Змішані договори в цивільному праві України

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Тенденція до підвищення ролі договору в сучасних умовах пов‘язана з корінним реформуванням економічної системи країни. Ключове значення для такого реформування мало визнання приватної власності і поступовий зріст її значення в ринковій економіці, звуження до необхідних меж державного регулювання господарських відносин, встановлення свободи вибору контрагентів тощо.

Новий Цивільний кодекс України визнав підвищену роль договору. Це знайшло своє формальне відображення в тому, що тільки у Книзі п’ятій із загальної кількості 710 статей, що регулюють окремі види зобов’язань, 508 присвячено окремим видам договорів. Лише одне це приблизно в два з половиною рази переважає кількість спеціальних “договірних” статей у Цивільному кодексі УРСР 1963 р.

Цивільний кодекс закріпив цілком нові для вітчизняного законодавства договірні конструкції. Тепер контрагентам не потрібно займатися винахідництвом, щоб, наприклад, оформити договір транспортної експедиції чи комерційної концесії, контракт на управління майном чи договір ренти – можливість укладення відповідних договорів безпосередньо передбачена в кодексі. Крім того, у Цивільному і Господарському кодексах розширено й перелік уже відомих договорів. Одним із найсуттєвіших нововведень стало пряме закріплення можливості укладати змішані договори. За таких обставин надзвичайно актуальною стає проблема аналізу норм нового цивільного законодавства, сутності правовідносин, що виникають при укладенні названих договорів. Згадані новели цивільного законодавства зумовили підвищення інтересу до проблем договірного права, що останнім часом стали предметом численних наукових досліджень (О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць, М.В. Сібільов та ін.).

Окремі питання договірного права були розглянуті в останніх дисертаційних дослідженнях, присвячених, зокрема, відкриттю та обслуговуванню банківських рахунків (І.М. Жуков, 1998), управлінню чужим майном (М.М. Слюсаревський, 1999), ліцензійним договорам (В.М. Крижна, 1999), господарським договорам (О.А. Беляневич, 1999), консигнації (В.А. Васильєва, 2000), факторингу (Я.О. Чапічадзе, 2000), договорам оренди транспортних засобів (Е.В. Вакулович, 2002), договорам франчайзингу (Г.В. Цірат, 2003), цивільно-правовому договору як підставі виникнення права власності юридичної особи (І.Р. Калаур, 2004), договорам комісії і агентським договорам (Р.В. Колосов, 2004), ризиковим (алеаторним) договорам (І.С. Тімуш, 2004). Проте їх дослідження торкалися переважно окремих видів договорів. Як один з проявів свободи договору, змішані договори згадуються в дисертаційному дослідженні А.В. Луць (“Свобода договору в цивільному праві України”, 2001). Однак більшість питань, пов’язаних із правовим регулюванням, юридичною природою та використанням змішаних договорів, залишаються поза увагою науковців.

Таким чином, відсутність комплексних досліджень із порушених у роботі проблем обумовлюють актуальність та необхідність дисертаційної роботи. Зважаючи на вищесказане, у цьому дисертаційному дослідженні значну увагу приділено розробці загальнотеоретичних проблем змішаних договорів, аналізу практики їх використання, а також обґрунтуванню на основі цього пропозицій щодо удосконалення вітчизняного законодавства в галузі регулювання змішаних договорів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить у науково-дослідну проблематику кафедри спеціальних юридичних дисциплін Національного університету “Острозька академія” (протокол № 6 від 22 січня 2004 р.), та затверджена вченою радою Національного університету “Острозька академія” (протокол № 7  від 26 лютого 2004 р.)