Олефір, Ольга Іванівна. Корекція лексичної складової мовлення у молодших школярів із тяжкими мовленнєвими вадами на уроках читання

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Олефір, Ольга Іванівна. Корекція лексичної складової мовлення у молодших школярів із тяжкими мовленнєвими вадами на уроках читання
Альтернативное Название: Олефир, Ольга Ивановна. Коррекция лексической составляющей речи у младших школьников с тяжелыми речевыми нарушениями на уроках чтения
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету та
завдання дослідження, його методологічні основи, методи; розкрито наукову
новизну, практичну значущість роботи; наведено дані про впровадження результатів
дослідження, публікації, структуру дисертації.
У першому розділі – «Науково-теоретичні та методичні засади проблеми
формування лексичної складової мовлення у дітей із тяжкими порушеннями
мовлення» – представлено результати аналізу загальної та спеціальної наукової,
теоретико-методичної літератури з проблеми дослідження.
З точки зору психолінгвістики, мовлення визначається як діяльність, включена
в загальну систему людської діяльності. Мовленнєва діяльність займає особливе
місце в системі життєвих функцій, оскільки є фундаментом мислення, регулятором
поведінки та виконує соціальну функцію. Вона включає в себе сукупність складних
дій, операцій, умінь, навичок, що формуються поступово і забезпечують засвоєння
мови та її використання з метою спілкування. Мовленнєва діяльність має системний
характер і передбачає складну взаємодію та взаємозв’язок її різних сторін:
фонетико-фонематичної, лексичної та граматичної. Лексичний компонент
мовленнєвої діяльності є провідним, оскільки саме на його основі формується
складна система граматичних, синтаксичних, орфографічних, фонетичних та
фонематичних взаємозв’язків та відношень (В.Богданов, Л.Виготський, І.Зимня,
О.Леонтьев, О.Лурія, Є.Соботович, Н.Уфімцева та ін.). Успішне опанування
лексичною складовою забезпечує формування високої мовної культури особистості,
яка б відповідала вимогам сучасного суспільства. При засвоєнні лексичного
багатства рідної мови у дітей розвивається увага до слова і його значення,
розширюється словниковий запас, виробляються уміння використовувати його в
усному й писемному мовленні (А. Грищенко, Р.Лалаєва, Н.Плющ, Н.Серебрякова,
Є.Соботович, В.Тищенко, М.Шкуратяна та ін.).
На підставі аналізу авторитетних досліджень нами було виокремлено
складники лексичної складової мовлення, що відображають її розвиток: а)
лінгвістичний, до якого належать: кількісний та якісний склад словника; володіння
різними типами лексичних значень (семантикою) слів (конкретним, абстрактним;
прямим та переносним, похідним, дериваційним) та лексико-семантичними
явищами; лексико-семантичні поля; б) психологічний: словесні поняття як одиниці
мислення; уміння, що сприяють засвоєнню та використанню лексики; словесні
асоціації, на основі яких відбувається формування лексико-семантичних полів та
лексичної системності.
За даними Т.Власової, І. Глущенко, В.Ковшикова, Р.Лалаєвої, Л.Лопатіної,
О.Мастюкової, О.Ревуцької, В.Тарасун, В.Тищенка, Л. Трофименко, Є.Соботович,
Н.Чередніченко, М.Шеремет та ін., лексична складова у дітей із мовленнєвою
патологією має значні недоліки, що відображаються у якісній своєрідності її
компонентів. Науковцями встановлено, що особливості лексичної складової мовлення
обумовлені наявністю у дітей різних типів мовленнєвих порушень (моторна, сенсорна
алалія, ринолалія, дизартрія та ін.). Наголошується, що в дітей із порушеннями
8
мовлення недосконалість лексичної складової проявляється у несформованості
узагальнюючого лексичного значення цілого ряду груп слів; в уповільненому темпі
формування синтагматичних та парадигматичних відношень; в більш пізньому
формуванні лексичної системності, організації семантичних полів, якісній
своєрідності цих процесів; у наявності в мовленні дітей великої кількості та
варіативності лексичних замін, що обумовлені значним відставанням кількісного
словникового запасу, його якісною недосконалістю.
Проведений аналіз фахової літератури засвідчив, що основна увага науковців
зосереджена переважно на вивченні та формуванні лексичної сторони мовлення у
дітей дошкільного віку із ТПМ в умовах спеціально організованого корекційного
навчання на логопедичних заняттях. Аналіз програм, підручників та практики
навчання молодших школярів дав змогу констатувати недостатнє вивчення питання
організації та змісту корекційної логопедичної роботи з формування лексичної
складової мовлення у молодших школярів із ТПМ на уроках читання. Аналіз
проведеного анкетування вчителів засвідчив, що лексична робота цілеспрямовано
проводиться лише на уроках української мови під час вивчення розділу „Слово”. На
уроках читання вона носить стихійний характер, часто обмежується поясненням
лексичного значення незрозумілих за семантикою слів на етапі ознайомлення зі
змістом художнього твору. Спостерігається одноманітність методичних прийомів
роботи над словом. Недостатня увага приділяється роботі над лексико-
семантичними явищами полісемії, антонімії та синонімії, уточненню відтінків
значень слів та виразів.
Таким чином, визначені науково-теоретичні базові положення вказують на
необхідність більш детального вивчення лексичної складової мовлення в учнів із ТПМ
на уроках читання.
У другому розділі – «Стан та особливості лексичної складової мовлення у
молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення» – викладено методику
та результати констатувального етапу дослідження.
Метою констатувального етапу дослідження було виявлення стану сформованості
основних компонентів лексичної складової мовлення у молодших школярів із ТПМ.
Експериментальну методику розроблено на основі вивчення онтогенезу
формування лексичної складової мовлення, аналізу програм та підручників з української
мови та читання. При цьому ми спиралися на науково-методичні доробки, що знайшли
своє висвітлення в працях українських та зарубіжних учених (І.Глущенко,
В. Кондратенко, Р.Лалаєва, І. Марченко, Н. Пахомова, Н. Серєбрякова, Є. Соботович,
Н. Стадненко, В.Тарасун, В. Тищенко, Л. Трофименко, С. Школьнік). На відміну від
існуючих, в основу її змісту покладено програмовий матеріал уроків читання.
Діагностичним мовним матеріалом виступили тексти підручників „Читанка” для 2-3
класів, оскільки саме на їх основі у молодших школярів формуються навички
читання та уміння практично використовувати засвоєний лексичний матеріал.
При складанні завдань для констатувального експерименту було враховано
вікові та психологічні особливості молодших школярів із ТПМ, програмові вимоги
щодо загальномовленнєвих умінь та мовних знань учнів, наявність подібних завдань
у підручниках. Зміст діагностичної методики розроблено з урахуванням загально-
9
дидактичних принципів науковості, системності, послідовності, перспективності,
доступності та індивідуалізації.
Діагностична методика складалася із 3 змістових блоків, кожен з яких був
спрямований на дослідження визначених нами компонентів лексичної складової
мовлення.
Для проведення кількісного та якісного аналізу рівня сформованості лексичної
складової були виділені відповідні критерії, до кожного з яких були визначені показники.
Критеріями сформованості лексичної складової виступили: розуміння та використання
різних значень слів; сформованість лексичної системності; розуміння лексичних та
лексико-стилістичних засобів та прийомів увиразнення змісту художніх творів.
Відповідно до розробленої методики протягом 2010-2012 навчальних років було
проведено експериментальне дослідження, в якому взяли участь 103 учні 2-3 класів із
ТПМ спеціальної школи-інтернату І-ІІ ступенів №7 м. Києва, Спеціалізованого
навчально-виховного комплексу №26 м. Полтави, Полтавського навчально-
реабілітаційного центру Полтавської обласної ради, Харківської спеціальної ЗОШ-
інтернату для дітей із ТПМ. За даними логопедичних заключень у мовленнєвих
картках та власних результатів обстеження лексичної складової мовлення за
експериментальною діагностичною методикою, 82,5% учнів мали ЗНМ ІІІ рівня;
6,8% - ЗНМ ІІІ рівня. Дизартрія; 3,9% - дизартрію; 3,9% - ринолалію; 2,9% учнів –
ЗНМ ІІІ рівня. Вихід із моторної алалії. Відзначимо, що порушення мовлення у
молодших школярів із ТПМ були зумовлені несформованістю власне мовленнєвих
та психологічних механізмів мовленнєвої діяльності при первинно збереженому
слухові та інтелекті. Для порівняння стану сформованості лексичної складової у
дітей із ТПМ та у школярів з нормальним мовленнєвим розвитком (НМР) було
обстежено 52 учня 2-3 класів з нормальним мовленнєвим розвитком, які навчалися у 2-
3 класах ЗОШ №10 м. Полтави.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины