Доценко, Олена Володимирівна. Формування спеціальних умінь та навичок підлітків у процесі занять спортивним орієнтуванням у позашкільних навчальних закладах

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, наведено методи дослідження; висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено апробацію і впровадження її результатів у практику освітнього процесу позашкільних навчальних закладів.
У першому розділі «Теоретичні основи формування спеціальних умінь та навичок підлітків, що займаються спортивним орієнтуванням у позашкільних навчальних закладах» проаналізовано стан дослідження проблеми формування спеціальних умінь та навичок підлітків, які займаються спортивним орієнтуванням у позашкільних навчальних закладах.
З метою дослідження особливостей формування спеціальних умінь та навичок підлітків-орієнтувальників був проведений аналіз наукових праць відомих вчених (П. Анохін, В. Альошин, Б. Ашмарін, О. Архипов, М. Бернштейн, Ю. Вавілов, В. Видрін, Ю. Воронов, С. Гончаренко, Ю. Желєзняк, В. Клименко, В. Мазніченко, Б. Огородніков, А. Родіонов, П. Рудик, Л. Чхаідзе, М. Фомін, Ж. Холодов, А. Ширинян, В. Ягупов та інші), які висвітлили закономірності побудови рухів, особливості, стадії, механізми формування спеціальних умінь та навичок у спорті.
Дослідження наукових розробок у спортивній педагогіці з побудови навчально-виховного процесу дозволили знайти інноваційні методики, прийоми, технічні засоби як у спортивному орієнтуванні, так і в інших видах спорту (О. Архипов, Ю. Воронов, Ю. Вихляєв, Г. Грибан, О. Данильченкова, Л. Дудорова, І. Медведєва, Я. Сіраковська, Л. Пронтішева, В. Чешихіна та інші). Зрозуміло, що не всі вони можуть бути використані у віковій групі підлітків 12–13 років, які займаються спортивним орієнтуванням, але методика формування спеціальних умінь та навичок не може бути ефективною без застосування інноваційних, інтерактивних та технічних засобів, що є умовою та ознакою будь-якого сучасного дослідження.
У спеціальній літературі велика увага приділяється методиці застосування засобів і методів спортивного тренування, що забезпечують підвищення фізичної, технічної та тактичної підготовленості кваліфікованих спортсменів (Л. Вяткін, Т. Круцевич, А. Лосєв, В. Платонов, В. Ткачук, В. Чешихіна), але методика розвитку цих якостей у юних орієнтувальників, особливо на початкових етапах підготовки, досліджена недостатньо. Багато праць присвячені розробці засобів і методів розвитку уваги, пам’яті, мислення, але у більшості вони стосуються дорослих кваліфікованих спортсменів і не завжди можуть бути застосовані в освітньому процесі юних орієнтувальників, які мають свої особливості фізичного, розумового та психічного розвитку (В. Ареф’єв, О. Данільченкова. С. Казанцев, В. Клименко, Я. Сіраковська).
Залишається недослідженим питання взаємозв’язку між різними сторонами підготовки підлітків, які займаються спортивним орієнтуванням: загально-фізичною, технічною, тактичною, інтелектуальною, не визначено конкретний зміст спеціальних умінь та навичок; не уточнені основні поняття, що використовуються
7
при розгляді завдань, особливостей, спрямованості, методики вдосконалення різних сторін навчально-виховного процесу юних орієнтувальників, що зумовило необхідність більш детального вивчення поставлених питань.
У другому розділі «Відбір і обґрунтування тестів, показників і критеріїв оцінювання спеціальних умінь та навичок у підлітків 12–13 років, які займаються спортивним орієнтуванням» розкрито загальну методику проведення дисертаційного дослідження, відібрано, і обґрунтовано відповідно до можливостей підлітків 12–13 років тести, показники та критерії оцінювання спеціальних умінь та навичок; окреслено хід і здобутки констатувального педагогічного експерименту.
Експериментальне дослідження проводилося на базі Центру туризму та краєзнавства учнівської молоді м. Сєверодонецьк, Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» м. Київ, спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів № 102 м. Київ, школи І–ІІІ ступенів № 1 м. Київ з метою визначення тестів, показників і критеріїв оцінювання спеціальних умінь та навичок підлітків-орієнтувальників.
Констатувальне педагогічне дослідження складалося з таких етапів: 1) опитування 23 тренерів-фахівців зі спортивного орієнтування з різних питань визначення підготовленості юних орієнтувальників та методики проведення їх навчального процесу; 2) розробка і дослідження експрес-тесту з техніко-тактичної підготовленості «Три кола»; 3) перевірка інформативності запропонованих нами показників техніко-тактичної підготовленості за підсумком проведеного тестування 82 орієнтувальників у віці 12–13 років, з яких 15 спортсменів мали ІІІ розряд, 32 – І юнацький спортивний розряд, 35 орієнтувальників – ІІ юнацький спортивний розряд; 4) визначення та розрахунок коефіцієнтів складності проходження окремих ділянок маршруту; 5) вивчення особливостей техніко-тактичної підготовленості орієнтувальників у віці 12–13 років під час проходження окремих перегонів на змагальній дистанції на кубку України; 6) розробка й обґрунтування критеріїв оцінювання психо-інтелектуальних здібностей і сприймань орієнтувальників та їх морально-вольових якостей за підсумком тестування підлітків 12–13 років.
Констатувальне дослідження дозволило встановити, що спеціальні уміння і навички підлітків-орієнтувальників складаються з технічних, тактичних, морально-вольових та психо-інтелектуальних. За загальноприйнятим визначенням техніка орієнтування – це прийоми і способи орієнтування на місцевості за допомогою компасу, карти (початковий рівень), сформованого алгоритму сприйняття місцевості та зіставлення її ознак з умовними позначками маршруту на карті, що зафіксована в пам’яті, образами пам’яті подібних ситуацій та досвіду визначення місцезнаходження (кваліфікований рівень), а тактика орієнтування – це вибір найбільш короткого в умовних метрах (з урахуванням складності рельєфу, ґрунту та власних можливостей) маршруту швидким і в той же час економічним та безпечним з точки зору ймовірності здійснення помилки способом за допомогою сформованих програм, пам’яті розв’язання подібних ситуацій, досвіду дій, образів і алгоритмів, що діють у руховому відділку кори головного мозку та дозволяють постійно коригувати обраний шлях унаслідок надходження нової інформації.
Особливістю спеціальної підготовленості орієнтувальників є необхідність виконання техніко-тактичних дій безпосередньо під час змагальних навантажень у
8
стані значної втоми, яка супроводжується дефіцитом кисню, необхідного не тільки для фізичної, а й для розумової діяльності.
Технічна підготовленість підлітків може бути визначена за підсумком часу, який вони витрачають на розгортання, читання та згортання карти, роботу з компасом, орієнтування на місцевості, відмітки на контрольних пунктах.
Для експрес-визначення техніко-тактичної підготовленості підлітків-орієнтувальників ми застосовували тест-дистанцію «Три кола» довжиною 2 км та 5 контрольними пунктами, яку потрібно пробігти три рази: перше коло так, як на змаганнях, друге коло пробігти «своїми слідами», тобто без витрат часу на читання карти та обрання маршруту. Третє коло підліткам було запропоновано пробігти після аналізу обраного ними маршруту у першому колі та визначення з тренером зроблених помилок і розрахунку найбільш оптимального варіанта маршруту подолання дистанції. Співставлення часу подолання кожного кола дозволяє виокремити технічну, тактичну та фізичну підготовленість підлітків.