ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ В КРИМУ НАПРИКІНЦІ 1918 – В 1920 рр.: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасне конституційне визначення правового статусу Автономної Республіки Крим у складі унітарної Української держави остаточно не вирішило всіх проблем правової природи автономії. Залишається, зокрема, відкритим питання, наскільки наша держава з наявністю адміністративно-територіальної автономії відповідає міжнародним правовим стандартам і загальнонаціональним потребам, і як ця автономія співвідноситься з перспективами розвитку Української держави та забезпечує її конституційну цілісність.

Для вирішення цього питання важливим є вивчення і використання досвіду українського державотворення минулих поколінь, зокрема, державно-правових процесів, що здійснювалися в Криму в 1918 – 1920 рр. Йдеться насамперед про систему організації державної влади та нормативно-правової діяльності Крайового уряду С. Крима, Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії в Криму (далі ЗСПР), а також про діяльність органів місцевого самоврядування в умовах громадянської війни.

Про актуальність вивчення тенденцій і особливостей державного будівництва періоду громадянської війни в Криму свідчать і взаємозаперечні оцінки подій кінця 1918 – 1920 рр., наявні у вітчизняній і зарубіжній історіографії.

Крім того, дослідження цієї теми набуває актуальності у зв’язку з розбудовою громадянського суспільства, яке має враховувати інтереси всього соціального спектру, а це у свою чергу висуває потребу історико-правового дослідження досвіду державного будівництва різних політичних сил у Криму та перших засад громадянського суспільства, що політично самореалізувалися через органи місцевого самоврядування в 1918 – 1920 рр.

Наукове вивчення процесів державного будівництва того періоду дасть можливість розв’язати чимало дискусійних питань, у тому числі про мету й завдання Крайового уряду С. Крима, Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії, характер їх автономії, використати цей досвід для вдосконалення правової системи України, політичних та економічних відносин державного центру й Автономної Республіки Крим, реформування сучасного механізму держави як організаційної основи унітарного устрою України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає завданням цільової комплексної програми НАН України №0186.0.070872 “Актуальні проблеми історії Українського національного державотворення”. Вона узгоджується з плановою науковою темою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського “Вивчення етнокультурних проблем депортованих народів і малих етнокультурних спільнот у Криму” (№0197V000422), одним із учасників розробки якої є дисертант, і виконана за планом наукових досліджень кафедри історико-правових дисциплін та основ правознавства цього навчального закладу на період 2002-2005 рр.