ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ КОМПОЗИТОРСКОЙ, ИСПОЛНИТЕЛЬСКОЙ И ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ШКОЛ В ФОРТЕПИАННОМ ИСКУССТВЕ ПРИДНЕПРОВЬЯ



Название:
ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ КОМПОЗИТОРСКОЙ, ИСПОЛНИТЕЛЬСКОЙ И ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ШКОЛ В ФОРТЕПИАННОМ ИСКУССТВЕ ПРИДНЕПРОВЬЯ
Альтернативное Название: ВЗАЄМОДІЯ композиторської, виконавська І ПЕДАГОГІЧНОЇ ШКІЛ У фортепіанного мистецтва ПРИДНІПРОВ\'Я
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У Вступі обґрунтовується актуальність вибору теми, об’єкт та предмет дослідження, визначається мета і основні завдання, розкриваються наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, перспективи використання її результатів, надано роз’яснення методології, аналізується рівень вивчення проблеми у сучасних публікаціях.


У Розділі 1 – „Проблема корпоративної взаємодії композиторської педагогічної та виконавської шкілздійснюється комплексне дослідження синтетичного поєднання елементів творчого процесу: композиторської творчості, педагогічної діяльності та виконавства.


Підрозділ 1. 1. „Зв’язок  корпоративної взаємодії композиторської, педагогічної та виконавської практики з формами існування музики” висуває моделі сполучення руху музичного твору:


·                 створення музичного твору;


·                 його виконання – визвучення  варіанту індивідуального образного світу твору;


·                 сприйняття музичного твору, слухацька оцінка всіх складників виконання, емоційне сприйняття образної сфери музичного твору, безпосередня психоемоційна реакція.


Заглиблюючись в історію розвитку музики як вида мистецтва, ми визначаємо різні моделі співіснування сегментів творчого процесу. Зокрема виявляється, що деякі з них були фрагментарно присутні, чи зовсім зникали (наприклад, „імпровізація”), сполучення „композитор – педагог”  довгий час існувало як єдине ціле.


Узагальнюючи розглянуті положення, пропонується наступний висновок: схеми принципів спрямування музичного твору можуть бути двигуном в створенні традицій існування музики як мистецтва взагалі. Ідея взаємопроникнення, інтеграційної взаємодії творчих функцій може стати поштовхом до духовного росту художника та визначити вагомість його спадку в системі формування композиторської виконавської та педагогічної школи. У підрозділі надаються визначення шкіл: композиторської, педагогічної, виконавської та регіональної.


У підрозділі 1. 2. „Парадигма творчого синтезу: композитор, виконавець, педагог” розглядається приклад поєднання сегментів творчого процесу, що сприяв формуванню характерних рис композиторської школи Придніпров’я . Композитори – викладачі О. Соловйов і Л. Усачов, синтезуючи різні фактори прояву художньої ініціативи в композиції, у виконавстві та педагогіці, виявили взірець інтеграції художньої творчості як загальної закономірності. Їх діяльність – зв’язуюча ланка в дискретній історії розвитку професійної музичної освіти Придніпров’я. Той спадок, що вони лишили, мав вагомий вплив на подальше становлення системи інтегративного сполучення компонентів творчої діяльності. У підрозділі зокрема аналізується творчий доробок композиторів Соловйова і Усачова, - вокальні та хорові твори. Даний вектор розвитку є традиційним як для Придніпровського регіону, так і для  української музики взагалі.


Підрозділ 1. 3. „Педагогічна діяльність як фактор творчого натхнення” дає уявлення про комунікативність музично-творчого процесу, про різноманітність модельних сполучень компонентів творчої діяльності. Шляхи художньої комунікації характеризуються складним процесом розвитку творчої думки. Діалогічність свідомості довільно „жонглює” ланками ланцюга, руйнуючи примітивно зафіксовані зв’язки та будуючи нові. Так, педагогічна практика може мотивувати творчу композиторську діяльність, становлячи собою  імпульс у реалізації художніх ідей. Педагогічна робота композиторів Придніпров’я, безпосереднє спілкування з дітьми, зі студентами сприяла появі циклів дитячих п’єс та  окремих творів педагогічного репертуару. Для  визначення місця цього творчого доробку нами проаналізовано фортепіанні цикли для дітей Н. Боєвої, В. Мартинюк,  В. Скуратовського,  О. Нежигая.


У підрозділі 1. 4. „Імпровізація – експериментальний засіб розширення композиторського, виконавського та педагогічного поля” розглянуто імпровізацію як  явище. Досліджено історичний  антагонізм імпровізації і письмової традиції.


У даній роботі, де різні напрямки творчої діяльності розглядаються у взаємодії, феномен імпровізації не можливо обійти. Миттєве творче піднесення, закладене у імпровізації, співпадає з моментом реалізації. Таким чином з’являється поєднання композиторського і виконавського початку, повертаючого творчість до початкової синкретичної природи.


Завдяки своїм комунікативним функціям імпровізація стає засобом розширення модального  композиторського поля, а в постмодерністський період  відіграє важливу роль в інтеграції сегментів творчого процесу.


Радикальна зміна ставлення до функції музиканта-виконавця у XX сторіччі сприяла посиленню тенденції звернення композиторів до інформаційно рухливих недетермінованих структур.


Одним з найбільш яскравих естетико-художніх втілень ідеї мобільної форми, проникнення у світ непередбачуваного маніпуляційного принципу сполучення  випадковостей є фортепіанний твір В. Мартинюк Токата „Петриківський розпис”. У підрозділі  подано розгорнуту характеристику твору.


В іншому аспекті розглядається явище імпровізації у творчості О. Нежигая, для якого духовна „поліфонія” звукового простору сучасності є характерною рисою творчості. Композитор матеріалізує діалог епох в несумісних на перший погляд семантико-інтонаційних засадах. У фортепіанних п’єсах О. Нежигая джазові засоби стають антиноміями синтетичного стильового злиття.


Розділ 2 – Шляхи формування системи взаємодії композиторської, педагогічної та виконавської шкіл в Україні на прикладі Придніпров’яу п’яти підрозділах панорамно розкриває історичний процес поєднання у професійній сфері  трьох основних векторів творчої діяльності, зважаючи на специфіку регіональних та загальнонаціональних тенденцій розвитку музичної культури.


Підрозділ 2. 1. „Історична характеристика формування системи взаємодії творчих практик у Придніпров’ї” дає уявлення про щільний зв’язок багатовекторної творчої діяльності з національними традиціями існування музичної культури.


Проголошена мета дослідження – наукове свідчення того, що взаємодія композиторської, педагогічної та виконавської шкіл у Придніпров’ї не звичайний образний фразеологізм, а дійсне поняття, що віддзеркалює естетичні реалії історії розвитку та формування музичної культури регіону.


Події більш, ніж двохсотрічної давнини, що викладено у підрозділі 2.1., виявляють глибинність історико-гносеологічних витоків успадкування національних традицій, побудови та розвитку композиторської, педагогічної та виконавської шкіл у Придніпров’ї. Основним жанром творчості композиторів, що деякий час перебували на Катеринославщині – Березовський, Хандошкін, Сарті – став хоровий жанр. Таким чином, діячі культури того часу віддали данину національній традиції – пріоритетності вокально-хорової музики.


У творчій діяльності Березовського та Хандошкіна чітко виявились дві постійні величини: композитор і виконавець, Дж. Сарті вдало поєднав композиторську та педагогічну діяльність. Тенденції, що сформовані  під впливом національної української  співацької традиції на творчість Сарті детермінували подальший розвиток як української,   так  і російської музичної культури.


Підрозділ 2. 2. „Роль ІРМТ у формуванні слухацької аудиторії” аналізує якісні сполучення творчої думки, простежує передумови формування професійної системи взаємодії різних векторів художньої творчості. У підрозділі підкреслюється, що у ХІХ столітті особливу роль у сполученні ланок взаємодії сегментів творчої діяльності особливу роль стало відігравати виконавство.


Відносна самостійність сполучення «виконавець і публіка» в музичному житті визначається стійким, історично сформованим зв’язком в сфері існування музики, який полягає у чіткій диференціації діяльності суб’єктів. Ця диференціація реалізується в соціально-упоряджених формах концертної діяльності.


У побудові концертного життя відтворюються соціально-економічні структури суспільних відносин. З огляду на вищезазначене ми робимо висновок про важливість творчих об’єднань, які, окрім формування ідеологічних концепцій та програм, додають якісних зусиль у реалізації творчих музичних проектів. Таким обєднанням, що відігравало велику роль у становленні музичної освіти в Придніпровї, було Імператорське Російське музичне товариство – ІРМТ.


Одним з пріоритетних напрямів діяльності ІРМТ було відкриття нових навчальних закладів: музичних шкіл, класів, хорових студій.


Підрозділ 2. 3. „Гносеологічне коріння професійної музичної діяльності в Україні і Придніпров’ї” розкриває шлях  формування системи взаємодії творчих практик у регіоні. Події музичного життя Придніпровя розглянуто як типові для України в цілому. Традиції, що сформувалися в той час у музичному мистецтві спрямували подальший професійний розвиток композиторської, педагогічної та виконавської фортепіанної школи регіону. Тут підкреслюється позитивна роль ІРМТ як організатора музичного життя та ініціатора відкриття у регіонах академічних музичних закладів.


Підрозділ 2. 4. „Феномен педагогічної діяльності. Педагог у консеквентному поєднані: композитор – виконавець – слухач” досліджує формування та розвиток дніпропетровської фортепіанної педагогічної школи, що має більш, ніж сторічну історію та глибинні традиції. Її професійне коріння йде в далеке минуле до фортепіанних шкіл Петербурга, Москви, Лейпцига, Відня.


Початком розвитку фортепіанної педагогічної школи в Придніпров’ї можна вважати  відкриття музичних класів при ІРМТ в 1898 році. Ця подія стала поштовхом у русі до побудови у 1901 році спеціального навчального закладу – Катеринославського музичного училища.


У підрозділі відзначено, що керівниками цього навчального закладу були прекрасні фахівці – викладачі, виконавці, організатори навчального процесу: Д. Губарєв, М. Оберман, Л. Царєгородцева, М. Шпак, Ю. Новіков. Майже всі вони поєднували педагогічну роботу з виконавською діяльністю.


У творчому обличчі українського педагога і піаніста М. Обермана переплелися в єдине ціле три гілки фортепіанної педагогічної та виконавської шкіл – західноєвропейська, російська та українська. В асиміляції рис даних шкіл сформувалась творча особистість Обермана.


Підрозділ 2. 5. „Діалогічність педагогічних принципів – запорука формування іманентних рис методології” аналізує витоки формування педагогічних принципів у регіональній фортепіанній методиці. Одна з її іманентних  часток – європейська тенденція розвитку креативного потенціалу особистості учня як носія творчих засад. Гнучкість методів, відсутність штампів, застосування принципів особистої педагогіки у вихованні творчої індивідуальності, заохочення художньої ініціативи учня у всіх її проявах, що дає можливість всебічно розвинутися в різних формах творчої діяльності, будь-то композиторська, педагогічна, виконавська, наукова або організаторська – такі принципові положення притаманні педагогічній фортепіанній школі Придніпров’я. Викладачі Застрабська, Грибановська, Євсевська, Гордон були засновниками її педагогічних методів та принципів.


Розділ 3 – „Синтез форм творчої діяльності на сучасному етапі розглядає розвиток системи взаємодії сегментів творчого процесу в реаліях сучасного буття виконавства педагогіки та композиторської діяльності в регіоні та Україні в цілому; аналізує вплив форм художньо–естетичної  діяльності. Композиторська, педагогічна та виконавська модель творчості народжує синтетичне мислення особливого порядку, яке здатне інтегрувати творчі ідеї, що несуть конкретне семантичне навантаження, в єдине комунікативне русло.


Підрозділ 3. 1. „Інтегративність фортепіанної музики – поєднуючий виток в синтезі художніх практикумів і в творчості композиторів Придніпров’я” розкриває особливості сучасної системи художнього мислення. Інформаційне поле такого культурного явища як фортепіанне мистецтво, його естетично-художня  цінність є квазі інформаційним концептом, здатним на сучасному рівні об’єднати сегменти творчої діяльності. Фортепіано як універсальний носій музичної інформації – незамінний засіб у взаємодії композиторських, педагогічних та виконавських ідей. Саме ця якість – інтегративність фортепіанної музики є витоком, що поєднує різноманітні види творчої діяльності композиторів Придніпров’я.


Звернення до так званого „фортепіанного мислення” певним чином типологізує процес творчості в бік інтимізації в утіленні творчих ідей, що призводить до домінування камерності в інструментальній та вокальній музиці придніпровських композиторів.


Пріоритетним засобом ліричного вислову для регіональних авторів є циклічність – вона, як найбільш досконала побудова притаманна камерно-інструментальній і камерно-вокальній творчості композиторів Придніпров’я. Тенденція тяжіння до циклічності найбільш чітко  окреслилась у 90-х роках ХХ сторіччя.


У підрозділі проаналізовані камерно-вокальні та камерно-інструментальні цикли композиторів Придніпров’я.


Підрозділ 3. 2. „Вплив комунікативної творчої діяльності на пошук художньо-естетичних орієнтирів у фортепіанній творчості композиторів Придніпров’я присвячений комплексному дослідженню творчого доробку придніпровських композиторів в камерно-інструментальному жанрі, зокрема у фортепіанній музиці.


Композитори Н. Боєва, О. Нежигай, В. Мартинюк, В. Скуратовський, Н. Самохвалова, В. Кафарова являють собою приклад синтетичності творчої діяльності, органічно поєднуючи такі її прояви як композиторська, педагогічна та виконавська. Композиторська діяльність як частка творчого процесу опосередковує елементи системи, і в контамінації з особистим інтелектуальним накопиченням стає імпульсом до творчості. У свою чергу, педагогічна частка є одночасно і джерелом, що забезпечує творчий комплекс, і засобом корпоративної практики. Виконавство у цій системі сполучення естетико-художніх ідей є спілкуванням зі слухачем і, водночас , – засобом педагогічного впливу. Такі відношення характеризують сучасний етап розвитку композиторської школи Придніпров’я.


Подальший зміст підрозділу присвячений аналізу творчого доробку Н. Самохвалової, Н. Боєвої, В. Кафарової, В. Скуратовського,  В. Мартинюк в жанрі фортепіанної музики.


У фортепіанній творчості композиторів Придніпров’я віддзеркалився пошук художньо-естетичних орієнтирів нашого часу. Синтез художніх практик: композиторська, педагогічна та виконавська діяльність регіональних авторів зумовили системний підхід до вирішення творчих завдань та визначили іманентні риси фортепіанної музики придніпровських композиторів.


У підрозділі 3. 3. „Виконавець-інтерпретатор – завершальна ланка творчого процесу” визначається місце виконавства та виконавської інтерпретації в системі корпоративного поєднання творчих практик.


Якість особистого фактора, будь-то особистість композитора, педагога, виконавця, визначає місце національного мистецтва в загальному музично – історичному русі. Розглядаючи вплив професійного виконавства як активного художньо-музичного засобу на композиторську та педагогічну діяльність, ми підкреслюємо значущість місця фортепіанного виконавства в українській культурі.


Неоціненно велику роль в актуалізації перспектив розвитку фортепіанного виконавства на даному історичному етапі відіграють фортепіанні конкурси. Вони є показником дійсного стану розвитку творчої ефективності галузі.


Конкурси активізують  зростання виконавської майстерності, якісно збагачують концертне життя, пробуджують наукову думку, що узагальнює педагогічний та виконавський досвід, висвітлюють новаторство творчих досягнень композиторів, екстраполюють данні явища на українське музикознавство. Це все – свідоцтво тісного взаємозв’язку, взаємопроникнення української та світової музичної культури.


У сучасній фортепіанній музиці композиторів Придніпров’я поєднані глибоке фахове знання композиції та пошук нової музичної мови. Виконавська інтерпретація такої музики здатна  відіграти важливу роль у становленні та закріпленні різноманітних моделей і форм руху музичного твору. Вона як остання ланка творчого процесу може бути своєрідним джерелом для композиторської та педагогічної діяльності.


 


Закономірно, що синтез методів творчої діяльності у сучасному музичному житті формує взаємодіючі структури, народжує нові засоби спілкування зі слухацькою аудиторією, логічно обумовлює нові умови спілкування в регіональній музичній системі композиторської творчості, педагогічної діяльності та професійного виконавства.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины