Заплатинська, Анна Богданівна. Технологія сенсорної інтеграції у корекційному вихованні дошкільників із дитячим церебральним паралічем

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Заплатинська, Анна Богданівна. Технологія сенсорної інтеграції у корекційному вихованні дошкільників із дитячим церебральним паралічем
Альтернативное Название: Заплатинская, Анна Богдановна. Технология сенсорной интеграции в коррекционном воспитании дошкольников с детским церебральным параличом
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методологічні та теоретичні засади й методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію та впровадження.
У першому розділі «Теоретичні основи сенсорної інтеграції у дітей дошкільного віку із церебральним паралічем» представлено результати аналізу загальної та спеціальної психолого-педагогічної, медичної та науково-методичної літератури з питань організації корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми із церебральним паралічем.
Аналіз досліджень засвідчив, що визначене питання є актуальним предметом вивчення психології, педагогіки, нейрофізіології та медицини. Опрацювання понятійно-категоріального апарату із зазначеної проблеми, яка набула міжгалузевого значення, показав, що, незважаючи на широке використання понять «сенсорна інтеграція» та «сенсорно-інтегративна терапія», «технологія», вони досі не мають загальноприйнятного трактування. У дослідженні використані наступні тлумачення: сенсорна інтеграція як здатність упорядковувати сигнали отримані від органів відчуття; сенсорно-інтегративна терапія як процес педагогічного впливу на формування здатності до сенсорної інтеграції; технологія - елемент структурної моделі реабілітаційного процесу як системи.
Аналіз медичної літератури показав, що в ній значна увага приділяється характеристиці рухових порушень (Л. Бадалян, В. Козявкін, Є. Лільїн, В. Мартинюк, К. Семенова) та особливостям сенсорного сприймання та відображення у дітей із церебральним паралічем (Л. Данілова, А. Добронравова, І. Мамайчук, Н. Смірнова), детально описані принципи, методи і зміст комплексного відновного лікування дітей із церебральним паралічем, основними компонентами якого є лікувальна
6
фізкультура, різні види масажу, медикаментозні засоби, ортопедична допомога, фізіотерапевтичні процедури, рефлексотерапія (Е. Адріан, Е. Дж. Айрес, Л. Бадалян, Л. Журба, В. Кожевнікова, В. Козявкін, Є. Лільїн, Н. Махмудова, К. Семенова, Е. Сологубов, О. Тімоніна та ін.).
Зокрема, встановлено, що несформованість вищих кіркових функцій та рухові порушення несприятливо впливають на хронологічне дозрівання психічної діяльності, що проявляється сенсорною дезінтегрованістю і призводить до різних ступенів порушень пізнавальної діяльності, виражених порушень схеми тіла, процесу мовлення, які проявляються недостатністю просторових і часових уявлень, конструктивного та побутового праксису, стереогнозу, оптичного гнозису, (М. Поппандова, О. Тітова). Дослідники вказують на нерівномірний, дизгармонійний характер недорозвинень психічних функцій в цілому (Р. Абрамович-Лехтман, Л. Данілова, М. Ейдінова, І. Левченко, І. Мамайчук, О. Мастюкова, Н. Озерецький, Л. Шипіцина, A. Benton, B. Bobath, K. Bobath, N. Botta, P. Botta, V. Cardwell, W. Cruickshank, Q. Raus, A. Remble).
Актуальним виступає питання щодо несформованості вищих кіркових функцій, що обумовлені порушеннями зору, слуху і м'язово-суглобового відчуття і призводять до сенсорної дезінтеграції, котра знижує якість сприймання в цілому, обмежує обсяг інформації і проявляється сенсорною депривацією, що ускладнює інтелектуальну діяльність (Г. Бєлова, О . Каліжнюк, І. Лєвченко, О. Мастюкова, Н. Сімонова, Т. Шамарін та ін.), а згодом негативно відображається на формуванні пізнавальних процесів (М. Іпполитова, Е. Кіріченко, С. Коноваленко, І. Левченко, V. Cardwell, W. Cruickshank, Q. Raus). Стан інтелекту дітей з церебральним паралічем також потребує детального вивчення, оскільки поряд з інтелектуальним недорозвиненням можемо спостерігати збережений інтелект у дітей з важкими руховими порушеннями (Н. Гамулецька, М. Гуревіч, Т. Добровольская, В. Кожевнікова, Д. Лаврова, Є. Сологубов, Е. Хейссерман, Н. Шабаліна, E. Speltz).
Запропоновані концептуальні ідеї стали методологічним підґрунтям нового напряму – системного підходу до розуміння психофізіологічних та нейрофізіологічних явищ сенсорної інтеграції, які є наріжним каменем у процесі, що в психолого-педагогічній літературі прийнято називати – сенсорний розвиток або сенсорне виховання (О. Граборов, О. Декролі, Ж. Демор, О. Запорожець, Я. А. Коменський, Г. Костюк, М. Лісіна, Б. Менель, М. Монтессорі, С. Русова, В. Сухомлинський, Ф. Фребель, К. Ушинський, Є. Тихеєва). Таким чином, аналіз сучасних наукових праць, які спрямовані на дослідження механізму сенсорно-інтегративної терапії та сенсорного виховання, дають змогу вбачати доцільність впровадження технології сенсорної інтеграції у корекційну діяльність дошкільних закладів, а саме: - сенсорно-інтегративна терапія дозволяє формувати різні способи сприймання подразників зовнішнього світу, отримувати відчуття та виражати емоції у соціально прийнятній манері (міміка, жест, пантоміма); - прискорює прогрес загального терапевтичного впливу та психолого-педагогічної корекції осіб із порушеннями психофізичного розвитку, оскільки
7
підсвідомі внутрішні переживання, негативні відчуття, конфлікти, легше виражати в процесі індивідуальної роботи під впливом різного виду стимулів; - допомагає формувати, уточнювати та закріплювати результати корекційно-виховної роботи, оскільки використані технології сенсорної стимуляції впливають на розвиток пізнавальної сфери. Зазначених питань сенсорної інтеграції торкалися вчені з різних галузей знань (фізіологи, неврологи, психологи), проте актуальним є вивчення цього явища в ортопедагогіці, корекційно-педагогічній роботі з дітьми дошкільного віку з церебральним паралічем.
У другому розділі «Рівні розвитку сенсорної інтеграції у дітей дошкільного віку із церебральним паралічем» представлено методику і висвітлено результати констатувального експерименту.
Теоретико-методологічний аналіз проблеми підтвердив, що коморбідність порушень у дошкільників із церебральним паралічем має складну нейропсихологічну структуру і потребує комплексного діяльнісного підходу до вивчення сенсорної інтеграції дитини у процесі предметно-практичної, ігрової та трудової діяльності, які забезпечують природне мультисенсорне середовище.
Метою проведення констатувального експерименту стало визначення особливостей та рівнів сформованості здатності до сенсорного інтегрування, виявлення типових порушень сенсорно-інтегрального розвитку.
На початковому етапі дослідження з дитиною проводилася бесіда, спостереження за нею під час різних видів діяльності, вивчались її індивідуальні особливості, контактність, адекватність поведінки.
Для виявлення та констатування здатності до сенсорно-інтегрального розвитку обрано нейропсихологічні методики, які адаптовані до фізичних можливостей дітей дошкільного віку із церебральним паралічем з урахуванням форми та ступеня ураження психофізичного розвитку й досвіду: зорово-просторова координація (комплексний тест М. Фростік); реципрокна координація (проби Озерецького); проби Поппельрейтера на предметний гнозис; динамічний праксис (аналіз невербального інтелекту); просторовий праксис (J.Kaluger,C.Kolson), тестування модальності – KQM; кінестетичний праксис (оральний та пальцевий) та ін., а також адаптовані авторські технології сенсорної інтеграції A. Jean Аyres, F. Lougho
.
У дослідженні брали участь 82 дитини дошкільного віку із церебральним паралічем (ЦП) міст Львова, Києва, Миколаєва, Запоріжжя, Кам’янець-Подільського та 86 дошкільників груп загального розвитку (ЗР) Львівського дошкільного навчального закладу «Барвінок».
Для вирішення визначеної мети розроблено критерії та показники рівнів сформованості сенсорної інтеграції з урахуванням етапів їх формування та здатності до сенсорного інтегрування, які умовно розподілено за функціональними блоками:
Блок 1 - сенсорні відчуття (базовий, ефективне засвоєння фізичного середовища, відчуття та реакції на подразники різної сили, тривалості, інтенсивності). Критерії: пропріоцепція; вестибулярний апарат; тактильний, зоровий, слуховий, нюховий, смаковий аналізатори.
Блок 2 – сенсорно-інтегральне сприймання (інтеграція отриманих сенсорних
8
відчуттів та їх перетворення в сприймання). Критерії: зорова, слухова, смакова, нюхова і тактильна перцепція; планування діяльності / моделювання активності; емоційна реакція на подразник.
Блок 3 – сенсорно-інтегральний розвиток (інтеграція сенсорного сприймання та рівень міжсистемної взаємодії). Критерії: вестибулярно-пропріоцептивна координація (ВПК); зорово-рухова координація (ЗРК); слухово-зорово-моторна координація (СЗМК); нюхо-смако-вестибулярно-тактильно-пропріоцептивна координація (НСВТП); спеціалізація обох півкуль мозку / координація обох частин тіла / цілеспрямована діяльність (СП/ЦД).
Блок 4 – сенсорне виховання у площині розвитку здатності до сенсорної інтеграції (результат здатності до сенсорного інтегрування). Критерії: фізичний розвиток; когнітивна діяльність; комунікація та мовлення; міжпівкульна взаємодія (латералізація); самоусвідомлення; самооцінка; самоконтроль.
Для вивчення сформованості сенсорної інтеграції нами обрано третій блок (сенсорно-інтегральний розвиток), оскільки він найбільш повно відображає сформовану координаційну діяльність, притаманну дошкільникам. На основі обґрунтованих критеріїв дослідження оцінки й адаптованих діагностичних процедур визначено чотири рівні оцінки сформованості сенсорно-інтегрального розвитку з урахуванням критеріїв та показників: Високий рівень – дитина володіє в обсязі вікової норми знаннями, уміннями, навичками (ЗУН) та використовує їх у процесі діяльності; діє активно, самостійно, бере участь в рухливих іграх, переміщується в просторі; враховує власну безпеку; цікавиться об’єктами оточення; сформовані навички самообслуговування; виконує всі або більшість запропонованих завдань, пояснює їх хід; творчо застосовує отримані знання в практичній діяльності; завершує розпочату діяльність; орієнтується в просторі відносно себе; співпрацює з дорослим, емоційно стабільна (позитивне ставлення до подразників, сприймає та реагує на пропозиції, зауваження). Достатній рівень – дитина володіє ЗУН, використовує досвід під час виконання завдань; виявляє впевненість; приймає допомогу дорослих (однолітків); виконує більшість із запропонованих завдань, може пояснити хід дій, пояснює свій вибір; самостійно переміщується; володіє навичками самообслуговування; здатна приймати допомогу; співпрацює з дорослим, емоційно стабільна (якщо подразник новий, враховуємо швидкість адаптації та вироблення реакції на нього, а також тривалість виконання, кількість завдань і потребу супроводу). Середній рівень — дитина має досвід, але не використовує його у практичній діяльності та в новій ситуації; не завжди сприймає та використовує допомогу дорослого, найчастіше виконує завдання за конкретною вказівкою з допомогою дорослого, механічно відтворює після декількох повторень; часто емоційно нестабільна (негативні реакції на подразники, особливо важко переносить нові подразники, пропозиції зробити нове завдання; порушена чутливість, спостерігаються особливості прийому їжі). Низький рівень — дитина не володіє ЗУН, не має досвіду рухової, практичної діяльності; не реагує на запропоновані завдання, відмовляється від їх виконання, не сприймає та не використовує допомогу дорослого; емоційно нестабільна (характерні гіпер- або гіпочутливість, повільно адаптується до нових подразників; негативні реакції на будь-які нові чи
9
інтерпретовані подразники, їх ігнорування; визначається тривалість виконання завдання та необхідність механічного супроводу, реакцію на допомогу).
Враховуючи дані, отримані в результаті вивчення сформованості сенсорно-інтегрального розвитку дітей дошкільного віку, встановлено, що дітей з церебральним паралічем із високим рівнем сформованості сенсорно-інтегрального розвитку не виявлено, лише 11,16 % дітей із церебральним паралічем показали достатній рівень, 26,94 % – середній рівень. У 61,9 % дітей з церебральним паралічем виявлено низький рівень сформованості сенсорно-інтегрального розвитку. У дітей загального розвитку виявлені такі показники стану сформованості сенсорно-інтегрального розвитку, а саме: високий рівень – у 36,41% дітей, достатній рівень – у 53,75 %, а середній рівень – у 9,84 % досліджуваних дітей. Серед дітей групи загального розвитку низького рівня сформованості сенсорно-інтегрального розвитку не виявлено.
Результати нашого дослідження співпадають з чинними характеристиками порушень, що зустрічаємо у дітей дошкільного віку з церебральним паралічем. Отримані дані щодо сформованості сенсорно-інтегрального розвитку вказують на значне недорозвинення базових блоків сенсорної інтеграції, що можемо пояснити впливом несприятливих біологічних та соціальних факторів на розвиток центральної нервової системи, що посилюється під час розвитку дитини в онтогенезі (несприятливі умови соціального середовища, тривала госпіталізація, обмеження комунікативних зв’язків та інше) які згодом негативно впливатимуть на здатність дитини до соціалізації та навчання.
Зокрема, під час експерименту виявлено такі особливості сенсорно-інтегрального розвитку у дошкільників із церебральним паралічем: несформованість функції моторики проявляється перебиранням в руках чи розкидуванням предметів, безцільністю рухів, нездатністю врахувати безпеку ситуації, труднощами взаємодії з живими та неживими об’єктами (ламають, не можуть втримати в руках і ін.); труднощі у визначенні джерел звучання, негативні реакції на звуки чи повне їх ігнорування; значні труднощі у харчуванні: відсутні кусання, жування, ковтання (діти їдять їжу, консистенція якої не відповідає віку; не розрізняють смаків, запахів продуктів); відмічаються труднощі у мотивації до виконання діяльності (пов’язано з ступенем зниження інтелекту); контактність дитини залежить від психосоматичного стану та глибини психічного порушення, загального фону настрою; специфічні порушення емоційної сфери характеризуються афективною нестабільністю, що проявляється страхами, підвищеною тривожністю; нестійкістю настрою, бурхливими емоційними реакціями на зауваження чи подразник; підвищена втомлюваність проявляється сповільненням ритму виконання завдань, частих помилках.
Отримані дані показали значну різницю в рівнях сформованості сенсорно-інтегрального розвитку у дошкільників із церебральним паралічем та їх однолітків із загальним розвитком, що вимагає побудови нових підходів до організації та структурування процесу формування навичок сенсорного інтегрування за допомогою інноваційних технологій у дітей зазначених категорій.
10
Зазначене вище зумовило необхідність обґрунтування та розробки технології сенсорної інтеграції.
У третьому розділі «Технологія коригування психофізичного розвитку у дітей дошкільного віку із церебральним паралічем за допомогою сенсорно-інтегративної терапії» представлено експериментальну корекційно-реабілітаційну технологію сенсорної інтеграції у дітей дошкільного віку з церебральним паралічем для комплексного впливу на формування психосоціального розвитку та доведено її ефективність. Метою формувального етапу експерименту було обґрунтувати корекційно-реабілітаційну технологію сенсорної інтеграції для дошкільників з церебральним паралічем засобами сенсорно-інтегративної терапії. У розробці технології враховувалися індивідуальні порушення в діяльності ЦНС, що викликають труднощі в дошкільників з церебральним паралічем у засвоєнні навчальних програм, набутті соціального досвіду, і проявляються нездатністю самостійно сформувати навички життєдіяльності та спілкування з однолітками, негативно впливають на емоційний стан, самооцінку, формування особистісних рис тощо.
Було розроблено такі шляхи впровадження технології сенсорної інтеграції в систему закладів:
– проведення семінарів-тренінгів для колективу закладу, щоб роз’яснити вплив сенсорної інтеграції на розвиток дітей і формування у них компетентного підходу до реалізації завдань у повсякденній життєдіяльності;
– посилення консультативної роботи з батьками щодо змісту, форм, засобів впровадження сенсорної інтеграції в домашніх умовах;
– підтримка впливу міжпредметної взаємодії у процесі реалізації корекційно-реабілітаційних заходів, передбачених індивідуальною програмою розвитку.
В експериментальному дослідженні взяли участь дошкільники з церебральним паралічем (82 особи): 42 дитини в експериментальній групі (ЕГ) та 40 дітей у контрольній групі (КГ).
Критеріями та показниками формування здатності до сенсорного інтегрування у дошкільників з церебральним паралічем виступив описаний вище третій блок (сенсорно-інтегральний розвиток). Під час укладання програми сенсорно-інтегративної терапії з метою індивідуалізації роботи, в окремих випадках, виписувалися завдання для стимулювання першого і другого блоків, щоб скорегувати розвиток складових системи сенсорного інтегрування.
Для впровадження технології сенсорного інтегрування застосовувались традиційні (слово, пояснення) та інноваційні (інтерактивні із застосування мтехнічних засобів) методи, які реалізувались за допомогою прийомів сенсорного інтегрування: осмислення отриманого досвіду, відповідні реакції на силу та тривалість подразника; відпрацювання адекватного ставлення до входження фахівця в зону комфорту дитини; стимулювання доцільної реакції відповіді і усвідомленої поведінки в соціальному середовищі.
Реалізація сенсорно-інтегративної терапії забезпечується дотриманням принципів: суб’єктності; партнерства в терапевтичних стосунках; комплексного підходу у застосуванні лікувальних, профілактичних, розвивальних, корекційних,
11
виховних та навчальних елементів; опори на предметно-чуттєвий характер впливу; активності; інтегративності; системності; орієнтації на саморозвиток, опори на компенсаторні ресурси дошкільника з паралельним використанням зовнішніх ресурсів; визнання регресивних психологічних реакцій з урахуванням індивідуального підходу; постійного зворотного зв’язку. Заняття з сенсорно-інтегративної терапії (СІТ) проводилися в різних типах сенсорних кімнат (темній, світлій, сенсомоторного розвитку) з урахуванням мети, засобів та складності порушення у дитини, тому передбачалися як групова (2-4 дитини, що пов’язано з площею середовища та обладнанням кімнати) та й індивідуальна форми. Тривалість добиралася індивідуально і визначалася поведінкою дитини в кімнаті. У мультисенсорному середовищі світлої кімнати та кімнати сенсомоторного розвитку дитина може перебувати до 60 хв. за умови комфортного самопочуття та мотивованої діяльності. Заняття СІТ складалося з трьох частин: вступної (пасивна релаксація у комфортному середовищі, «включення» окремих відчуттів (відповідно до завдань програми); основної (активні та інтегративні завдання); заключної (пасивна релаксація у комфортному середовищі, «виключення» відчуттів, тиша) і передбачало: пасивні, активні, інтегративні види діяльності. Для успішної роботи враховувався тип закладу. Так у ДНЗ вони проводилися у другу половину дня (час індивідуальної роботи), у НРЦ включалися в корекційну програму. Здійснення роз’яснювальної роботи з батьками дозволило забезпечити дозований вплив на сенсорну систему дитини для кращого опрацювання отриманої сенсорної інформації.
Під час розроблення програми СІТ враховувалася коморбідність порушень при церебральному паралічі та індивідуальний перебіг розвитку в кожній конкретній ситуації.
Індивідуальна програма сенсорно-інтегративної терапії передбачає завдання, спрямовані на формування та корекційний розвиток: ВПК (усвідомлення власного тіла, зростання рухового спектра, досвіду, отримання задоволення та приємних емоцій від руху,); ЗРК (вироблення реакції відповіді на зорові стимули, прийняття різних видів зорової стимуляції, ігри на діставання , хапання та утримання предмета, розвиток зорової пам’яті та розрізнення); СЗМК (отримання задоволення від сприймання, розрізнення звуків, вміння локалізувати джерело та простежувати рух звука, розвиток терпимості до більш широкого спектру звучання); НСВТП (прийняття і отримання задоволення, усвідомлення різних (простих) смакових та нюхових відчуттів, сприймання «смакових букетів», корекція процесу годування (прийом їжі), розвиток сприймання різних запахів, «топографія запахів» (формування співвідношення запаху з місцем, предметом); СП/ЦД - свідоме планування діяльності, початок комунікації та спілкування (реакція на прохання, вказівку, на власні вокалізації; співпрацю з дорослим, однолітками; на виконання завдання ).
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины