Об’ємно-планувальна структура будівель багатопрофільних Університетів (на прикладі Кіпру ) : Объемно-планировочная структура зданий многопрофильных Университетов (На примере Кипра)

Краткое содержание

Розділ 1. Аналіз теоретичних робіт і практики формування вищих навчальних закладів. Спеціальні наукові дослідження з питань типології будівель навчальних закладів Кіпру раніше не проводились. Стосовно загальних проблем містобудування і архітектури  населених пунктів Кіпру виконано ряд науково-проектних розробок, які впливають на формування мережі навчальних закладів (С.Узоноглу, Т.Колозалі, Ч.Чагнан, С.Туркан та інші). Крім того, є спеціальні розробки з розвитку системи освіти, впровадження нових форм і методів навчання. Аналіз цих робіт дав можливість визначити окремі аспекти вдосконалення навчально-матеріальної бази.

В дослідженні враховані також наукові розробки з проблем архітектури навчальних закладів та інших громадських будівель, виконані для умов сусідніх країн з подібними природно-кліматичними умовами (В.М.Фірсанов, О.Б.Ралєв, Аль-Мараі Хайсам, Тунсі Шахер, Ахмад Аль-Дарі та інші).

Крім дисертаційних робіт, які виявляють специфіку проектування громадських споруд (в т.ч. навчальних) в умовах жаркого клімату, для даної науково-дослідної роботи мають важливе значення дослідження з загальних проблем архітектурної типології навчальних будівель (В.І.Єжов, Л.М.Ковальський, О.С.Слєпцов, А.М.Гарнець, Д.О.Рождественський, П.А.Солобай, Г.М.Цитович та інші).

Розвиток освіти нерозривно пов’язаний зі становленням загальної культури народу, науково-технічним прогресом, соціально-економічними відносинами, національними традиціями. Кіпр має складну багатовікову історію. Дослідники пов’язують виникнення перших поселень на острові з 7000 р. до нової ери. Перші населені пункти міського типу почали створюватись близько 1700 р. до н.е. В цей час при монастирях з’явились і перші осередки початкової освіти.

          Важливе стратегічне значення розміщення Кіпру спонукало його часті завоювання та підкорення різними могутніми державами та імперіями. На сучасний стан культури та освіти в Кіпрі  суттєво вплинув Британський період правління на острові, який почався наприкінці ХІХ століття. Великобританія ввела своє законодавство, запровадила англійську систему освіти. Як британська колонія острів розвивався до 1959 р., коли було визнано незалежність Республіки Кіпр. Згідно з конституцією 1960 р. шкільна освіта перейшла під відання національних общинних палат – грецької і турецької. Система освіти на Кіпрі включала дошкільне виховання, початкове, середнє і професійно-технічне навчання. Вищу освіту кіпрська молодь в той період отримувала за кордоном, в першу чергу в Греції і Туреччині, а також в і інших розвинутих країнах. Велику допомогу в  підготовці кваліфікованих кадрів надавали Кіпру республіки колишнього Радянського Союзу, в т.ч. Україна. З 1968 р. в Республіці Кіпр почали створюватись національні заклади вищої освіти.

Наприкінці 70-х років внаслідок різних політичних причин Кіпр було розділено на дві автономні частини. У 1983 році проголошена Турецька республіка Північного Кіпру. Сучасна система освіти кіпріотів-турків у своїй більшості подібна до організації та структури освіти в грецькій громаді. В дисертації більше уваги приділено аналізу університетів у Північному Кіпрі, які потребують особливого розвитку.

           Складна та багатогранна історія Кіпру залишила вагомий слід в культурі народу і суттєво впливає на сучасний стан освіти і розвиток архітектури навчальних закладів. Стабілізація політичної ситуації, сприятливі соціально-економічні умови роблять Кіпр привабливим для інвестицій. Тут створюються міжнародні науково-інформаційні центри, туристичні комплекси. Все це спонукає розширення мережі навчальних закладів, формування сучасних міжнародних університетських комплексів.

Завдяки тому, що більше половини студентів приватних ВНЗ - це представники інших країн, які вчаться на комерційній основі, освіта суттєво впливає на розвиток всієї соціальної сфери, займає одне з перших місць в економіці країни. Сьогодні в Північному Кіпрі діє декілька університетських комплексів. Найбільш відомі Кіпрський і Близькосхідний університети в Нікозії, в яких навчається близько 10 тисяч студентів з різних країн світу. При університетах існують коледж, початкова школа, заклади дошкільного виховання. Матеріальна база навчальних закладів потребує подальшого удосконалення. Однак своєчасно не були зарезервовані ділянки для перспективного розвитку університетів, тому прийняте рішення створити додаткові навчальні зони за межами міста.

Значний авторитет має Східний Середземноморський університет в м.Фамагуста. В ньому навчаються на 10 факультетах понад 13000 студентів з різних країн світу. До складу комплексу входять навчальні корпуси, ректорат, бібліотека, науково-дослідні центри, поліклініка, гуртожитки, палац спорту.

Один з найбільш досконалих в архітектурному відношенні приватний  Європейськой університет в м.Лефке. Тут функціонують сучасні факультети з економіки та управління, архітектури, інженерії, сільського господарства,  журналістики та інших спеціальностей. Навчальний комплекс розміщено на околиці міста в комфортній зоні між морем та зеленими гірськими схилами.

          Цікавий університетський комплекс, де впроваджена американська система навчання, збудовано в м.Керінія. Він також розміщений на околиці міста. Але в даному випадку навчальна зона оточена житловою забудовою і не має резервних ділянок для перспективного розвитку. В університеті відсутні зони відпочинку, спортивні і актові зали, інші заклади культури і дозвілля. В ущільненій міській забудові створено також Кіпрський інтернаціональний університет. Цей навчальний заклад на сьогодні не сформувався як цілісний комплекс і не має перспективного розвитку внаслідок відсутності резервних територій. Планується перенести його на іншу ділянку за межі міста.

          Таким чином, на Кіпрі формується своєрідна мережа закладів вищої освіти. На жаль навчально-матеріальна база більшості університетів не відповідає функціонально-педагогічним вимогам. Постає завдання найближчими роками збудувати нові навчальні корпуси та модернізувати діючі споруди.

В дисертації проаналізовано також досвід розвитку вищих навчальних закладів в інших розвинутих країнах, особливо в сусідніх регіонах з подібними соціально-економічними, природно-кліматичними та містобудівними умовами (Туреччина, Сирія, Йорданія, Алжир та інші). Більшість нових університетів в цих країнах створюється на околиці великих міст, де є можливість подальшого розвитку навчальної зони. В проектах передбачається чітке зонування території, виділяється адміністративно-громадський центр. Архітектурно-планувальні рішення навчальних корпусів розробляються з урахуванням складних природно-кліматичних умов. Для захисту навчальних зон від надмірної інсоляції широко використовують тераси, тіньові навіси, балкони, галереї та сучасні інженерно-технічні засоби. Велика увага приділяється озелененню. Архітектурно-художня композиція ґрунтується на використанні сучасних стильових рішень з залученням традиційних архітектурних прийомів.

          В дисертації наведена також сучасна практика формування мережі закладів вищої освіти в Україні та інших державах з розвинутою економікою. В зарубіжній практиці є багато прикладів своєрідних архітектурно-планувальних рішень будівель ВНЗ, окремі аспекти яких можуть бути використані в умовах Кіпру.

            Розділ 2. Фактори, що визначають об’ємно-планувальні рішення університетів. На архітектурно-планувальні та об’ємно-просторові рішення навчальних будівель впливають різні аспекти організації навчально-матеріального середовища. Для формування ВНЗ особливе значення мають природно-кліматичні умови, соціальні особливості розвитку держави, галузева структура економіки, потреба в кваліфікованих фахівцях, нові форми організації навчального процесу.

Кіпр знаходиться в субтропічному регіоні і за природно-кліматичними характеристиками поділяється на три зони: центральна рівнина, гірська місцевість і приморські території. Найбільш щільно заселені приморські зони. Тут розташовані три університети. Вздовж морського узбережжя клімат нерівномірний. Більшість приморських територій знаходиться в зоні сильних вітрів і підвищеної вологості. На центральній рівнині, де розміщена столиця країни м. Нікозія і сформована розгалужена мережа навчальних закладів освіти (в т.ч. три університети), клімат більш помірний, переважають вітри та підвищена вологість взимку, сильний перегрів повітря влітку.

Погода в усіх районах Кіпру в зимовий період (коли найбільш активно працюють навчальні заклади) нестійка, хмарна, з частими дощами, з градом та інколи снігом. У весняний період більш стійкі погодні умови. Однак, іноді виникають пустельні бурі, які несуть з собою пісок з Північної Африки, що також потребує відповідного захисту приміщень. Восени на Кіпрі перехідний період: теплі дні періодично змінюються дощами та вітрами з заходу. Всього протягом року на острові відмічається в середньому 35 нестійких погодних систем.

Народним зодчеством Кіпру відпрацьовані ефективні засоби захисту будівель від надмірної інсоляції, пилових бурь і злив. Більшість громадських споруд, як і традиційне житло, формувались навколо замкнутих дворів. Для створення оптимального мікроклімату внутрішнього середовища традиційним кіпрським зодчеством використовувались і відповідні архітектурні деталі та будівельні матеріали. На жаль, як свідчать обстеження діючих навчальних закладів Кіпру, в останні роки в будівельній практиці мало використовують традиційні архітектурно-планувальні рішення.

Багатовікова колоніальна залежність Кіпру. Складні міжнаціональні стосунки місцевого населення суттєво вплинули на демографічну структуру, економіку країни, розвиток соціальної сфери. Характерною ознакою розселення в Кіпрі на сучасному етапі є збільшення кількості міських поселень. Більше половини населення (60%) мешкає в містах.

Досить висока, порівняно з іншими країнами, питома вага дітей і молоді, які навчаються в різних типах закладів освіти - приблизно 32% від загальної кількості населення. Загальний культурний рівень населення досить високий і, відповідно, високі вимоги до навчання та виховання молодого покоління в навчальних закладах.

Перспективний розвиток вищих навчальних закладів відбувається в напрямку інтеграції, взаємоув’язки навчальних закладів, різних за фахом і рівнем освіти,  спільного використання окремих функціональних елементів. Особлива увага приділяється практичним і лабораторним заняттям, розвитку інформаційних центрів і бібліотек,  поліпшенню естетичного виховання, фізичному розвитку молоді. Впроваджуються нові навчальні технології, університети оснащуються електронно-обчислювальною технікою.

Характерна риса університетських комплексів Кіпру, яка їх відрізняє від вищих навчальних закладів України та багатьох інших країн, - багатопрофільність. Різнохарактерність спеціальностей суттєво впливає на архітектурно-планувальну структуру навчальних будівель, вимагає відокремлення та ізоляції навчально-дослідних підрозділів зі спеціальним функціональним режимом. Все це потребує нових підходів до проектування навчальних закладів.

Розділ 3. Принципи та прийоми об’ємно-планувальних рішень будівель багатопрофільних університетів. Проведений аналіз практики проектування, будівництва та експлуатації університетів, а також основних факторів перспективного розвитку закладів освіти в умовах Кіпру, надав можливість визначити принципи формування об’ємно-планувальної структури навчальних закладів, серед яких  особливе значення мають: комплексність, універсальність, гнучкість, традиційність, регіональність, відповідність місцевим містобудівним і природно-кліматичним умовам.

Значний вплив на формування об’ємно-планувальних рішень має розташування університету в структурі міста. Містобудівні вимоги до проектування ВНЗ розглянуті в трьох аспектах: особливості розміщення навчальних закладів по відношенню до загальної планувальної структури міста, функціональне зонування території, а також організація транспортної мережі навчального комплексу.

Враховуючи відсутність сьогодні на Кіпрі затверджених нормативів на проектування навчальних закладів, в даній роботі на основі аналізу проектно-будівельної практики, вивчення технологічних вимог і розробки планувальних схем-нормалей запропоновані розміри різних функціональних зон університетів та загальноосвітніх навчальних закладів, які формуються в комплексі з університетами, та площі основних навчальних аудиторій, кабінетів, лабораторій (з розрахунку на одне робоче місце, кв.м): навчальні кабінети загальнотеоретичного профілю - 2,4; лабораторії загальнотеоретичного та спеціального профілю – 4-6; кабінети інформатики та обчислювальної техніки – 6; зали курсового і дипломного проектування – 3,6; зали малювання, живопису, скульптури, архітектурного проектування – 6; поточні лекційні аудиторії – 1,1-1,5.

Проведений в дисертації аналіз найбільш поширених в Кіпрі спеціальностей, які вивчаються в університетах, і розрахунок показників необхідних площ навчальних приміщень дали можливість вивести укрупнені показники загальної площі навчальних корпусів (з розрахунку на одного студента, кв.м.): технічні – 10,6-11,2; гуманітарні – 9,7-10,6; медичні, фармацевтичні – 11,2-12,3; сільськогосподарські – 10,9-11,2; культури – 15; мистецтва - 20.