цьому сприяли його викладачі: Ю.Панькевич, В.Вейсс, С.Дембицький та їнші. О.Сорохтею вдалося відкрити для себе особливості технології графіки та живопису, якою володіли ці майстри. Фахова освіта в академії мистецтв вплинула на формування професіоналізму художника і допомогла з визначенням основних жанрів творчості, форми, манери, стильового спрямування.


Встановлено, що важливим періодом у творчості О.Сорохтея була служба у пресовій квартирі “Стрілецька Кадра”. Перебування в поінформованому журналістському осередку допомагало орієнтуватись у військово-політичній ситуації. М.Голубець називає ці часи найщасливішою добою в житті і творчості Сорохтея. Художник мав неабияку можливість вправлятися в рисуванні, і цей період приніс чимало гострих шаржових і карикатурних робіт.


Ключовими етапами у формуванні творчого потенціалу художника стали станіславівський і снятинський періоди. У Станіславові, а потім у Снятині О.Сорохтей працював вчителем малюнку усе подальше життя. Крім викладацької практики художник активно займається творчістю, бере участь у видавничій та виставковій діяльності. У цей час ним були створені його найкращі твори. 


2.2. Світоглядно-естетична позиція художника найглибше відтво-рюється у щоденниках О.Сорохтея. Щоденники дають найповнішу відповідь на запитання: яким був художник, чим цікавився, захоплювався, за що вболівав. У щоденнику він висловлював свої думки про побачені виставки, відомих художників, нові мистецькі напрямки і течії. Всього налічується вісім записників які, зберігаються у приватній колекції А.Васильєва. Дослідженням встановлено, що кількість щоденників була більшою. На сьогодні  збереглися записи датовані 1929 і 1931 роками. Їх можна розділити на дві окремі групи: до першої входять - ілюстративні, до другої – інформативні. Перші  містять велику кількість ескізів та зарисовок, а також короткі відомості та спостереження автора. Ілюстровані записники невеликі за форматом тому, що художник часто брав їх у дорогу. Десятки виконаних олівцем ескізів та замальовок знаходять відображення у пізніших графічних творах митця. На сторінках щоденника знаходимо пейзажні та портретні зображення, незакінчені композиції релігійних сцен. Деякі щоденникові ескізи так і не були втілені в завершену графічну роботу.


 До “інформативної” групи відносяться такі, що крім висловів та спостережень, подають певну інформацію з тогочасних часописів і видань. Одним з найважливіших у контексті дослідження є запис, зроблений О.Сорохтеєм у 1932 році. Визначення торкаються новітніх стилів та напрямків –– експресіонізму, імпресіонізму, натуралізму тощо. Важливим аспектом цієї власної характеристики є введення і пояснення терміну “нова речовість” (нова предметність). Беззаперечним  той факт, що митець йшов у протилежному від реалістичного художньому напрямку. Влучні визначення і коментарі стосовно експресіонізму безпомилково вказують на зацікавлення цією європейською течією. У записниках подано короткі характеристики графічним технікам і стилістиці різних епох. Детальний аналіз, який торкається деревориту зроблений у 1930 році. О.Сорохтей  дає оцінку графіці В.Скочиляса, всім нововведенням цього художника, а, загалом, у даній характеристиці ми знаходимо стилістичні особливості  дотичні до графіки самого О.Сорохтея.


Важливим у щоденнику О.Сорохтея є розділ під назвою “Думки і висловлювання”. Записи привідкривають духовний світ художника, його філософські роздуми. У висловах мудреців, поетів та письменників різних епох митець черпає життєву мудрість, шукає заспокоєння чи оправдання своїй суперечливій натурі. Розділ розпочинають слова Давида із “Псалмів” “Я гість на землі”, вони визначають життєве кредо художника, людини духовної та глибоко віруючої.


 Дослідження записів щоденника дозволяє стверджувати, що митець був людиною високих моральних устоїв. Його світоглядно-естетична позиція формувалась на глибоких духовних  засадах.    


Розділ 3. Біблійні цикли Осипа Сорохтея у графіці та малярстві 1920-1930-х років. У розділі подаються жанрова та сюжетно-тематична характеристики творів графіки та живопису. Окремо виділено твори, що втілюють релігійну тематику, а також приділено особливу увагу  розкриттю іконографічно-образної концепції О.Сорохтея, що найповніше виявляє себе у біблійних циклах автора.


3.1. Жанрова та сюжетно-тематична характеристики. Дослідженням встановлено, що художник створив за життя понад тисячу творів, серед яких рисунки олівцем, тушшю, крейдою, пастеллю. Акварельний і олійний живопис складає малу групу. На сьогоднішній день збережено менш ніж третю частину цих творів, більшість з яких перебуває у приватних колекціях.


Твори художника різноманітні за жанром. Вони зберігають споріднений змістовий та емоційний підтексти, тому поділ на жанри є, до певної міри, умовним. Головними жанрами виступають релігійні та побутові сцени, в меншій мірі – портрет, пейзаж, сатиричні твори та натюрморт.


     Відзначено виразне застосування графічної мови у творах, які втілюють релігійну тематику. Вона включає в себе два великі цикли: “На біблійні теми” та “Голгофа”. Графічні серії визначають досконалість та професійність автора, виявляють художні засоби і його філософські погляди.


Побутовий жанр сприймається відсторонено від напруження, яке присутнє в біблійних творах. Побутові мотиви у релігійних творах надають останнім соціального звучання.


     Студіювання портрету дозволяло художнику досконало вивчити емоційний стан людини, який найповніше виражає людське обличчя.  Ця особливість допомагає О.Сорохтею розкрити емоційні сторони інших тематичних груп. Емоційність виразів облич персонажів автора вносить у твори релігійного та побутового жанру особливу психологічну напругу.


     Пейзажні твори характеризуються колористичною легкістю та композиційною виваженістю. Вони виконані в техніках акварелі, олівця, туші.


           Аналіз спадщини митця дозволяє спростувати хибне твердження про О.Сорохтея як художника-сатирика. Цей жанр не є панівним у творчому доробку художника. Дослідження біблійного та побутового жанру дозволяє переставити акцент з сатиричної графіки на вищезгадані групи. 


               На основі порівняльної характеристики творів встановлено, що графічна техніка О.Сорохтея наближена до графічної манери В.Скочиляса. Остання виявляє риси лінійно-контурної стилістики ХV-ХVІ ст., однак графічна  манера О.Сорохтея, крім цього, базується на ширшій європейській програмі, вбираючи в себе окремі характеристики експресіонізму та народного примітиву.


           3.2. Ііконографічно-образна концепція. Ключовими у  жанровій та сюжетно-тематичній групі є релігійні цикли. Вони становлять основну і найвиразнішу частину творчого доробку, мають пошуковий характер. Релігійна тематика розкриває одну з важливих іконографічно-образних концепцій митця. Основу її складає відхід від традицій та канонів у змалюванні біблійних сюжетів, зокрема Страстей Господніх. Новаторське трактування значною мірою пов’язане з особистими духовними переживаннями митця.


В період з 1924 по 1935 рр. О.Сорохтей створив дві великі серії: “На біблійні теми” та “Голгофа”. Твори циклу “На біблійні теми” втілюють етичну концепцію, яка набуває чіткості лише в 1930-х роках. Її суть полягає у сприйнятті людського життя як складного випробування. Серія “Голгофа” складається з 42 аркушів. Цей графічний цикл особливо різко виділяється на загальному тлі його творів. “Голгофа” концентрує етичний та емоційний зміст попередніх робіт. У серію “Голгофа” автор привносить психологічний контекст. Нетрадиційну інтерпритацію підсилють нові технічні прийоми, які з’являються в стилістиці художника наприкінці 1931 року. Це гротеск та маска-автопортрет якою художник позначає власне місце у творах. Цикл “Голгофа” О.Сорохтея сприймається як повний відхід від традицій та канонів змалювання Страстей Христових.


           Важливу ланку у релігійній тематиці займає полотно монументального характеру “Зняття з хреста”. Твір традиційний за іконографією, однак унікальний своїм художньо-стилістичним характером. При порівнянні формальної структури твору з функціонально-конструктивістським образом архітектури Станіславова стає помітною певна узгодженість. Конструктивізм поряд з більш локалізованими напрямками тогочасної ідеології – експресіонізмом, кубізмом, футуризмом, стає тлом епохи, на якому художник відстоює індивідуальну позицію. Стилістика твору “Зняття з хреста” є протилежною творам псевдо-академізму і нео-візантизму, які заповнювали у той час храмові інтер’єри. Полотно є значним поступом у створенні “нового стилю” українського церковного малярства.


Розділ 4.  Індивідуальні методи образотворення Осипа Сорохтея. Розділ розкриває індивідуальні образотворчі методи художника, які формуються на основі експресіоністичної направленості у стилістиці автора, а також включають у себе особливості інтерпретацій народного сакрального мистецтва.


  4.1. Експресіоністичні тенденції у творчості художника. О.Сорохтей був  художником новатором. Його експерементальні та новаторські пошуки  починаються з часів перебування у Краківській академії. Першим викладачем, хто сприяв цьому, був Ю.Панькевич. Він заклав основу , яка наштовхнула в подальшому О.Сорохтея на шлях індивідуального пошуку власних характерних рис. У творчості митець не прагнув реалістичного змалювання оточуючого світу. В роботах майже завжди помітна деформація, необмежений  ступінь якої дає художникам експресіоністам “феноменологічна теорія” та “феноменологічний підхід” Е.Гусереля. Радикальним експресіоністичним виявом О.Сорохтея була карикатура. Вона носить  гострий характер є відчайдушним апелюванням до свого глядача. Чіткою рисою експресіоністичної направленості О.Сорохтея є містико-релігійна формація, яка визріває у біблійних циклах. Експресіоністична “релігійна ідея” художника збігається з трактуванням Ворінгера, зміст якого полягає у спробі прорватися до Бога через  перепони законів природи. 


            Експресіонізм наділив види мистецтва, зокрема графіку, новими можливостями, які характеризуються спрощенням форми, площинним зображенням, устремлінням до абстрактного. Ці якості найбільш  помітні у творах О.Сорохтея.


            Художник володів основними рисами експресіонізму, що виявляли себе у “антиакадемічності”, органічному несприйнятті гармонії, рівноваги, душевної та розумової якостей, спокійної строгості форми. Подібно експресіоністам, О.Сорохтей тяжів до неврівноваженого і нестійкого як в духовному виявленні образу, так і в зображенні форми. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що у найяскравіших проявах своєї творчості, йому як людині з непростим баченням світу, вдалося вийти далеко за рамки буденного сприйняття дійсності. Роботи художника переповнені експресивною динамікою, вони не просто інтригують, а приголомшують, відкриваючи глядачеві істотно нову концепцію сприйняття.


            Дослідження доводить, що експресіонізм не був чужим явищем у Галичині. Галицька школа дала таких художників, як О.Новаківський, І.Рубчак, М.Мороз, Я.Музика, М.Касперович, та інші. Однак чіткі риси експресіонізму властиві далеко не  кожному із названих художників. Окремо теж слід відзначити художника І.Рубчака (1884-1942) з Станіславова, що успішно виставляється протягом 1911-1988 років. У Львові, Кракові, Парижі, Лондоні, пропагуючи ідеї експресивного малярства і графіки. Цей факт доводить, що О.Сорохтей був не єдиним представником експресіоністичної течії у Станіславові. Дослідження творчості художника дає змогу, в подальшому, розглядати експресіоністичну течію в Україні на більш  широкому грунті.


            4.2 Особливості інтерпретації мотивів народного сакрального мистецтва. Наступним етапом у пошуку індивідуальних методів образотворення є використання автором мотивів народного сакрального мистецтва. У своїй творчості художники-експресіоністи часто повертались до витоків народної мистецької традиції. Не обминув її і О.Сорохтей. Елементи народної творчості яскраво віддзеркалились у його релігійній тематиці. Тому можна стверджувати, що натхнення для своїх робіт О.Сорохтей черпає не тільки у західноєвропейській авангардній течії.  Крім експресіоністичної стилістики біблійні цикли концентрують  інтерпретації традиційного мистецтва. Крім цього у творчості О Сорохтея спостерігаються мотиви народної страсної тематики. Їм надано скоріше формальний характер. Внутрішня структура творів О.Сорохтея завжди лишається іншою. Схожі мотиви виявляють себе в графічному зближенні, у гротескній манері, локальній колористиці, декоративізмі, формальній наближеності типажів. Цей процес у художника відбувається, на рівні інспірацій та підсвідомого сприйняття.


            Важливий аспект художньо-образного вирішення творів страсного циклу Сорохтея непомильно виказує враження художника від пам’яток народної пластики придорожніх фігур. У способі опрацювання тіла Христа та розташуванні його в просторі впізнається архетип процесійних хрестів і дерев’яних придорожніх Розп’ять з Пристоячими, а також композицій “Оплакування”, що мали поширення на Гуцульщині та Покутті.


У підрозділі проведений ряд порівняльних характеристик на основі співставлення творів О.Сорохтея із зразками народної творчості, до яких увійшли іконописні твори, що втілюють страсну тематику. За висновками порівнянь визначені спільні та відмінні риси між творами народного мистецтва і зразками робіт О.Сорохтея.


         


 


Твори художника на побутові теми теж насичені народним інтерпретуванням, яке виявляє себе у змалюванні колориту сільського життя. У декотрих творах автор  використовує орнаментальні елементи народної різьби тощо.   


           Народні мотиви у творчості О.Сорохтея характеризуються як зовнішніми (формальними), так і внутрішніми факторами. З одного боку вони викликані своєрідними інспіраціями, що перекликаються при співставленні найдавніших творів з роботами О.Сорохтея. Тут маємо вибірково різнотипні страсні ікони: “Страсті Господні” ХV ст., “Кальварії” кінця ХІХ століття тощо. Другий бік розкриває внутрішню структуру, що виявила себе у співпереживанні з простим людом, надмірному емоційному стані, який відчутний у роботах побутового спрямування та серії “Голгофа”.


Розділ 5. Творчість Осипа Сорохтея в контексті українського мистецтва ХХ століття. Міжвоєнне двадцятиріччя на західних землях України було непростим етапом вітчизняної культури. Цей період був часом кристалізації українського мистецтва з усіма досягненнями і втратами європейського художнього процесу, до якого галицькі землі виявились особливо причетні. Період 1920-1930-х роках у Галичині, на сьогодні залишається недостатньо дослідженим. Звертаючись до панорами творчого життя західноукраїнської інтелігенції сучасне мистецтвознавство ставить перед собою завдання дослідження розвитку мистецтва ХХ ст. в цілому. Щодо галицької культури, то С.Гординський у 1934 р. писав, що її не можна розглядати окремо, а лише як частину цілого українського механізму, інакше погляд буде фрагментарний. Творчість О.Сорохтея тісно пов’язана з мистецькими подіями першої половини ХХ століття. Свідченням цього є художньо-громадська  діяльність митця, що виявила себе у співпраці з періодичними виданнями та активній участі у виставках. Крім того О.Сорохтей займався викладацькою діяльністю і виховав ціле покоління молодих ерудованих людей. Прикладом художньо-громадської діяльності художника є співпраця із стані-славівськими часописами. О.Сорохтей з 1932 по 1933 р. працював відповідальним редактором у виданні “Дружнє слово”. На сторінках сатирично-гумористичного журналу “Зиз” у 1925-1926 рр. були розміщені найвідоміші шаржі та карикатури митця.


           О.Сорохтей намагається брати участь у виставковій діяльності. Художник співпрацює з Асоціацією незалежних українських митців. Після участі у ряді львівських виставок про нього дізнаються у мистецьких колах. У критиків поява творів молодого художника викликає зацікавленість. На виставках АНУМ митець мав змогу, також познайомитися з багатьма відомими художниками. М.Голубець у той час дає високу оцінку творам О.Сорохтея. Окрім нього належно оцінили творчість майстра І.Іванець, М.Рудницький, О.Кульчицька та інші. Перебуваючи на виставках О.Сорохтей робив спробу особисто давати критичні зауваження і коментарі. Про це свідчать щоденники автора, які він писав упродовж всього життя. Серед таких коментарів є досить влучні, що свідчать про широку мистецьку обізнаність митця.


 


            Творчість О.Сорохтея відкриває собою малодосліджену ланку відчизняного мистецтвознавства. На основі художньої спадщини митця ми дізнаємся про мистецькі пріоритети, що панували на поч.ХХ століття.  

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины