Стельникович, Сергій Володимирович. Нацистський окупаційний режим на території Житомирсько-Вінницького регіону і місцеве населення: паралелі існування й боротьби (1941–1944 рр.)

Краткое содержание

У вступі здійснено загальну постановку проблеми, обґрунтовано
актуальність теми дисертаційної роботи, окреслено її зв’язок з науковими
програмами, планами та темами, визначено мету й завдання наукового пошуку,
його об’єкт, предмет, хронологічні рамки, географічні межі, вказано на наукову
новизну, теоретичне і практичне значення дисертації, подано відомості про
апробацію та публікацію результатів дисертаційного дослідження.
У першому розділі «Історіографія, джерельна основа та методологія
дослідження» проаналізовано стан наукової розробки проблеми,
7
охарактеризовано наявну джерельну базу й окреслено теоретико-методологічну
основу дослідження.
Загалом історіографія проблеми тематично поділяється на кілька груп:
радянська, українська еміграційна (діаспорна), сучасна українська, зарубіжна.
У радянській історичній науці вивчення подій Другої світової війни (у
даному випадку – Великої Вітчизняної війни) розпочалося уже в період війни та
зводилося до констатації злочинних дій гітлерівців на окупованій території
України, наголошувалося на діяльності комуністичного руху опору. У післявоєнні
роки започаткувалося вивчення історії Житомирської та Вінницької областей
1941–1944 рр. Окрім загальноукраїнських досліджень, у яких відповідна
проблематика аналізувалася контекстуально, було заявлено про окремі наукові
тематичні розробки на рівні областей. Серед перших у рамках написання
кандидатських дисертацій проводилися дослідження секретаря Житомирського
обкому КП(б)У О. Стрельцова «Житомирщина під час німецько-фашистської
окупації (VII.1941 р. – ХІІ.1943 р.)»1 та викладача Вінницького педагогічного
інституту Я. Розенфельда «Партизанський рух у Вінницькій області в роки
Вітчизняної війни»2.
Значний вклад у вивчення проблематики Другої світової війни відбувся від
другої половини 1950-х (що започаткувала «відлига») до середини 1980-х років.
Домінуючими, закріпленими у численних наукових публікаціях, темами стали
діяльність радянського партизанського руху і підпілля, комсомолу,
основоположна «керівна роль» компартії у всезагальній боротьбі з ворогом,
єдність «радянського народу», фронту і тилу, злочинні дії гітлерівців, самовіддача
народу при відбудові зруйновано господарсько-економічного життя. Незважаючи
на партійний і класовий підхід, радянська історіографія цього періоду має
важливе фактологічне значення для реконструкції подій Другої світової війни в
Україні загалом та на рівні окремих областей, зокрема й Житомирщини та
Вінниччини. Серед характерних радянських досліджень другої половини 50-х –
середини 80-х років ХХ ст. є роботи, які опублікували В. Андріанов, В. Бистров,
Л. Бичков, З. Богатир, М. Гутін, І. Демʼянчук, І. Жученко, В. Клоков, М. Коваль,
І. Кулик, В. Кучер, Т. Першина, П. Савчук, І. Слинько та інші; колективні
узагальнюючі праці. Історико-партійна тематика при розгляді подій Великої
Вітчизняної війни була закріплена у виданнях з історії комуністичного руху й
комсомолу як безпосередньо періоду війни, так і загалом.
Окремі наукові роботи цього часу авторства М. Бабія, Л. Будьонної,
Г. Денисенка, І. Павлова, Д. Романова, І. Хирного та інших здебільшого
стосуються діяльності комуністичного руху опору та деяких проявів нацистського
окупаційного режиму на Житомирщині3 і Вінниччині4. На регіональному рівні
1 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВО
України), ф. 4620, оп. 3, спр. 264, арк. 1–135.
2 ЦДАВО України, ф. 4620, оп. 4, спр. 52, арк. 1.
3 Военные грозы над Полесьем : Житомирщина в годы Великой Отечественной войны /
[Д. Ф. Романов, И. А. Павлов, И. В. Хирный и др.]. – К., 1985. – 229 с.; Денисенко Г. І. З історії
народної боротьби проти фашистських окупантів на Житомирщині / Г. І. Денисенко //
Український історичний журнал. – 1975. – № 11. – С. 67–74.
8
важливими є томи Вінницької і Житомирської областей «Історії міст і сіл
Української РСР», які з’явилися у 1972 р. та 1973 р. відповідно. Історія
комуністичного та комсомольського руху обох областей відображена у роботах
М. Бабія, Л. Будьонної, Г. Булкіна, О. Іващенко, В. Матящука, П. Москвіна та
інших5.
Суспільно-політичні процеси другої половини 80-х років ХХ ст. призвели
до деякої переоцінки попередніх здобутків радянської історіографії, подальшої
розробки існуючих та започаткування нових напрямків досліджень. Значна
кількість публікацій другої половини 1980-х років не виходила за межі
«класичних» концептуальних та методологічних підходів комуністичної
історичної науки.
Українська еміграційна (західна) історіографія Другої світової війни в
основному стосується діяльності самостійницького руху на окупованій території
України загалом або у межах деяких історико-етнографічних регіонів. При цьому
становище національного руху опору на Житомирщині й Вінниччині
розглядалося принагідно при аналізі діяльності ОУН(Б), ОУН(М), бульбівської
Поліської Січі, бандерівської УПА, батальйону «Нахтігаль» у ширшому
географічному контексті в роботах М. Кальби, В. Косика, П. Мірчука,
О. Пісецької, Г. Полікарпенка, Л. Шанковського та інших.
Значні досягнення у дослідженні становища Житомирської і Вінницької
областей періоду нацистської окупації 1941–1944 рр. відбулися в сучасній
українській історіографії, яку можна поділити на кілька умовних груп:
дослідження, у яких характеризуються окупаційні органи влади; прояви
національної політики гітлерівських окупантів; господарсько-колоніальна
політика нацистів та повсякдення місцевого населення; рух опору; соціокультурні
процеси та пропаганда на території Житомирсько-Вінницького регіону; роботи з
історії підприємств, установ, населених пунктів, районів, областей; загальні
дослідження українських вчених; історіографічні інтернет-ресурси.
Аналізу процесів формування та основних напрямків діяльності
окупаційних органів влади в генеральному окрузі «Житомир» присвячені
4 Бабій М. Л. Партизанськими стежками Вінниччини / М. Л. Бабій, В. І. Кравчук. – Одеса,
1975. – 42 с.; Будьонна Л. Г. М. С. Корнійчук – секретар Вінницького підпільного обкому
партії / Л. Г. Будьонна // Тези доповідей другої Вінницької обласної історико-краєзнавчої
конференції, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній
війні. – Вінниця, 1984. – С. 42–43.
5 Бабій М. Л. Комуністична партія – натхненник і організатор боротьби трудящих Поділля
проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни (червень 1941 –
березень 1944 рр.) : дис. … канд. іст. наук / М. Л. Бабій. – К., 1967. – 284 с.; Буденная Л. Г.
Комсомол в подпольной партизанской борьбе против немецко-фашистских захватчиков. Июнь
1941–1944 гг. (На материалах Винницкой, Житомирской и Хмельницкой обл.) : дис. … канд.
ист. наук. / Л. Г. Буденная. – К., 1969. – 263 с.; Іващенко О. М. Нариси історії Житомирської
обласної комсомольської організації / О. М. Іващенко. – К., 1986. – 264 с.; Нариси історії
Житомирської обласної партійної організації / Г. П. Булкін, О. М. Іващенко, В. О. Матящук,
П. П. Москвін. – К., 1980. – 318 с.
9
дослідження В. Власенко6. Деякі аспекти організації допоміжної адміністрації в
регіоні проаналізовані в роботах інших учених, які, зокрема, розглядають органи
влади Вінниччини та Житомирщини періоду Другої світової війни як додаткову
проблематику.
Наукові дослідження гітлерівської національної політики в генеральному
окрузі «Житомир» – це здебільшого праці, присвячені знищенню єврейського
населення, що, однак, характеризується не загалом у межах округу, а на
територіях Житомирської і Вінницької областей окремо. Серед відповідних робіт
особливо вирізняються дослідження Ф. Винокурової7. Розгляд ліквідації
місцевого українського населення та радянських військовополонених часто
зводиться до актуалізації післявоєнної статистики знищених нацистами цивільних
та полонених червоноармійців. Останнім часом увагу вітчизняних учених
привертають колонізаційні проекти окупантів.
Серед робіт, у яких відображені господарсько-колоніальна політика
нацистів, першочергово насильницька мобілізація «трудових ресурсів» до Райху з
території Поділля, у тому числі з Вінниччини, форми опору населення
гітлерівській мобілізації, репатріація примусових робітників, ставлення до них
радянської влади, соціальна реабілітація тощо та повсякдення місцевого
населення, особливу увагу привертають напрацювання С. Гальчака8. Особливості
гітлерівського окупаційного режиму на Поділлі, зокрема в економічній та
соціальній сферах, розглядаються у роботах А. Петрової9. Частково господарсько-
колоніальна політика нацистів та повсякдення населення Вінниччини й
Житомирщини розглядаються у наукових статтях інших учених.
У роки незалежності України значні досягнення відбулися у дослідженні
національного руху опору. Проблематику національного руху на Житомирщині
однією із перших підняла В. Жилюк10, а згодом – І. Ковальчук11. Окремий
комплекс робіт, зокрема В. Дзьобака, А. Кентія, В. Сергійчука та
С. Стельниковича, стосується діяльності Поліської Січі Т. Бульби-Боровця (як і
6 Власенко В. В. Створення та діяльність органів місцевого управління в генеральному окрузі
«Житомир» у роки німецької окупації (1941–1944 рр.) : дис. … канд. іст. наук : спец. 07.00.01
«Історія України» / В. В. Власенко. – К., 2013. – 208 с.
7 Винокурова Ф. А. Фонди Державного архіву Вінницької області як джерело з історії долі
євреїв під час німецько-румунської окупації 1941–1944 рр. : автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні
дисципліни» / Ф. А. Винокурова. – К., 2003. – 20 с.
8 Гальчак С. Д. Визволення Вінниччини від нацистських загарбників (20 грудня 1943 р. – 28
березня 1944 р.) / С. Д. Гальчак. – [2-ге вид., доп., переробл.]. – Вінниця, 2005. – 416 с.;
Гальчак С. Д. На узбіччі суспільства : доля українських «остарбайтерів» (Поділля, 1942–
2007 рр.) / С. Д. Гальчак. – Вінниця, 2009. – 768 с.
9 Петрова А. І. Особливості окупаційного режиму на Поділлі (1941–1944 рр.) : дис. … канд. іст.
наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / А. І. Петрова. – К., 2011. – 261 с.
10 Жилюк В. М. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині у 1941–1955 рр. : [монографія] /
В. М. Жилюк. – Рівне, 2008. – 308 с.
11 Ковальчук І. В. Політично-військові і соціально-економічні складові діяльності ОУН та УПА
на території Житомирської і західних районів Київської областей (військова округа
«Тютюнник») у 1941–1943 рр. : дис. … канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» /
І. В. Ковальчук. – К., 2012. – 286 с.
10
бульбівських УПА та УНРА)12. (Окрім вивчення діяльності Поліської Січі, деяких
аспектів функціонування ОУН[Б] та ОУН[М], у наших дослідженнях також
підняті питання формуванням окупаційних органів влади на території
Житомирсько-Вінницького регіону, охарактеризовано прояви національної,
господарсько-колоніальної політики гітлерівців, повсякденного життя місцевого
населення, здійснено спробу аналізу соціокультурних процесів та пропаганди в
генеральному окрузі «Житомир»). Вивчення національного руху опору
Вінниччини 1941–1944 рр. було започатковане доповідями та публікаціями
наукових розвідок у рамках роботи історико-краєзнавчих конференцій, які
щорічно проходять у Вінниці, конкретизовано в інших виданнях13.
На комуністичний партизансько-підпільний рух Житомирщини і
Вінниччини звернена увага як у, власне, регіональних, так і загальних тематичних
дослідженнях. Серед загальних робіт важливими є праці А. Кентія, В. Лозицького
та М. Слободянюка14.
В останні роки об’єктом пошуку українських істориків усе активніше
виступають соціокультурні процеси та пропаганда на окупованій території.
Значним внеском у вивчення соціокультурного життя Житомирсько-Вінницького
регіону є дослідження В. Гінди15. Інші автори, у першу чергу П. Григорчук,
Ю. Зінько, О. Салата, Л. Семенко, Д. Червінський вивчали офіційну періодику,
театральне життя, освітні процеси тощо на окупованій території Вінницької
області.