Нестерчук Наталія Євгенівна. Теоретико-методичні основи фізичної реабілітації дітей з вродженою клишоногістю

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Нестерчук Наталія Євгенівна. Теоретико-методичні основи фізичної реабілітації дітей з вродженою клишоногістю
Альтернативное Название: Нестерчук Наталья Евгеньевна. Теоретико-методические основы физической реабилитации детей с врожденной косолапостью
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дисертації, розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, особистий внесок здобувача, описано сферу апробації результатів дослідження і їх впровадження, зазначено кількість публікацій.
У першому розділі “Проблеми і перспективи фізичної реабілітації при вродженій клишоногості” проаналізовано вітчизняний і світовий досвід лікування, фізичної реабілітації дітей із вродженою клишоногістю, осмислено вплив захворювання на системи організму та специфіку їх функціонування (Ю.Г. Шапошников, 1997; Н.В. Корнилов, 2001; А.В. Гошкодеря, 2004; Е.П. Малышенко, 2004; М.В. Бархатов, М.Ю. Галактионова, О.В. Карпушкина, Д.А. Штульман, 2006; D. Chesney, 2007; Г.П. Котельников, Е.В. Ковалева, Ф.А. Баранов, 2008; Alok Sud, Akshay Tiwari, Deep Sharma, Sudhir Kapoor, 2008; S. Boehm, N. Limpaphayom, F. Alaee, MF. Sinclair, MB. Dobbs, 2008; О.В. Чугуй, 2010; И.Ю. Клычкова, В.М. Кенис, Ю.А. Лапкин, Ю.О. Степанова, 2011; И.С. Косов, О.В. Кожевников, С.О. Михайлова, С.Э. Кралина, Л.К. Каджая, 2011), узагальнено науково-методичну інформацію щодо фізичного розвитку й анатомо-фізіологічних особливостей дітей дошкільного віку із вродженою клишоногістю та їхніх однолітків без порушень розвитку (Є.С. Вільчковський, О.І. Курок, 2001; Л.П. Загородня, С.А. Тітаренко, Г.П. Барсуковська, 2011; Ю.О. Коваленко, 2008). Під час дослідження виокремлено тезу про можливість за умови раціонального розподілу регламентованого за формами й інтенсивністю фізичного навантаження повного задоволення біологічної потреби в рухах, що відповідає функціональним можливостям організму, який росте, при одночасному зміцненні мускулатури і сумково-зв'язкового апарату нижніх кінцівок (Л.С. Степанова, 2001, В.М. Лишевська, 2002; Р.І. Михайленко, 2007).
Вроджена клишоногість спричиняє виникнення контрактури суглобів стопи, що зумовлює порушення взаєморозташування кісток, зміни у м’язах. За даними різних авторів, первинні рецидиви після оперативних втручань виникають через 6 місяців. Хоча, після хірургічного втручання стопа виглядає краще, але залишається негнучкою, обмежено рухливою у гомілковостопному суглобі, часто болючою. Після закінчення підліткового віку відбувається підвищення інтенсивності болів, пацієнт часто стає інвалідом. Причинами високого відсотка рецидивів клишоногості є неповне усунення елементів деформації стопи, розвиток рубцево-спайкового процесу після розширених операцій на стопі, відсутність повноцінного реабілітаційного лікування, слабкість м’язів нижніх кінцівок, невідповідність взуття цій патології (відсутність антиварусного взуття).
За допомогою аналізу наукової та методичної літератури підтверджено об’єктивну необхідність більш ґрунтовного вивчення, уточнення, коректування й удосконалення процесу фізичної реабілітації з огляду на нерозробленість у вітчизняній галузі теоретико-практичних рекомендацій, підтверджених дослідженнями, щодо фізичної реабілітації дітей з вродженою клишоногістю та форм спільної роботи з батьками.
У другому розділі „Методи й організація дослідження” представлено методологію, методи дослідження, відповідно до об'єкта, предмета, мети й завдань роботи, обґрунтовано доцільність використання цих методів, описано організацію й контингент обстежених. Дослідження складалося із чотирьох етапів.
Перший етап дослідження (2007–2008 рр.) передбачав аналіз, узагальнення та порівняння напрацювань, викладених у науковій літературі, документальних і методичних джерелах, теоретичних і практичних положень про методи лікування, застосування засобів фізичної реабілітації дітей із вродженою клишоногістю, особливості розвитку дитячого організму, специфіку впливу такої патології на організм. Результатами систематизації та конкретизації методів лікування, причин виникнення та підходів до профілактики рецидиву стоп в Україні та за кордоном, специфіки розвитку основних рухів у дітей із вродженою клишоногістю оперували під час теоретичного моделювання програми індивідуально орієнтованої фізичної реабілітації. Також на першому етапі розроблено план обстеження дітей із вродженою клишоногістю, засвоєно методи визначення й оцінювання функціонального стану стоп; обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження, окреслено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету, завдання, визначено конкретні методи дослідження, розроблено карти обстеження.
Другий етап дослідження (2008–2010 рр.) охоплював виконання статистичного аналізу даних амбулаторних карток 872 дітей із типовою формою вродженої клишоногості віком до 7 років і вивчення досвіду лікування; крім того, організацію бесід з батьками дітей із вродженою клишоногістю та отримання консультацій у лікарів-ортопедів. На другому етапі проведено констатувальний експеримент для створення бази даних, потрібної для вивчення впливу вродженої клишоногості, консервативного й оперативного лікування, особливостей функціонального стану стоп у дітей із вродженою клишоногістю, причин та частоти рецидиву, профілактики рецидиву, особливостей розвитку дітей дошкільного віку з вродженою клишоногістю та їхніх однолітків без порушень розвитку. Розроблено концепцію фізичної реабілітації, обстежено і протестовано дітей із вродженою клишоногістю та їхніх однолітків без порушень розвитку, забезпечено рівномірний розподіл їх на контрольні та основну групи.
На третьому етапі дослідження (2010–2013 рр.) на основі авторської концепції було сформовано програму індивідуально орієнтованої фізичної реабілітації при вродженій клишоногості, організовано проведення фізичної реабілітації та роботи з батьками. Запропонована автором концепція фізичної реабілітації відзначалася комплексністю підходу, соціальним спрямуванням, обов’язковістю активного залучення батьків і просвітницької роботи з ними щодо питань фізичної реабілітації. У педагогічному експерименті брали участь 68 дітей дошкільного віку з вродженою клишоногістю, яких розподілили на контрольну «1» (n=34) та основну (n=34) групи. На момент початку дослідження діти були проліковані та знаходилися на «Д» обліку в дитячого ортопеда. Однолітки без порушень розвитку (n=34) становили контрольну групу «2». Експериментальними базами дослідження слугували Рівненський обласний центр інвалідного спорту „Інваспорт” (у реабілітаційних групах дітей дошкільного віку), центр ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами «Пагінець» м. Рівне, Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату, м. Рівне, Міська об’єднана дитяча лікарня, м. Рівне, Рівненська обласна дитяча лікарня. Поетапне вирішення завдань дослідження з використанням методів наукового пізнання дало змогу обґрунтувати підходи до формування та реалізації програми індивідуально орієнтованої фізичної реабілітації дітей із вродженою клишоногістю.
Побудова схеми організації дослідження забезпечила логічність і чіткість вирішення поставлених завдань. Результати, отримані під час дослідження, було оброблено із застосуванням методів математичної статистики. На третьому етапі апробовано основні положення дисертації на наукових конференціях.
На четвертому етапі (2013–2014 рр.) узагальнено результати дослідження, сформовано висновки й оформлено роботу.
У третьому розділі „Дослідження впливу вродженої клишоногості на системи організму й особливості їхнього функціонування” представлено дані констатувального експерименту. Проведення констатувального експерименту уможливило виявлення та обґрунтування впливу вродженої клишоногості на функціональний стан нижніх кінцівок, особливості виконання основних рухів, а саме – правильне оцінювання ступеня фізичного розвитку, відхилення від нормального функціонування стоп, спостереження відхилення у виконанні основних рухів при вродженій клишоногості, що своєю чергою слугувало основою для побудови програми індивідуально орієнтованої фізичної реабілітації.
Дослідження впливу клишоногості на стан нижніх кінцівок дітей розпочали з візуального обстеження, огляду, зважаючи на найбільшу доступність і поширеність цього методу, його безболісність для дитини, можливість налагодити з нею контакт, не викликати тривожності, не залякати обстеженням і фахівцями. Після проведення первинного огляду у 36 (52,94 %) дітей із вродженою клишоногістю на одній нозі та у 32 (47,06 %) на двох ногах спостерігали збереження плоскої форми стопи після проведеного лікування (що варто пояснювати виведенням стопи в гіперкорекцію, з варусного у вальгусне положення); у 62 (91,18 %) дітей – приведення переднього відділу стопи. Унаслідок обстеження поставлення стопи з боку п’яти у 36 (52,94 %) дітей на одній нозі виявили нормальну стопу щодо п’яткової кістки, у 53 (77,94 %) дітей на одній нозі – варусне відхилення п’яти та у 47 (69,12 %) – вальгусну позицію п’яткової кістки.
У результаті проведеного обстеження було встановлено, що середні показники зросту в дітей із вродженою клишоногістю та їхніх однолітків без порушень розвитку відрізняються незначно, а саме: 1030±5,75 та 1049±8,57 мм у чотирирічних дітей, 1074±5,81 та 1076±11,14 мм у п’ятирічних дітей відповідно. Значну різницю виявлено в довжині та ширині стоп дітей із вродженою клишоногістю та їхніх однолітків без порушень розвитку. Під час обстеження довжини стопи простежено значно меншу довжину стоп у дітей із вродженою клишоногістю, ніж у їхніх однолітків без порушень розвитку (ліва та права) – 145±0,62 та 174±1,16, 145±0,66 та 174±1,16 мм у чотирирічних дітей; 153±1,22 та 186±1,70, 153±1,41 та 186±1,67 мм у п’ятирічних дітей відповідно. Менша довжина стопи в дітей із вродженою клишоногістю є характерною ознакою. Під час аналізу ширини стопи отримано більші показники ширини стопи у дітей із вродженою клишоногістю, ніж у їхніх однолітків без порушень розвитку (ліва та права) – 71,6±0,34 та 61±0,55, 71,7±0,32 та 61±0,54 мм у чотирирічних дітей; 74,5±0,44 та 64,2±0,57, 74,6±0,48 та 64,4± 0,54 мм у п’ятирічних дітей відповідно. За даними обстеження підтверджено відомості про те, що дітям із вродженою клишоногістю характерна менша довжина та більша ширина стопи порівняно з аналогічними параметрами їхніх однолітків без порушень розвитку. За допомогою аналізу відношення зросту до довжини стопи у дітей із вродженою клишоногістю одержано нижчі показники, ніж у їхніх однолітків без порушень розвитку (ліва та права) – 7,11±0,04 та 6,02±0,04 у чотирирічних дітей; 7,03±0,06 та 5,8±0,07 у п’ятирічних дітей відповідно. Прикметно, що в дітей із вродженою клишоногістю цей показник вищий, ніж у їхніх однолітків без порушень розвитку, однак у чотирирічних дітей він вищий, ніж у п’ятирічних – в осіб із вродженою клишоногістю й у їхніх однолітків без порушень розвитку. За визначенням індексу стопи Фрідлянда (у %) у дітей із вродженою клишоногістю можна стверджувати про дуже високе зведення стопи, а саме: у чотирирічних дітей – 37,19±0,19 та 37,11±0,15 (ліва та права нога відповідно); у п’ятирічних дітей – 36,45±0,72 та 35,82±0,11 (ліва та права нога відповідно) (норма від 31 до 29 %).
Для дослідження й оцінювання згиначів стопи та м’язів гомілки було застосовано такий тест: почергове піднімання на пальцях на лівій та правій ногах, унаслідок чого спостережено значно меншу кількість піднімань на пальцях у дітей із вродженою клишоногістю порівняно з їхніми однолітками без порушень розвитку – 3,72±0,29 та 13,11±0,56; 3,72±0,28 та 13,22±0,54 у чотирирічних дітей; 3,81±0,35 та 14,94±0,06; 3,97±0,35 та 14,88±0,12 у п’ятирічних дітей відповідно (ліва і права ноги).
Дослідження впливу вродженої клишоногості на виконання дітьми різних фізичних прав та основних рухів дає підстави констатувати низький технічний рівень їх виконання. Основними причинами незадовільного виконання фізичних вправ є слабкість м’язів нижніх кінцівок, недостатність амплітуди руху в гомілковостопному суглобі, невміння виконувати активний рух із достатньою амплітудою в гомілковостопному суглобі, недостатність опороздатності стопи (у дітей із вродженою клишоногістю довжина стоп менша відповідно до зросту, ніж у їхніх однолітків без порушень розвитку). Порушення функціонального стану стоп у дітей із вродженою клишоногістю має загалом негативний вплив на опорно-руховий апарат, підвищує ризик виникнення змін у поставі і сколіозу. З огляду на це дітям із вродженою клишоногістю доцільно не лише поліпшувати функціональний стан нижніх кінцівок, а й зміцнювати м’язовий корсет, що утримує хребет дитини у правильному положенні. Для визначення специфіки взаємозв’язку показників функціонального стану нижніх кінцівок при вродженій клишоногості під час дослідження було проведено статистичний аналіз із обчисленням коефіцієнта кореляції. Для оптимізації програми індивідуально орієнтованої фізичної реабілітації визначено характер взаємозв’язку між різними показниками рухової активності.
За результатами проведення констатувального експерименту постає очевидною потреба розроблення й упровадження інноваційної концепції фізичної реабілітації для аналізованого контингенту дітей.
У четвертому розділі „Концепція формування та реалізації змісту фізичної реабілітації дітей з вродженою клишоногістю” викладено теоретико-методичне обґрунтування концепції фізичної реабілітації дітей із вродженою клишоногістю. Підґрунтям концепції слугують наукові, організаційні, змістові та нормативні основи, необхідність застосування диференційованого підходу з урахуванням індивідуальних особливостей стану, розвитку дітей і результатів констатувального експерименту (рис. 1).
Спрямованість концепції полягає у забезпеченні умов для широкого використання засобів фізичної реабілітації щодо досягнення максимально можливого рівня розвитку дитячого організму, здоров’я, рухової активності, функціонального стану дітей із вродженою клишоногістю порівняно з їхніми однолітками без порушень розвитку та у створенні умов для досягнення реабілітаційного й оздоровчого ефекту з урахуванням набутого суспільно-історичного досвіду в цьому напрямі. З огляду на негативний вплив вродженої клишоногості на всі системи організму визначено стратегію оздоровлення дітей із вродженою клишоногістю, яка відзначалася комплексністю підходу, спрямованістю на зміцнення здоров’я, фізичну підготовленість, поліпшення виконання основних рухів.
Оздоровлення охоплювало спектр таких найважливіших параметрів: задоволення рухової активності; тренування серцево-судинної та дихальної систем; формування правильної постави; створення позитивного емоційного налаштування під час занять із фізичної реабілітації щодо формування інтересу та мотивації до рухової діяльності.
На основі розробленої автором концепції фізичної реабілітації дітей із вродженою клишоногістю було визначено поетапність проведення дослідження та під час поточного контролю встановлено відповідність застосованих реабілітаційних заходів.
Пріоритетною метою програми індивідуально орієнтованої фізичної реабілітації обрано поліпшення функціонального стану стоп, збільшення рухливості у гомілковостопному суглобі, зміцнення м’язів нижніх кінцівок, корекція ставлення стоп під час руху, попередження рецидивів, профілактика порушення постави, наближення виконання фізичних вправ та основних рухів до норми (порівняно з однолітками без порушень розвитку), підготовка дитячого організму до навчальної діяльності у школі.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины