Кулик Євгенія Володимирівна Інноваційні інтерактивні канали взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією як засіб модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Кулик Євгенія Володимирівна Інноваційні інтерактивні канали взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією як засіб модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні
Альтернативное Название: Кулик Евгения Владимировна Инновационные интерактивные каналы взаимодействия библиотек с юношеской аудиторией как средство модернизации библиотечно-информационного обслуживания юношества в Украине
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості проблеми, окреслено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, його методологічні засади; виокремлено новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації автора.
У першому розділі «Розвиток інноваційних інтерактивних форм мережевого бібліотечно-інформаційного обслуговування» здійснено аналіз праць, пов’язаних з темою дисертації, уточнено термінологічний апарат досліджуваної теми.
На основі аналізу фахової літератури, присвяченої сервісній політиці сучасних бібліотек, доведено, що зусилля науковців у цьому напрямі зосереджувалися переважно на загальнотеоретичних питаннях (модернізація бібліотечного обслуговування, інноваційна діяльність бібліотек, мережеві бібліотечні ресурси та сервіси, формування інформаційної культури) тощо.
Зокрема, питання ефективної адаптації бібліотеки до умов зовнішнього середовища і перетворення її на сучасний поліфункціональний заклад розглядають українські та зарубіжні бібліотекознавці Л. Дубровіна, О. Онищенко, Т. Коваль,
Т. Добко, Н. Кунанець, І. Давидова, О. Воскобойнікова-Гузєва, В. Пашкова,
І. Шевченко, М. Дворкіна, О. Лаврик та ін.
Розвиток бібліотечно-інформаційного сервісу, спричинений інтеграцією комп’ютерних технологій та технологій Веб 2.0 до бібліотечно-інформаційної діяльності, висвітлено у працях О. Онищенка, В. Попика, В. Горового, К. Лобузіної, Н. Каліберди, Т. Ярошенко, Д. Солов’яненка, А. Ржеуського, В. Звєрєвича,
Д. Лі Кінга, П. Міллера, Дж. Мейнеса та ін. Досвід застосування нових технологій для модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва розглядають Г. Саприкін, О.Виноградова, Ж. Вертій, Л. Степченко, О.Фомічева, В. Чудінова,
А. Шайдуров, C. Аплін, Б. Гаудер та ін.
Застосування інтерактивних каналів взаємодії з читацькою аудиторією: блогів, представництв у соціальних мережах, вікі-технологій, сайтів фото та відеохостингу тощо – розглядають Л. Трачук, С. Матліна, В. Бондаренко, А. Федоров, І. Юрик,
Р. Кайзер та ін.
Різні аспекти мережевої комунікації перебувають у центрі уваги О. Мар’їної,
Л. Городенко, Л. Гордієнко, К. Бердник, А. Войскунського та ін.
Проблематика формування інформаційно-мережевої культури особистості, зокрема в юнацькому середовищі, залишається малодослідженою. Проте, теоретичним підґрунтям для розробки цього питання є праці, що висвітлюють методи та засоби формування інформаційної культури, зокрема М. Антонченко,
Н. Гендіної, С. Іванової, М. Фаркас, Е. Лі, Дж. Лау, Т. Карбо та ін. Питання якісного підвищення рівня інформаційної культури в середовищі дітей та юнацтва, а також інформаційних фахівців розглядаються у публікаціях Ю. Вобленко, Є. Медведєвої, А. Кобзаренко, Н. Дзюби та ін. Необхідний перелік знань, умінь і навичок бібліотекаря, що працює з дітьми, підлітками та молоддю, висвітлюють праці В.Вальтер, Д. Хамади, Ю. Мелентьєвої та ін.
Окремо варто відзначити і публікації з педагогіки та психології щодо індивідуально-психологічних особливостей юнацтва, які бібліотекарі мають враховувати, налагоджуючи комунікацію, в тому числі й використовуючи сучасні ІКТ, з цією категорією користувачів. Цікавими в контексті нашого дослідження є праці про розвиток та формування особистості в юнацькому віці Г. Рудь, О. Малини, Є. Поліванової та ін.
Ґрунтовний аналіз фахових публікацій дозволяє стверджувати, що попри окремі ідеї бібліотекознавців щодо модернізації бібліотечного обслуговування юнацтва з упровадженням ІКТ, найважливіші аспекти означеної проблематики ще не набули комплексного вивчення. Це є додатковим свідченням актуальності та новизни теми дисертаційного дослідження.
Джерельну базу дослідження склали закони, нормативно-правові документи, монографії, дисертаційні дослідження, статті, вміщені у збірниках наукових праць і фахових періодичних виданнях, матеріали конференцій вітчизняних і зарубіжних науковців, практиків бібліотечної справи. У процесі дослідження для своєчасного виявлення інноваційних бібліотечних веб-проектів дисертантом також використовувалися матеріали вітчизняних та зарубіжних бібліотечних блогів: «Творчість та інновації в українських бібліотеках», «Пан Бібліотекар», «Методична служба публічних бібліотек Києва», «Бібліотечний автобан», «Библиотека без барьеров», «Мышь библиотечная», «Библиотеки и молодежь», «Musings about librarianship», «Edudemic. Connecting education and technology», «David Lee King – Social web, emerging trends, and libraries» та ін.
Уточнено деякі терміни і поняття бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва, представлені у фаховій літературі, доповнено терміносистему дефініціями таких понять, як «інноваційні інтерактивні засоби взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією», «інтерактивне мережеве представництво бібліотеки», «інформаційно-мережева культура бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва», «інформаційно-мережева культура особистості», «інформаційно-мережева компетентність юнацтва».
Запропоновано визначення поняття «інноваційні інтерактивні засоби взаємодії бібліотек з юнацькою аудиторією» – інтернет-технології спеціального призначення, що передбачають виникнення соціальної взаємодії між бібліотекою та користувачем у режимі реального часу.
Надання бібліотечного сервісу віддаленим користувачам з використанням сучасних інтерактивних мережевих засобів зв’язку дає підстави виокремити поняття «інтерактивного мережевого представництва бібліотеки», котре автором тлумачиться як мережевий канал взаємодії бібліотеки з віддаленим користувачем, що дозволяє поширювати бібліотечний контент у режимі реального часу (онлайн) та підтримувати постійний зворотній зв'язок з користувачем, котрий отримує можливість впливати на розвиток контенту, висловлювати своє ставлення до інформації, поширювати її, а також отримувати консультації, інформаційний супровід бібліотечних фахівців або експертів певної галузі знань.
Множина власних бібліотечних ресурсів, до яких надається онлайн-доступ та інтерактивних мережевих бібліотечних складників дають підстави засвідчити формування в інтернет-просторі мережевої системи бібліотечного обслуговування віддалених користувачів, котра забезпечує:
– доступ через сайт бібліотеки до електронного каталогу та електронних баз даних (бібліографічних, фактографічних, повнотекстових);
– довідкове обслуговування у режимі «Віртуальна довідка»;
– онлайнове консультування бібліотекаря щодо використання ресурсів бібліотечного сайту;
– можливість отримати експертні консультації (психолога, юриста);
– доступ до віртуальних виставок, цифрових колекцій, комплексних інформаційних ресурсів;
– демонстрацію просвітницьких заходів бібліотеки, навчального відео, буктрейлерів, записів бібліотечних вебінарів через відеоканали Youtube та Vimeo;
– «соціальні кнопки» як елемент дружнього користувацького інтерфейсу, що дозволяє оцінити контент сайту, висловитися, поділитися інформацією на сторінках соціальних мереж;
– інформування та зворотній зв’язок з користувачами (читачами) через блоги та соціальні мережі.
Застосування інноваційних інтерактивних засобів зв’язку бібліотек з юнацькою аудиторією обумовлює необхідність підвищення компетентності бібліотекарів у контексті використання цих технологій. Разом з тим необхідно підкреслити, що якість бібліотечно-інформаційного обслуговування у інтернет-просторі залежить не лише від інформаційної культури бібліотечних фахівців, а й від рівня користувацької інформаційно-мережевої культури, адже мережева взаємодія відбувається через діалог, багаторівневість якого гарантує кожному користувачеві можливість віднайти потрібну інформацію, збагатитись інтелектуально, усвідомити нові ідеї.
Запропоновано та уточнено визначення «інформаційно-мережева компетентність юнацтва» – комплекс знань (базових – з інформатики та обчислювальної техніки, основ роботи в інтернеті, мережевої етики та безпеки), навичок (критичного мислення, готовності приймати рішення, ефективної комунікації, мережевої та медіаграмотності), умінь (аналізувати, оцінювати мережеву інформацію, цитувати та створювати власні ресурси тощо), що дозволяють юнацтву ефективно використовувати ІКТ у повсякденній діяльності та мотивацію до підвищення своєї інформаційно-мережевої культури упродовж життя.
У другому розділі «Cучасні інноваційні інтерактивні комунікаційні канали в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні юнацтва» висвітлено світові та вітчизняні тенденції формування мережевого бібліотечного простору для обслуговування юнацтва; формування мережевої системи бібліотечно-інформаційного обслуговування віддалених користувачів; результати моніторингу ефективності інноваційних інтерактивних бібліотечних сервісів, з метою виявлення стримуючих факторів інтеграції нових технологій до практики бібліотечної діяльності та шляхів їх усунення.
Зазначено, що невід’ємною складовою бібліотечного сервісу, зважаючи на стрімкий розвиток комп’ютерних, мобільних технологій та мережевих комунікаційних сервісів, є інтерактивні бібліотечні представництва, котрі складають основу для взаємодії бібліотеки з юнацтвом у інтернет-просторі.
Підкреслено, що розвиток бібліотечного сервісу із застосуванням інноваційних комунікаційних сервісів на основі інтерактивних технологій – це можливість для бібліотеки бути зрозумілою, корисною і доступною для читача з будь-якого користувацького пристрою: комп’ютера, ноутбука, планшета чи мобільного телефону, що мають інтернет-з’єднання.
Опитування 217 бібліотекарів-практиків, котрі безпосередньо здійснюють обслуговування користувачів юнацького віку в різних регіонах України з використанням сучасних ІКТ, дозволило встановити, що переважна більшість з них позитивно ставляться до модернізації бібліотечного сервісу: 70% бібліотекарів є прихильниками концепції «Бібліотека 2.0», 18% – підтримують лише окремі ідеї концепції, 7% – є противниками концепції, понад 5% – насправді не знають, що таке «Бібліотека 2.0».
Попри пожвавлення активності використання ІКТ у бібліотечно-інформаційній діяльності вітчизняних юнацьких бібліотек упродовж останніх років лише 50% респондентів вважають, що їх заклад досить активно використовує ІКТ для надання послуг на новому якісному рівні, 43% опитаних констатують апробацію ІКТ – для надання окремих послуг, 5% вказують, що в їхній бібліотеці цей процес перебуває у зародковому стані, 1% зазначає, що через відсутність технологій послуги, що передбачають їх використання, бібліотекою не надаються. Позитивні зміни, детерміновані впровадженням сучасних технологій, відзначили усі респонденти, зокрема 68,2% респондентів вважають, що використання ІКТ сприяє покращанню іміджу бібліотеки, 63,6% – залученню нових читачів, 41% – налагодженню співпраці із спонсорами та партнерами, 23% – консолідації бібліотек.
До факторів, що впливають на ефективність використання цифрових ресурсів юнацтвом та молоддю, респондентами було віднесено: актуальність тематики в читацькому середовищі (65,9%), рівень компетентності фахівців, котрі його створюють (39,6%), рівень інформаційно-мережевої культури користувачів (38,7%), політику популяризації ресурсів (23%).
Підсумки опитування бібліотекарів дозволили виокремити чинники ефективного використання сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій та інтерактивних комунікаційних сервісів з метою бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів (читачів), серед яких оновлена матеріально-технічна база, високий рівень інформаційно-мережевої та медіакомпетентностей бібліотекарів, достатній рівень інформаційно-мережевої та медіакомпетентностей користувачів (читачів), досвід бібліотечно-інформаційного обслуговування абонентів юнацького віку, знання їх індивідуально-психологічних особливостей та актуальних викликів, що постали перед юнацтвом на сучасному етапі суспільного розвитку, знання ефективних світових методик застосування сучасних ІКТ для обслуговування користувачів юнацького віку.
У розділі також наведено результати моніторингу окремих інтерактивних мережевих представництв бібліотек, на основі яких констатовано, що забезпечення онлайн присутності юнацької бібліотеки в Інтернеті здійснюється шляхом організації та підтримки офіційного бібліотечного сайту та мережевих інтерактивних засобів: блогу, сторінки та/або групи у популярній серед користувачів соціальній мережі, каналу бібліотечного відео, фотоколекції, онлайн презентацій тощо. Станом на грудень 2014 р. Державною бібліотекою України для юнацтва та обласними бібліотеками для юнацтва (молоді) підтримуються: 26 сайтів, понад 30 блогів, 65 представництв – у популярних, серед юнацтва, соціальних мережах (ВКонтакте, Facebook, Google+ та ін.), 18 відеоканалів, де розміщено – понад 750 відеосюжетів. Офіційний сайт бібліотеки є базовою компонентою мережевої системи обслуговування користувачів (читачів), інформаційні ресурси якого (службу довідкового обслуговування «Віртуальна довідка», інформаційно-консультативні служби «Запитай психолога», «Запитай юриста», тематичний інтернет-навігатор, електронний каталог, інформаційну базу повних текстів видань бібліотеки, віртуальні виставки та віртуальні подорожі тощо) доповнено сучасними інтерактивними комунікаційними засобами.
Наголошено, що частина інтерактивних мережевих представництв бібліотек, що підтримуються нещодавно, ще мають перспективи стати ефективними, за умови значних інвестицій часу, майстерності і терпіння їх модераторів, яким потрібно подбати про цікавий матеріал, орієнтований на поширення знань та формування актуальних навичок, унікальне авторське викладення інформації, підвищення частоти оновлення повідомлень, збагачення їх візуальними даними, організацію зручної навігації тощо. Крім того, потрібно прагнути до встановлення такого рівня взаємодії з аудиторією, за якого користувач не буде лише читачем, а стане повноправним партнером бібліотечного блогу чи спільноти у соціальній мережі. Тільки з підвищенням інформаційно-мережевої культури бібліотекарів-модераторів інтерактивні мережеві представництва бібліотек можуть еволюціонувати від ініціатив ентузіастів до професійних проектів.
У третьому розділі «Методи та засоби модернізації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва» підкреслено, що модернізація бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва з використанням ІКТ найближчим часом буде здійснюватися відповідно до стратегії розвитку бібліотеки, переглянутої в контексті нових документів, що визначають вектори демократичного національного розвитку України у найближчі 10–15 років, зокрема Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Довгострокової стратегії розвитку української культури, а також – Маніфесту Української бібліотечної асоціації «Бібліотеки в умовах кризи», Концепції розвитку системи надання електронних послуг в Україні, Програми розвитку дітей та юнацтва та ін. Згідно з цими документами можна визначити наступні пріоритети бібліотечно-інформаційної діяльності: забезпечення доступності бібліотеки у будь-який час з будь-якого користувацького пристрою (комп’ютера, планшета, смартфона тощо); забезпечення вільного, безкоштовного доступу до інформації та знань; підтримка освіти, як одного із стратегічних ресурсів розвитку України, створення умов для творчого навчання; формування ціннісних орієнтирів юнацтва – на основі популяризації кращих зразків вітчизняної та світової культури; сприяння національно-патріотичному розвитку особистості, забезпечення ідентифікації з Україною, її історією, культурою, а також – світовими демократичними цінностями; забезпечення доступу до офіційної інформації з метою формування свідомого і соціально активного громадянина; популяризація здорового способу життя, формування відповідальності за своє здоров’я; формування інформаційно-мережевої та медіакультури у юнацькому середовищі; допомога в опануванні навичок
ХХІ століття.
Доведено, що подальший розвиток інформаційно-мережевої культури призведе до оновлення бібліотечно-інформаційного обслуговування як у фізичному, так і у віртуальному бібліотечному просторі.
Запропоновано тенденції розвитку зарубіжних бібліотек, нових ІКТ, зміни потреб на світовому інформаційному ринку послуг, які бібліотеки мають враховувати, плануючи та здійснюючи модернізацію бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва. Підкреслено, що відповідно до американських та європейських досліджень бібліотека майбутнього має бути центром цифрових інновацій, осередком поширення нової грамотності та простором для навчання упродовж життя.
Також наголошено, що модернізація бібліотечно-інформаційного обслуговування з розвитком ІКТ спонукає до перегляду компетентностей, необхідних бібліотекареві для якісного надання сервісу для користувачів у ХХІ ст. Саме інформаційно-мережеву та медіакомпетентності вважають ключовими в умовах формування інформаційного суспільства та суспільства знань. Розглянуто професійну комунікацію та самоосвіту як найефективніші засоби підвищення професійних компетентностей.
Говорячи про якість онлайнового бібліотечно-інформаційного обслуговування, потрібно також звернути увагу й на те, що цей процес залежить не лише від інформаційно-мережевої культури бібліотечних фахівців та якості послуг і сервісів, за підтримку яких бібліотекарі відповідають, а й від рівня інформаційно-мережевої культури користувача.
Необхідність формування достатнього рівня інформаційно-мережевої компетентності досить гостро відчувається у ранній юності, відколи перед особистістю постають виклики, пов’язані з професійним дійовим самовизначенням. Пізній юнацький вік, коли відбувається перехід молодої людини у дорослість, формує нові шляхи самореалізації та самоактуалізації, вимагає набуття високого рівня компетентності. Це потрібно для того, щоб інтернет-комунікація стала більш цілеспрямованою і творчою, адже користувачам цього віку властиві спроби презентувати себе, власні думки й досягнення, в тому числі й у блогах, соціальних мережах, на сайтах фото- та відеохостингу.
Формування інформаційно-мережевої культури потребує комплексного підходу, а тому, передбачає залучення інституту сім’ї, шкільних закладів та позашкільних, як-от: інформаційні, виховні, культурні інституції. Зазвичай, перший досвід знайомства з медіа дитина отримує в сім’ї, а базові знання з інформатики та обчислювальної техніки, з основ роботи Інтернету, мережевої етики й безпеки – у навчальних закладах. До формування навичок критичного мислення, ефективної мережевої комунікації, творчого використання інтернет-медіа, умінь аналізувати, оцінювати мережеву інформацію та медіатексти різних форм і жанрів, цитувати та створювати власні ресурси, а також – до формування мотивації підвищувати свою інформаційно-мережеву та медіакультуру впродовж життя, долучаються українські бібліотеки. Для цього бібліотекарі можуть вдаватися як до традиційних форм бібліотечно-інформаційного обслуговування, так і до інновацій, що передбачають використання ІКТ.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины