Єрфорт Ольга Юріївна Розвиток системи фінансового забезпечення вищої освіти в Україні

Краткое содержание

У першому розділі – «Теоретичні основи фінансування вищої освіти» – визначено завдання та функції вищої освіти в економіці знань; розглянуто сучасні теоретичні підходи та концепції формування СФЗ вищої освіти.
Вища освіта як вид економічної діяльності виконує широкий перелік функцій в економіці знань – освітню, культурно-виховну, науково-дослідну, реноваційну, соціальну, суспільно-політичну, інтеграційну. Це дозволяє вирішувати важливі завдання, пов’язані з підвищенням конкурентоспроможності економіки, утвердженням гуманістично-ноосферної моделі глобалізації, розвитком науково-технічного прогресу, охороною навколишнього природного середовища, забезпеченням соціальної стабільності у суспільстві.
Зростання впливу вищої освіти на найважливіші показники соціально-економічного розвитку різних країн зумовлює активність урядів у пошуку ефективніших організаційно-економічних моделей для реалізації стратегічних функцій вищої освіти.
Для України актуальність прискореного комплексного реформування вищої освіти продиктовано тривалим перебуванням національної економіки на критично низьких позиціях світових рейтингів конкурентоспроможності (зокрема, за інноваціями та технологічним рівнем), швидким зростанням привабливості зарубіжної освіти в умовах відкритості кордонів і ринків освітніх послуг, значним поглибленням деструктивних процесів і явищ безпосередньо у самому секторі.
Серед цільових пріоритетів освітньої реформи – забезпечення високої якості вищої освіти та її доступності для населення відповідно до потреб і можливостей економіки й суспільства. Тому саме за цими орієнтирами має здійснюватися розвиток усіх складових системи вищої освіти, і насамперед – її фінансового забезпечення.
У процесі дослідження виявлено, що сучасні теоретичні підходи до побудови СФЗ вищої освіти сформувались у рамках економічних теорій неокласичного та інституційного напрямів (економічних благ, послуг, державних фінансів, економічної соціодинаміки, людського капіталу, економічного зростання, інвестицій, кредиту, добробуту) та на пов’язаних з освітою психолого-соціологічних теоріях. У сучасних економічних теоріях вища освіта розглядається як змішане опікуване благо, яке забезпечує широкий спектр приватних і суспільних вигід, у тому числі підвищення добробуту населення, економічне зростання країн, соціальну стабільність у суспільстві. Тому, з теоретичних позицій, економічно обґрунтованою є система багатоканального фінансового забезпечення вищої освіти при дотриманні принципу гармонізації інтересів усіх задіяних суб’єктів з урахуванням благ, отримуваних ними від вищої освіти.
У роботі виявлено, що вирішальними типологічними ознаками концепцій фінансового забезпечення вищої освіти є характеристики організації джерел фінансування (їх кількість і спосіб поєднання) та розподілу бюджетних коштів (за об’єктами). За результатами порівняння концептуальних особливостей національної та зарубіжних моделей змішаного фінансування запропоновано розрізняти бінарну і диверсифікаційну концепції за способом поєднання джерел фінансування (рис. 1).
З’ясовано, що в Україні, як і в інших пострадянських країнах, СФЗ вищої освіти ґрунтується на бінарній концепції, тоді як у більшості розвинутих країн, де використовується багатоканальне фінансування, – на концепції диверсифікації.