КОЛТУН Виктория Семеновна Темпорального ПАРАДИГМА ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОРГАНОВ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ
Тип:
Автореферат
Краткое содержание:
У вступі сформульовано наукову проблему, обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, вказано на зв’язок роботи з комплексним науковим проектом Національної академії, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, ступінь їх апробації, особистий внесок здобувача та охарактеризовано публікації за темою дисертації, її структуру та обсяг. У першому розділі – “Теоретичні та методологічні засади аналізу темпоральності в діяльності органів місцевого самоврядування” – здійснено аналіз висвітлення проблематики темпоральності в місцевому самоврядуванні в дослідженнях українських учених; виявлено темпоральний аспект тенденцій розвитку законодавства у сфері місцевого самоврядування; проаналізовано реалізацію принципу темпоральної комплементарності місцевого самоврядування за науково-теоретичними працями зарубіжних авторів; охарактеризовано наявний понятійно-категорійний апарат щодо темпоральної парадигми діяльності органів місцевого самоврядування та обгрунтовано підходи до його вдосконалення. Установлено, що проблематика управління часом у системі публічного управління досліджувалася переважно з погляду підходів тайм-менеджменту. Загальнотеоретичні питання опрацьовувалися В.Брайсоном, В.І.Вернадським, С.І.Дорогунцовим, Б.Жиляєвим та іншими зарубіжними науковцями. Проблеми циклічності в публічному управлінні ґрунтовно досліджені в працях Е.А.Афоніна, О.М.Бандурки, А.Ю.Мартинова, питання подолання соціально-економічних криз, у тому числі в умовах циклічності на місцевому і регіональному рівнях, вивчають А.А.Акаєв, С.Ю.Андрєєв, В.І.Новіков та ін. До проблематики управління організаційними процесами в системі місцевого самоврядування зверталися О.Ю.Амосов, А.О.Дегтяр, О.С.Ігнатенко, В.С.Куйбіда, Р.М.Плющ та інші відомі фахівці. Окремі ресурси циклічного розвитку розглядалися в працях В.В.Мамонової, Ю.О.Куца, І.В.Розпутенка, Ю.П.Шарова та ін. Діяльність органів місцевого самоврядування в умовах циклічного розвитку економіки регіону досліджують, зокрема, С.В.Архипенко та Н.І.Верхоглядова. Виявлено відмінні підходи до визначення поняття “парадигма” і обґрунтовано доцільність розгляду існуючої різниці в тлумаченнях як вияву динамічного процесу розвитку власне “парадигми”: модель (еталон, взірець, 10 приклад), отримані емпіричним шляхом, ці підходи набувають теоретичного узагальнення і глибинного осмислення в процесах розвитку комплексу теорій і методологій, який отримує домінуюче значення в суспільній свідомості певної епохи, з тим, щоб бути далі знов “зануреним” у практику. Наведений підхід дає змогу уникнути контрарності в тлумаченнях і виявити розвиток поняття “парадигма” та його двоїстий характер – як сукупність домінуючих теорій на рівні концептуальному і модель (зокрема для діяльності ОМС), що здатна виступати еталоном на рівні емпіричному. Проблема темпоральної парадигми діяльності органів місцевого самоврядування з метою обґрунтування підходів до його реформування на основі принципу комплементарності ще не була до цього часу предметом спеціального дослідження. Існуючі напрацювання пов’язані з окремими складовими цієї проблеми і характеризуються фрагментарністю. Тому стан наукової розробленості досліджуваної теми не можна вважати задовільним, а сама проблематика потребує дослідження. Доведено доцільність уведення до методологічного інструментарію науки державного управління термінів “темпоральна парадигма” та “комплементарність”. Установлено, що темпоральна парадигма полягає в обґрунтуванні змін у часі станів комплексу діяльностей ОМС, що виявляють його сутнісну властивість – комплементарність. Темпоральна парадигма передбачає зміни в часі як феномену, так і системи МС, окремих ОМС як структури подій; протяжних у часі реалізовуваних функцій. Обґрунтовано доцільність дослідження часу на основі темпоральних структур (циклів) і встановлено, що час є специфічним середовищем діяльності ОМС, яка реалізує комплементарність як протяжну в часі сутнісну ознаку феномену МС. Темпоральна парадигма діяльності ОМС передбачає: вплив середовища часу на діяльність ОМС, використання часу як ресурсу для здійснення функцій ОМС, розгляд часу як об’єкта впливу з боку ОМС, цикли як часові структури в діяльності ОМС (ендогенні і екзогенні). Визначено статус категорії комплементарності як універсальної і ключової темпоральної властивості місцевого самоврядування. Принцип універсальності означає, що місцеве самоврядування завжди, в будь-якій точці часу (квантовому елементі), є комплементарно відкритим до взаємовпливів з чужорідними системами або їх елементами. Особливість “ключової” темпоральної властивості означає наявність низки інших, які є вторинними та уточнюючими, що деталізують генеральну. Описана динаміка розвитку законодавства України у сфері місцевого самоврядування дала змогу виявити низку темпоральних особливостей, що характеризуються стійкою циклічністю і підтверджують гіпотезу стосовно принципової керованості часових процесів шляхом управління їх іманентною структурою, якою виступають цикли. Аналіз зарубіжного досвіду побудови багатофакторних, протяжних у часі комплементарних взаємовпливів між системами органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади, дав змогу встановити, що описані З.М.Зотовою, М.Макмілланом, К.Міжеєм, Р.Прюдом, А.Шахом, 11 Л.Шрьодером та іншими форми функціональної комплементарності є виявом темпоральної парадигми, адже вони передбачають структуризацію комплементарних процесів у часі. Установлено, що найбільше значення вказаний досвід має для побудови моделей оптимально структурованих у часі комплементарних функцій місцевого самоврядування, що зазвичай інтерпретуються як процес діяльності органів місцевого самоврядування. Розкрито сутність інституціональної та функціональної комплементарності системи місцевого самоврядування. Інституціональна комплементарність системи МС передбачає закріплений у законодавстві спосіб реалізації взаємодії з іншими органами публічного управління як місцевого, так і центрального рівня і свідчить про організаційну іманентну єдність кількох відносно стабільних систем, не відображаючи їх рух у часі. Атрибутивними рисами функціональної комплементарності системи МС є такі: вона характеризує процес; може формуватися і використовуватися ситуативно на основі принципів організаційної і правової автономії як механізм “відповіді” на екзогенний чи ендогенний “виклик”; на відміну від інституціональної, її ініціаторами і суб’єктами можуть виступати не тільки легітимізована керуюча підсистема, а й будь-який інший (група інших) елемент системи МС. Виявлено специфічну темпоральну властивість феномену місцевого самоврядування, якою є постійно реалізовувана в часі здатність, актуалізована спроможність виступати центром комплементарних зв’язків, головним актором комплементарних процесів. На основі парадигми темпоральності обґрунтовано, що ефективним вектором розвитку системи місцевого самоврядування є реалізація принципу комплементарності шляхом вільного (на основі принципів організаційної та правової автономії) вибору оптимального комплементора – доцільного на певний період часу суб’єкта ІІ, який буде найбільш домірним для суб’єкта І, що представляє систему місцевого самоврядування. Установлено специфіку темпоральної парадигми діяльності ОМС, яка полягає в синергетичній єдності моделі ефективної діяльності ОМС у часовому вимірі та системи понять і теоретичних підходів, що визначають характеристику часового виміру діяльності ОМС. Темпоральна парадигма діяльності ОМС є комплексом теоретичних і методологічних засад та механізмів оптимального функціонування ОМС у часі. У другому розділі – “Темпоральна парадигма місцевого самоврядування в умовах онтологічної циклічності” – обґрунтовано темпоральність у діяльності органів місцевого самоврядування; визначено умови комплементарної екзогенної циклічності в місцевому самоврядуванні; описано темпоральні виміри побудови системи місцевого самоврядування; досліджено соціально- економічний аспект екзогенного середовища функціонування органів місцевого самоврядування; обґрунтовано мультифакторний підхід до діяльності органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано темпоральний аспект удосконалення системи місцевого самоврядування. Доведено доцільність використання циклів як окремих елементів темпоральних структур. Наявність різнорідних за середовищами, природою, 12 сутністю екзогенних та ендогенних об’єктивних і верифікованих циклів, що трактуються як структурні елементи часу, пояснює наявність різних за розмірністю, темпом “часів” – фізичного, історичного, соціального, квантованого тощо. Розроблено підхід до управління комплементарними темпоральними факторами в умовах ендогенних і екзогенних впливів на динаміку системи МС, що ґрунтується на понятті “об’єктивно-змістовного часу”, яким є кількість завершених циклів за одиницю фізичного часу. Встановлено, що однією з причин недостатнього рівня взаємодії між системами органів МС і місцевих органів виконавчої влади (МОВВ) у забезпеченні територіального розвитку є темпоральний дисбаланс функціонування елементів підсистем та систем і, відповідно, одним із векторів трансформації системи місцевих органів публічного управління є узгодження внутрішніх і зовнішніх циклів функціонування органів місцевого самоврядування (ОМС) і МОВВ. Еталоном об’єктивно-змістовного часу для ОМС, його “мірою” в розумінні Гегеля може виступати цикл реалізації його функції, максимально результативний та лаконічний. З метою запобігання змінам швидкості еталонного процесу запропоновано критерії подібного темпорального еталону для ОМС, що описуються в термінах “результативності” (яка передбачає, зокрема, економічність часових витрат) та “лаконічності” (в розумінні уникнення зайвих етапів циклу), які унеможливлюють відхилення швидкості еталонного процесу від максимально можливої на певному етапі розвитку керуючої підсистеми, що повинна відповідати основним показникам керованої, тобто території юрисдикції ОМС. Інакше кажучи, об’єктивно-змістовний час може використовуватися як еталон темпоральних процесів у системі ОМС. Запропоновано тлумачення ефекту “темпоральної потужності”, що виявляється в кількості реалізованих функцій за одиницю фізичного часу. Розроблено підходи до управління потенціалом “темпоральної потужності” через цілеспрямовану кореляцію ритмів і циклів діяльності ОМС з природними екзогенними ритмами та циклами на світоглядній основі холізму, що виходить із синергетичної єдності світу. Визначено умови онтологічної циклічності функціонування органів місцевого самоврядування, а саме – охарактеризовано закономірності соціально-економічного розвитку територій, які полягають у кореляції кількох соціально-економічних циклів (Жугляра, Кітчина, С.Кузнеца) з К-циклами (циклами М.Д.Кондратьєва) на фоні циклів Сонячної активності за числом Вольфа W та виявлено специфіку циклів СА як гомеостату надсистем територіального розвитку. На цій основі обґрунтовано кореляцію між соціально-економічними циклами і СА. Установлено ключову закономірність екзогенного середовища системи МС, що полягає в наявності низки чітких прямих і обернених залежностей між циклами СА і К-циклами, які сукупно корелюються з циклами Пантіна. Виявлено соціально-економічні характеристики тенденцій екзогенного середовища функціонування органів місцевого самоврядування. Доведено наявність існування таких залежностей між циклами СА і валового 13 регіонального продукту (ВРП) та індексу людського розвитку: позитивний тренд ВРП і регіонального ІЛР спостерігається при середній СА, на стадіях, рівновіддалених від екстремумів. Водночас загальною є тенденція до зниження ІЛР при наближенні до екстремумів СА
