СТРУКТУРИРОВАНИЕ И ФОРМАЛИЗАЦИЯ ДАННЫХ НАУЧНОГО ОПИСАНИЯ ОБЪЕКТА ХУДОЖЕСТВЕННОЙ КУЛЬТУРЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.


Название:
СТРУКТУРИРОВАНИЕ И ФОРМАЛИЗАЦИЯ ДАННЫХ НАУЧНОГО ОПИСАНИЯ ОБЪЕКТА ХУДОЖЕСТВЕННОЙ КУЛЬТУРЫ
Альтернативное Название: Структуризація І ФОРМАЛІЗАЦІЯ ДАНИХ НАУКОВОГО ОПИСУ ОБ\'ЄКТА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Зміст роботи


У Вступі сформульовані основні засади підходу до проблеми, основні завдання роботи; надається загальна характеристика вико­ристаної літератури. Якщо підходити до художнього твору з вимогами системного аналізу, то слід зазначити, що саме музейний опис відрізняється двома характерними рисами, що дозволяють обрати його за основу наукового опису об'єкту культури в будь-якому середовищі, а саме - універсальністю та об’єктивністю інформаційних даних.


 


 


      РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ПАСПОРТИЗАЦІЯ ТВОРУ МИСТЕЦТВА У СВІТЛІ    ІСТОРІЇ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ ТА ЗБИРАЛЬНИЦТВА


     1.Постановка проблеми.  Основні напрями і методи роботи з переводу музейної інформації на машинні носії обґрунтував Р.Чін­холл ще в середині 70-х років в своїй монографії "Музейна каталогізація та ЕОМ", яка містить багато положень, що до сьогодні зберегли актуальність. Особливо важливим для нас є категоричний висновок автора, який проголошує: "Неможливо скласти таку систе­му опису, яка була б придатною, обов'язковою та бажаною для опи­су всіх музейних колекцій."


Характерно, що пік в цьому питанні публікацій (у журналах “Museum”, “Советский музей”) припадає на 1987-1989 рр, а далі настає  майже повне мовчання. Головне, що можна з цього вивести - досі не поталанило досягти достатнього взаєморозуміння між користувачем (музейним працівником) та програмістом, що веде до нечіткості у постановці завдання, а від того й до відсутності практичного ефекту. "Найсерйознішою проблемою досі було отриман­ня знань від спеціаліста в формі, придатний для маніпулювання на обчислювальній машині" - пише дослідникі експертних систем.


З усього сказаного можна зробити висновок, що головна причина більш ніж скромних успіхів в означеній галузі - недосконала структура інформаційної бази.


     У зв'язку з цим слід торкнутися ще одного питання - питання уніфікації паспорта і створення при різнобічному вивченні предмета, у другому - естетичний його вплив і стабільність такого впливу на різні категорії глядача, у третьому ж - не сам власне предмет, а факт його спіткання з цікавими для нас особами або подіями. єдиної державної мережі. У стислому вигляді авторська концепція формулюється так: від бази даних - до локальної мережі, від локальної мережі - до єдиної інформаційної структури.


     2.Історія опису творів мистецтва.  Якщо виходити з  того,  що музей являє собою передусім науковий заклад, то саме паспортиза­ція предметів, які складають його збірку, є первинним і головним завданням наукової роботи музею як сховища автентичних, тобто - вартих довіри, пам'яток.


Способи опису мистецького твору складалися століттями і зале­жали від того, яку мету переслідував автор такого опису. В ко­роткому історичному нарисі форм опису мистецьких творів автор не ставить завдання дати повну картину цього процесу; доцільність такого екскурсу продиктована перш за все необхідністю нагадати про міцну багатовікову традицію, що існує у цьому роді діяльнос­ті.


              


  РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ТЕОРІЯ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ   АВТОМАТИЗАЦІЇ


       1.Класифікація музейних збірок.  Критерієм  при  класифікації музеїв автор пропонує обрати предметний зміст його колекцій.


Склад і зміст фондових колекцій у першу чергу визначається переважним у даному музеї підходом до експонату, характером ін­тересу до нього. Таких підходів можна виділити всього три:


- функціональний (або "функціонально-інформативний")


- естетичний (або "емоційний")


- меморіальний (або "ритуальний").


У першому випадку музейних працівників цікавить та інформа­ція, яку можна отримати. Попри всю філософську неоднозначність цього питання, у прак­тичному бутті, виходячи з цього, можна відокремити три основні види музеїв:


- проблемно-галузеві;


- художні;


- меморіальні.


Цей розподіл дає нам можливість міркувати, що і за складом збірки, і за підбором експонатів ці три види, взаємно впливаючи й перетинаючись у практиці, породжують такі три типи:


- музеї універсальні;


- музеї спеціальні;


- музеї синкретичні.


Така схема в нашому випадку охоплює практично всі профілі збірок (і навіть виходить за межі власне музейних колекцій), а до того ж саме така схема дозволяє майже безпомилково визначити форми й методи автоматизації обліку, придатні для конкретної збірки.


Універсальний музей - це музей, що має в своїй збірці найріз­номанітніші, часто неочікувані, предмети, причому в далеко не­рівномірній пропорції. Під цей тип підпадають меморіальні, а та­кож більшість предметних (Музей революції, Музей гетьманства, Музей Полтавської битви) та галузевих (Музей медицини, Музей літератури, Музей книги та друкарства, т. ін.) музеїв. Зрозуміло, схема опису експонату (паспорт) у таких музеях має бути уніфіко­ваною для усіх видів пам'яток.


Спеціальні музеї - це музеї, що збирають виключно однорідні експонати. До таких належать, наприклад, художні (в усіх їх різ­новидах), археологічні, природничо-наукові (палеонтологічні, зо­ологічні, геологічні) та ін. У цьому випадку схема опису потре­бує кожного разу особливого вирішення для кожного профілю (а можливо - і для окремих колекцій), оскільки саме специфічні ха­рактеристики являють собою особливий науковий інтерес і потре­бують поглибленої формалізації.


Нарешті, синкретичний музей - це великомасштабна збірка (наприклад - історичні, краєзнавчі та ін. комплекси), куди входять досить значні колекції експонатів певного роду (живопис, природ­ничі пам'ятки, книги, т. ін.) поряд з масивом різнорідних предме­тів. У такому музеї окремі колекції частіше вивчаються спеціа­лістами певного профілю, створюють "музей в музеї, а тому ціл­ком можливо, а іноді й необхідно сполучати застосування як універсальної, так і спеціальних схем опису.


2.Систематизація даних за характером та розрядами. Іншим важ­ливим для нашої теми теоретичним питанням залишається системати­зація різнорідних інформаційних даних, що супроводжують експонат у музеї. За своїм характером ця інформація може бути:


- безпосередньою та опосередкованою (тобто - отриманою безпо­середньо з предмету або - з потойбічних джерел);


- прямою та побічною (тобто – тою, що має  відношення власне до предмета /наприклад - автор/ або до іншого, пов'язаного з ним об'єкту /дати життя автора/);


- вірогідною та невірогідною;


- коректною та некоректною;


- об'єктивною та суб'єктивною.


 








×èíõîëë Ð. Ìóçåéíàÿ êàòàëîãèçàöèÿ è ÝÂÌ. – Ì.: Ìûñëü, 1983. – Ñ.72.




Ýíäð&tho ; Àëåêñ. Èñêóññòâåííûé èíòåëëåêò. -  Ì.,1985. -  Ñ.15.


 



 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины