Самоврядування вірменської громади у місті Львові (XIV – XVIII ст.)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. В умовах утвердження української державності зростає роль наукових досліджень історії держави і права України, що дозволяє поглибити вітчизняні історико-правові знання. З огляду на це залишаються актуальними дослідження інститутів самоврядування вірменської громади міста Львова у XIV-XVIII ст.

У вітчизняній, зарубіжній історичній та історико-правовій літературі аналізувалися деякі питання становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади у місті Львові в XIV-XVIII ст. у працях вчених О. Бальцера, Ф. Бішофа, Я. Дашкевича, В. Григоряна. Окремі історико-правові аспекти даної проблеми висвітлені у статтях сучасних істориків права: В. Кульчицького, М. Кобилецького, А. Кольбенка, І. Бойка. Проте значна частина питань щодо становлення і функціонування інститутів самоврядування вірменської громади на території міста Львова у XIV-XVIII ст. залишається недослідженою. Це й обумовлює актуальність теми, за якою виконана дисертація.

У досліджуваний період територія міста Львова входила до складу Руського воєводства Польської держави. Це, безперечно, впливало на самоврядування національних громад, що проживали у місті. Так, акти польських королів у багатьох випадках покращували становище львівських вірмен, але й нерідко суттєвого його погіршували в частині обмеження їхніх прав у здійсненні вірменського самоврядування.

Незважаючи на перебіг політичних подій у державі, вірменська громада всіляко намагалася затвердити і зміцнити свій правовий статус, подаючи прохання (заяви) та скарги до польських королів, унаслідок чого в багатьох випадках приймалися позитивні для вірмен рішення, а польські королі видавали сприятливі для них привілеї. Так, з 1519 р. привілеєм польського короля Сигізмунда І був затверджений складений вірменами правовий кодекс, що отримав назву - Вірменський статут, який в основному містив норми матеріального права.

Важливе місце серед проблем, які вимагають дослідження історико-правових інститутів діяльності вірменської громади, посідає питання самоврядування вірменської громади у місті Львові у XIV-XVIII ст. У межах поняття «самоврядування вірменської громади» розглядаються такі елементи, як роль і призначення інститутів самоврядування у здійсненні судочинства, їхня компетенція, взаємозв’язки з міською владою, а також здійснення самоврядування всередині самої вірменської громади.

Дослідження історії державно-правових інститутів міста Львова, формування у ньому вірменської громади, утвердження її правового статусу має важливе значення для розвитку вітчизняної історико-правової науки та для сучасної вірменської громади Львова.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми «Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних і правових вчень та зарубіжної історії», яка досліджується на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського національного університету ім. Івана Франка згідно з наказом ректора ЛНУ Н-239 від 28.03.2003.