Полісученко Анна Юріївна ІНТЕРАКТИВНІСТЬ У ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ МОВЛЕННІ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Полісученко Анна Юріївна ІНТЕРАКТИВНІСТЬ У ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ МОВЛЕННІ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
Альтернативное Название: Полисученко Анна Юрьевна ИНТЕРАКТИВНОСТЬ В телевизионного вещания УКРАИНА: ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА
Тип: Автореферат
Краткое содержание: У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації та її зв’язок із науковими темами Інституту журналістики, в якому виконано роботу, визначено мету й завдання, об’єкт, предмет, перелічено наукові методи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, подано відомості про публікації та апробацію результатів наукового дослідження на наукових конференціях.
У першому розділі «Історія та теорія інтерактивності телевізійного мовлення в структурі соціальних комунікацій» здійснено аналіз основних журналістикознавчих, масово-комунікаційних, культурологічних, філософських, мистецтвознавчих та психологічних наукових джерел з обраної теми. У ньому наведено здійснений нами огляд теоретичних уявлень про телевізійну інтерактивність, її виникнення та розвиток, подано джерельну базу дослідження.
Інтеграційні процеси в новітніх ЗМІ, зокрема телевізійну інтерактивність, вперше помітили зарубіжні вчені: П. Кребс, Д. Хаммерквіст, Ч. Кіндші, М. Гавлінскі, Д. Лекакос, К. Чоріанопоулос, Г. Дукідіс, М. Пагані, Г. Бенуа та ін. Прикметним є той факт, що одні з них досліджували цифрове телебачення: супутникове, кабельне, мобільне, інтернет, а інші розробляли побудову інтерактивного і комерційного контенту. За будь-яких умов їхні праці сприяли подальшій еволюції телебачення.
Проблеми розвитку телевізійної інтерактивності досліджувалась і раніше у працях сучасних українських учених В. Гоян, Ю. Єлісовенко, В. Іванова, С. Квіта, Г. Почепцова, В. Різуна, А. Ручки, Г. Сащук, Т. Шальман.
Проведений огляд засвідчив, що, незважаючи на відносно невеликий термін існування, телевізійна інтерактивність має глибоке історичне та теоретичне коріння, бере свої витоки з активізації глядачів у театральних постановках і масових дійствах. І хоча досі не існує загально прийнятої науковцями всього світу термінології щодо телевізійної інтерактивності, і навіть єдиного визначення, вона вже досить всебічно досліджувалась, переважно за кордоном. Чинні наукові розвідки дають потужну базу для подальшого дослідження телевізійної інтерактивності та різних її елементів: взаємодії із глядачем, зворотного зв’язку, технологічної бази, форм і видів контенту.
У підрозділі 1.1 «Історія виникнення й використання інтерактивності телевізійного мовлення» з’ясовані процеси виникнення телевізійної інтерактивності, розвиток взаємодії комунікатора і аудиторії, моделі комунікації, які передували появі телевізійної інтерактивності. Так, у теоретичних моделях масової комунікації раніше з’явились елементи «зворотний зв’язок» (50-ті рр. ХХ ст., модель Т. Ньюкомба), становлення діалогічних жанрів журналістики в електронних ЗМІ (60–70-ті рр. ХХ ст.), тенденції персоніфікації журналістики (70–80-ті рр. ХХ ст.), інтерактивність, що регулюється комунікатором (початок проведення інтерактивних соціологічних опитувань, 80–90-ті рр. ХХ ст.).
У підрозділі 1.2 «Теоретичні засади інтерактивності телевізійного мовлення» проаналізована теорія телевізійної інтерактивності, починаючи з початку ХХ століття. Так, явище телевізійної інтерактивності вже існувало, але загально прийнятої назви ще не мало. Цю модель мовлення називали по-різному: і «контактне телебачення», і «телебачення з відкритим зворотним зв’язком», і «інтерактивне телебачення». Новий термін швидко закріпився в мові телевізійників, журналістів друкованих та електронних видань, а згодом і у широкому вжитку. Так стали називати всі різновиди телепрограм, заснованих на взаємодії (інтеракції) з телеаудиторією: ток-шоу, народні новини, політичні програми, передачі, що базуються на співтворчості з глядачем. Розглядається і розкривається термінологія, різновиди телевізійної інтерактивності, інструменти взаємодії із аудиторією і засоби зворотного зв’язку.
Історія і теорія телевізійної інтерактивності свідчать про те, що вона набула поширення в усьому світі, активно розвивається і використовується на телебаченні. Існує кілька різновидів інтерактивності на ТБ, зокрема технологічна (IPTV, кабельні і супутникові мережі), а також контентна інтерактивність (взаємодія виробників телепрограм із телеглядачами). Дослідженню саме інтерактивності як елементу телеконтенту приділено основну увагу в цій роботі. Хоча і технологічна інтерактивність у ній також досліджується, оскільки вони тісно пов’язані між собою.
Визначено, що, окрім позитивних аспектів інтерактивності, таких, як демократизація мовлення, вона має й негативні прояви: засилля розважального контенту, зниження частки пізнавальних програм, значна питома вага патогенних новин, що руйнують традиційні моральні цінності та етичні засади. Україна, як і світ, постала перед небезпекою глобалізації. Завдяки розвитку супутникового зв’язку, кабельних мереж, інтернету українці поповнюють кількість жертв інформаційно-маскультурних стандартів РФ і США. А це нерегульований вплив на створення культурно-моральних цінностей, зокрема сумнівних і шкідливих на формування національних уподобань, яке здійснюється через кінопродукцію та телепрограми із використанням інтерактивності.
Проведений аналіз наукової літератури щодо історії та теорії досліджуваної проблеми дав змогу дійти висновку стосовно того, що телевізійна інтерактивність за умов дотримання європейських стандартів журналістики може мати демократичний характер і допомагати пересічній людині реалізовувати своє право на вияв громадянської позиції, на поширення інформації, на свободу висловлювань і спілкування.
У другому розділі «Практика використання інтерактивності телевізійного мовлення в Україні та світі» проаналізовано такий контент сучасного ТБ, що виготовляється із використанням різноманітних прийомів інтерактивності: ток-шоу, музичні та інформаційні програми, реаліті та ін. Завдяки індивідуальному характеру телесприйняття в процесі контакту з аудиторією відбувається помітна активізація особистості. Конкретний телеглядач відчуває, що телепослання призначене саме йому, і виробляє власне ставлення до того, що відбувається, може самостійно обирати програми і канали, використовувати відео, інтернет, всі можливості інтерактивного і мультимедійного зв’язку. Визначено, що сучасне світове і українське телемовлення представлене широким спектром програм із використанням інтерактивності. Якщо раніше її ознаки мали місце лише у телемостах, деяких ігрових програмах, вкрай рідко – у випусках новин, то нині практично кожна телепередача має ознаки інтерактивності.
У підрозділі 2.1 «Світовий досвід застосування інтерактивності телевізійного мовлення» досліджено сучасну міжнародну практику використання інтерактивності у телепередачах, інтеграцію з соціальними мережами, конвергенцію ЗМК. Зокрема, популярні у світі інтерактивні інтернет-телепередачі та онлайн-телеканали.
У підрозділі 2.2 «Вітчизняний досвід використання інтерактивності телевізійного мовлення» досліджено інтерактивність в українському телевізійному мовленні, яка почала активно розвиватись на початку XXI ст. У 2013 р. в ефірі українських телеканалів були присутні всі ознаки інтерактивності, властиві зарубіжним мовникам. Зокрема, на українському ТБ, було помічено наступні прояви телевізійної інтерактивності: телеміст, телемарафон, теледебати, прес-конференція у прямому ефірі, телетекст, вуличне телебачення, трансляція телеканалів в інтернеті, інтеграція з мобільними пристроями, музичний інтерактив, прямі включення в інформаційних програмах, зокрема й спортивних, реаліті-шоу, талант-шоу, ток-шоу, інтерактивність у ранкових шоу, студентське інтернет-телебачення, освітні програми (дистанційне теленавчання), телевізійна комерція (телемагазини, телеворожіння, телевікторини, телееротика), інтерактивна журналістика, залучення і активізація глядачів.
Від початку незалежності України, лише здобувши свободу слова і демократію, ефір УТ заповнився численними телебесідами, круглими столами, прес-конференціями і брифінгами, що стало першим кроком до інтерактивізації телеефіру. Тоді ж почали з’являтись і набувати популярності комерційні телеканали та поширення через них закордонних програм, які технологічно набагато випереджали вітчизняні, мали чимало проявів інтерактивності. Телебесіда у чистому вигляді не набула поширення на українському ТБ, більшу популярність здобули її різновиди: ток-шоу, теледебати, прес-конференції у прямому ефірі.
Установлено, що телебачення у другому десятилітті XXI ст. повністю змінило свою спрямованість: від монологічної форми з пізнавально-розважальною функцією воно перейшло до діалогічної форми, постійного спілкування з глядачами. Інтерактивність посіла провідне місце на світовому та українському ТБ і має чимало проявів зворотного зв’язку з телеглядачами, учасниками, спостерігачами: СМС-голосування і СМС-вікторини, дзвінки в ефір (прямий чи через редактора), спілкування в чатах і форумах, листування – поштове і електронне, присутність глядачів та випадкових спостерігачів у кадрі. Фідбек (зворотний зв’язок) від глядачів виявляється навіть у вигляді голосування за допомогою дистанційного пульту: безпосередньо перегляду передачі, адже глядацькі рейтинги відіграють визначальну роль у подальшій долі програм в ефірі каналів. Саме завдяки професійному аналізу подібних явищ і тенденцій та вивченню застосованих у них елементів інтерактивності стає можливим розуміння соціокультурних процесів, що відбуваються на українському та світовому телебаченні початку XXI ст.
У третьому розділі «Аналіз сучасної практики використання інтерактивності в телевізійному мовленні України» запропоновано аналіз технологій і тенденцій, які відкрили безліч можливостей для інтерактивного телебачення, адже у сучасному цифровому світі у глядачів і телевиробників є безліч нових і цікавих способів взаємодії. Із розвитком інформаційного суспільства дедалі більшого значення набуває телевізійна інтерактивність, головною ознакою якої є взаємодія телевиробника з користувачем, що доводить можливість впливу телевізійної аудиторії на кінцевий результат. Інтерактивність є можливою лише в діалогічних жанрах мовлення і є ознакою демократичного суспільства, має яскраво виражений соціальний аспект. Інтерактивне телебачення дає можливість телеглядачам стати співтворцями інформаційного продукту, вступати в діалог із телевиробником. Зокрема, воно виводить глядача за межі пасивного спостереження, спонукає до спілкування, дає змогу робити вибір і діяти.
У підрозділі 3.1 «Кількісний і якісний аналіз використання інтерактивності в передачах загальнонаціональних телемовників» узагальнено отриману інформацію про інформаційні зв’язки. Проаналізовано рейтинги різноманітних форм ТБ із використанням телевізійної інтерактивності: ток-шоу, реаліті, ранкових шоу, музичного інтерактиву тощо, а також проаналізовані сайти провідних телеканалів на предмет наявності телетрансляції й інших проявів взаємодії із телеглядачами. Згідно з рейтингом групи телебачення, у квітні 2013 р. на 1 місці був сайт телеканалу СТБ з охопленням 8,84 % аудиторії з України, далі розташувався сайт 24 інформаційного каналу з 5,55 %, Інтер – 3,31 %, 1+1 – 2,92 %, ICTV – 3,52 %, Новий канал – 1,85 %, Перший національний – 2,49 %, ТРК Україна – 0,97 %, 2+2 – 0,68 %.
Виявлено, що дослідження телевізійної аудиторії – одне із найважливіших джерел інформації для телеринку, зокрема для розуміння рівня популярності телепрограм із використанням інтерактивності, метою якого є визначення обсягів аудиторії телемовників і їхніх передач. За допомогою цих досліджень можна отримати інформацію, яким саме програмам віддається перевага глядачів та хто вони. Також визначена залежність рівня популярності телеканалу від кількості проявів телевізійної інтерактивності в ефірі.
У підрозділі 3.2 «Тенденції використання інтерактивності в сучасному телевізійному мовленні України» проаналізовано розвиток телевізійної інтерактивності виходячи із сучасних реалій. Кількість людей, які відмовляються від ефірного, супутникового і кабельного телебачення збільшується, зокрема і через можливість доступу сучасних телевізорів до інтернету. Глядач має широкий вибір з величезної кількості телеканалів за тематичним спрямуванням, з різних країн, переглядати їх в режимі онлайн, до того ж, можна дивитись окремі програми безпосередньо в інтернеті без набридливої реклами. Дослідження компанії iVOX показали, що близько 70 % користувачів інтернету в Україні дивиться телебачення онлайн, зокрема щоденно його переглядає 9,6 %, 16,8 % – кілька разів на тиждень, 11,8 % – два-три рази на місяць, 30,5 % – зрідка. Не переглядають телепрограми в інтернеті, відповідно, 30% користувачів. Чоловіки переглядають телепрограми в інтернеті частіше за жінок. Майже щодня це роблять 13,1 % чоловіків і 6 % жінок, кілька разів на тиждень – відповідно 20,9 % і 12,5 %.
Американська корпорація АВС пояснює успіх онлайн-телебачення його зручністю, адже часто глядачі не встигають переглянути передачу вчасно, а інтернет-телебачення дозволяє її переглянути будь-коли. У результаті досліджень аудиторії інтернет-телебачення, компанія дійшла висновку, що 77 % глядачів дивляться його саме так.
Визначено, що у перспективі телебачення стане своєрідною базою даних, а глядач – вільним користувачем, що шукає і отримує потрібну інформацію. Встановлено, що інтернет-ТБ є черговим кроком до розвитку інформаційного суспільства, викликаним потребою глядачів в оперативному висвітленні подій, і у зручній формі висвітлення (перегляд телепрограм одночасно з моніторингом інтернет-контенту). Інтернет-ТБ пропонує реципієнтові ширші можливості для зворотного зв’язку зі ЗМІ в режимі онлайн.
Наприкінці ХХ ст. у традиційній системі масової інформації остаточно оформилась група «новітніх» засобів комунікації, пов’язаних із телевізійними і комп’ютерними технологіями.
Доведено, що телевізійна інтерактивність є початком глобального інтеграційного процесу, в який вже вступили сучасні ТБ та інтернет. Світ звужується, люди отримали можливість спілкуватись як будучи поруч, так і на відстані за допомогою пристроїв. Електронні симулятори стали замінниками реального спілкування, спостерігання за подіями в ефірі телеканалів чи інтернеті замінює відвідування цих подій, віртуальні друзі замінюють реальних: їхнє фото і відео тепер від нас на відстані листа чи дзвінка.
Адаптація традиційних ЗМІ до нових мульти¬медійних та мережевих технологій йде повільно і з різною часткою успіху для різних ЗМК. Телебачення порівняно вдало перейшло до ви¬ко¬ристання інноваційних технологічних ресурсів і забезпечило свою діяльність в інтернеті.
Сучасне ТБ застосовує нові цифрові формати, зокрема web 2.0 (інтернет+блогосфера), web 3.0 (інтернет+ блогосфера+соціальні мережі) – нові форми інтерактивної соціальної комунікації. Відносини в ЗМІ деякі дослідники пропонують визначати терміном медіаінтеракція, учасниками якої є всі види та типи ЗМІ, що праг¬нуть до взаємовигідного співробітництва. Інтерактивність докорінно змінила сучасний медіапростір, вона дає змогу аудиторії самостійно робити вибір на користь того чи того контенту або відмовлятись від нього. Інтерактивність гарантує право на свободу інфор¬мації та на свободу від інформації.
Інтерактивність на ТБ сьогодні – прогресивний і перспективний чинник. Він має багато проявів, типів, різновидів, жанрів, щороку їхній спектр розширюється. Телеінтерактивність потребує подальшого дослідження, вивчення і систематизації, прийняття єдиної термінології для зручності у користуванні й уникнення проблем комунікації між теоретиками і практиками. Інтерактивність на ТБ, попри діаметрально-протилежні прояви (як зі знаком плюс, так і зі знаком мінус), явище достатньо цікаве, що в подальшому буде розвиватись і модернізуватись. І щоб унеможливити негативні прояви, його треба всебічно досліджувати.
Телебачення вийшло за межі міст, регіонів, країн, ставши інтернаціональним. Люди, які говорять різними мовами і живуть у різних країнах, мають можливість переглядати будь-які канали. Інтернет-трансляція спростила життя емігрантів: тепер українець в еміграції може спостерігати за баталіями в українському футбольному турнірі чи вболівати за своїх улюбленців у пісенних конкурсах на батьківщині. Глядачі отримали можливість знайомити своїх друзів із країн, де вони мешкають, з культурою рідного народу за допомогою телеканалів.
У XXI ст. швидко і радикально змінюється телеіндустрія. Не останню роль у цьому відіграють і процеси глобалізації. Результатом цього є зокрема й те, що телебачення невпинно рухається в бік інтерактивності, пропонуючи глядачам новітні послуги. Необхідність дослідження інтеграції новітніх ЗМІ та пошуку нових форм спілкування є реальною й назрілою, а з огляду на зацікавленість нею у світі, ще й актуальною та вагомою науково-практичною проблемою.
Виходячи із того, що рано чи пізно всі світові розробки з’являються і в Україні, ми дійшли висновку, що згодом інтегроване з інтернетом телебачення набуде поширення і в нашій країні. Інтерактивні можливості – це те, чого вимагає глядач, а телебачення йде йому назустріч. Телевізійна інтерактивність з кожним днем набирає все більше обертів, що саме по собі зумовлено різними чинниками, поміж яких комерціалізація ТБ посідає не останнє місце.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины